|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар
Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар, На вулиці немає перехожих, Усі в своєму затишку в домах.
"О, Господи! Чому ж така скорбота Заполонила закутки душі?" І зазвучало в тишині... "Гидота! Ти зараз зупинився на межі".
"Якій межі? Гидота? Що зі мною?" Я від підлоги голову підняв Фігура білокрила під стіною: "Чекав мене?"... - "Мабуть-що не чекав".
"Терзаєшся, упавши на підлогу, Вишукуєш недоліки в собі - Чому ж мене не кличеш на підмогу? Хіба Господь відмовив би тобі!"
Що відповім? Звичайно б, не відмовив. Та щось робити треба і мені!" "Отож бо й є!" - Він сів зі мою поряд: "Давай облишим роздуми сумні.
"Що відповім? Звичайно б, не відмовив, Та щось робити треба і мені!" "Отож бо й с!" - Він сів зі мою поряд "Давай облишим роздуми сумні.
Робити хочеш? Що ж, Господь з тобою, Потрібні зараз є працівники. Бажаєш ти помандрувать зі мною?" Він лагідно торкнувся до руки.
"Звичайно, так! Прости мені, мій друже, За цей мій сьогоденний параліч. Я радий тебе бачить. Правда! Дуже! Ось наче крила виросли з-над пліч".
Він посміхнувся: "Ну, так от роботи Сьогодні як ніколи на жнивах. Я покажу тобі, що є гидота Для Господа в Його працівниках.
Якби не це, о, як було б багато У їх житті принесено плодів! Якщо бажаєш плідно працювати, То дещо поміняти час наспів".
Він взяв мене за руку і знайома Кімната розчинилася умить: "Ми із тобою розпочнемо з дому, Бо та гидота і в домах сидить".
Вечеряє сім'я, усе так чинно, Батьки і діти разом при столі... "Що тут не так? Не кориться дружина, Чи дітлахи не слухають батьків?"
"Ні, слухають, і жінка теж покірна, І пастор добре знає, що є гріх, І все таки нема першопричини, Як би їх об'єднувала всіх.
І хоч тут слово досконало знане, Але основа не Любов, а страх. Обов'язок, повинності кайдани Гидотою в Господніх є очах".
А ось бабуся біля магазину По милостиню руку простягла. Проходить жінка, подає: "Повинна, Бо "всім подай", а то б не подала".
До хворого в лікарню завернула: "Оце ж недавно пастор докоряв. Щоб не казав Господь, що я не була, Коли він у лікарні пробував!"
Здавалось би, виконується Слово, Але який невтішний результат! Все, що людина робить не з Любові - Гидота перед Богом й марнота.
Тепер ходімо в церкву на служіння, Недільний ранок. Майже в усі. За кафедру виходить проповідник, Співає хор, розказують вірші,
Ото тепер заглянь усередину Хоча б своєї власної душі, Чи не те ж саме? - "Господи, повинен
Співати і розказувать вірші
Повинен проповідувати Слово, Повинен піклуватися про вдів І навіть прославлять повинен Того, Хто ради нас життя не пожалів..."
Обов'язок, повинність без Любові, Що мала б буть мотивом головним - Хіба такі працівники готові, Щоби Господь їх скористав для жнив?
Ти - на межі, і вибір за тобою. І вибирати саме час наспів. І я згадав, згадав слова Павлові, Про те, хто я з дарами без плодів.
"Ти можеш стать провідником Любові, Щоб через тебе Сам Господь робив! І тут ми попрощаємось з тобою" Немов дзвіночок тихо задзвенів.
Автор: Ольга Лазарук @virsh_online
07.09.2023
|
|
|
|
|
Скільки , БОЖЕ . ти мене прощав!?
Скільки , БОЖЕ . ти мене прощав!?
Завжди в скруті руку подавав...
Тільки попросила -- приходив!!
Зцілення і ласку приносив!!
І... як батько , рідний , дорогий....
ти -прийняв за мене ХРЕСТ святий!!
в ньому - зміст життя мені явив....
в чім спасіння для душі --відкрив!!
Скільки на руках мене ти ніс!!
радість дарував , щоб --замість сліз....
І від...
ГОТУЙСЯ, ЦЕРКВО! Вірш про останній час
А ми живемо у останній час...
Страшна скорбота на землі цій буде...
Готуйся, Церкво! Бо гряде твій Спас,
Прислухайся... Вже кроки Його чути!
Тривога в світі, паніка і страх,
Бояться люди вірусу і смерті,
Та Бог над тими захист Свій простяг,
Хто має щиру віру в своїм серці.
Хто шлях життєвий доручив Христу
І на Його надію покла...
Моя Україна сьогодні в руїнах - християнський вірш про війну
Моя Україна - це світле дитинство,
Це ранки з росою і спів солов’я ,
Моя Україна - це золото чисте ,
Вогнем перепалене в вирі життя ..!
Моя Україна - це праця і воля ,
Любов до науки і жага знання!
Моя Україна - це мамині руки,
І тата поради що дали життя!
Моя Україна - це Слово й молитва,
Що в генах моїх і к...
Миті одвічного
Думку до думки, і слово до слова,
Мов намистини, нанизую знову.
Та описати буваю не в силах
Посмішку неба красиву-красиву,
Чисту пелюстки сльозу на світанні,
Пісню зірниці тремтливо-печальну,
Спрагу проміння, що сяє в зеніті, —
Хоч це всього лиш одвічного миті.
Миті величні, що серце бентежать,
У таїні неосяжно-безмежній
...
Коли в серце приходить Господь
Коли в серце приходить Господь,
То руйнуються стіни ворожі.
З ніг кайдани злітають неволі
І душа виринає із рабства гріха.
Коли в серце приходить Господь,
То тебе ніжно кличе: "З темниці виходь!"
Морок зовсім не здатен покрити,
І гріхові тебе не скорити.
Коли в серці Господь пробуває,
Місця злому уже там не...
Нам жизнь земную даровал Господь
Нам жизнь земную даровал Господь
И время жизни отмеряет небо
В Его руках, и дух, душа и плоть
И времена, и сроки, и пределы.
Бесследно жизнь проходит, в суете
Как в легкой дымке тучки уплывают
Немало дней прожитых на земле
И по привычке мы года считаем.
… Прожитый год, прожитый день, мгновенье
Прожитая минута ...
Навчіться цінувати все своє…
Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…
Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.
Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до ду...
І знову серце вдячно припадає
І знову серце вдячно припадає
До ніг Твоїх,Ісусе дорогий,
А там на небі птахи відлітають,
Надворі вечір,тихий,мовчазний...
Я гляну в далину,там бачу сонце,
Рожеві хмари і червоний небокрай,
За цю красу я вдячна тобі,Боже,
Гучніше,серце,Господу співай.
В густій пітьмі вже зорі я вбачаю,
Такі красиві незліченні ті вогні,
...
Коли у тебе серце плаче,
Коли у тебе серце плаче,
І стало важко далі йти
Коли вже кажиться неначе
А слово каже нам прийди.
Коли тягар, прийшов на душу.
І тривога, настала в одну мить.
Друже, зверни своє серце.
І свій погляд на небо підійми.
Коли у тебе, хвороба не легка.
І лікарі розмахують руками.&...
Не плач, дитя, Я знаю, як болить
Не плач, дитя, Я знаю, як болить.
Я перетерпів муки на Голгофі.
Для того, щоб могла ти вічно жить
В небеснім Царстві, у краю далекім.
Коли свій погляд піднімаєш в небеса,
Спішиш в молитві все мені сказати,
Я Бог чудес, твій люблячий Отець,
Завжди стараюсь вчасно поміч дати.
Ти не журись, твою проблему знаю.
Усі проблеми ...