Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар
Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар, На вулиці немає перехожих, Усі в своєму затишку в домах.
"О, Господи! Чому ж така скорбота Заполонила закутки душі?" І зазвучало в тишині... "Гидота! Ти зараз зупинився на межі".
"Якій межі? Гидота? Що зі мною?" Я від підлоги голову підняв Фігура білокрила під стіною: "Чекав мене?"... - "Мабуть-що не чекав".
"Терзаєшся, упавши на підлогу, Вишукуєш недоліки в собі - Чому ж мене не кличеш на підмогу? Хіба Господь відмовив би тобі!"
Що відповім? Звичайно б, не відмовив. Та щось робити треба і мені!" "Отож бо й є!" - Він сів зі мою поряд: "Давай облишим роздуми сумні.
"Що відповім? Звичайно б, не відмовив, Та щось робити треба і мені!" "Отож бо й с!" - Він сів зі мою поряд "Давай облишим роздуми сумні.
Робити хочеш? Що ж, Господь з тобою, Потрібні зараз є працівники. Бажаєш ти помандрувать зі мною?" Він лагідно торкнувся до руки.
"Звичайно, так! Прости мені, мій друже, За цей мій сьогоденний параліч. Я радий тебе бачить. Правда! Дуже! Ось наче крила виросли з-над пліч".
Він посміхнувся: "Ну, так от роботи Сьогодні як ніколи на жнивах. Я покажу тобі, що є гидота Для Господа в Його працівниках.
Якби не це, о, як було б багато У їх житті принесено плодів! Якщо бажаєш плідно працювати, То дещо поміняти час наспів".
Він взяв мене за руку і знайома Кімната розчинилася умить: "Ми із тобою розпочнемо з дому, Бо та гидота і в домах сидить".
Вечеряє сім'я, усе так чинно, Батьки і діти разом при столі... "Що тут не так? Не кориться дружина, Чи дітлахи не слухають батьків?"
"Ні, слухають, і жінка теж покірна, І пастор добре знає, що є гріх, І все таки нема першопричини, Як би їх об'єднувала всіх.
І хоч тут слово досконало знане, Але основа не Любов, а страх. Обов'язок, повинності кайдани Гидотою в Господніх є очах".
А ось бабуся біля магазину По милостиню руку простягла. Проходить жінка, подає: "Повинна, Бо "всім подай", а то б не подала".
До хворого в лікарню завернула: "Оце ж недавно пастор докоряв. Щоб не казав Господь, що я не була, Коли він у лікарні пробував!"
Здавалось би, виконується Слово, Але який невтішний результат! Все, що людина робить не з Любові - Гидота перед Богом й марнота.
Тепер ходімо в церкву на служіння, Недільний ранок. Майже в усі. За кафедру виходить проповідник, Співає хор, розказують вірші,
Ото тепер заглянь усередину Хоча б своєї власної душі, Чи не те ж саме? - "Господи, повинен
Співати і розказувать вірші
Повинен проповідувати Слово, Повинен піклуватися про вдів І навіть прославлять повинен Того, Хто ради нас життя не пожалів..."
Обов'язок, повинність без Любові, Що мала б буть мотивом головним - Хіба такі працівники готові, Щоби Господь їх скористав для жнив?
Ти - на межі, і вибір за тобою. І вибирати саме час наспів. І я згадав, згадав слова Павлові, Про те, хто я з дарами без плодів.
"Ти можеш стать провідником Любові, Щоб через тебе Сам Господь робив! І тут ми попрощаємось з тобою" Немов дзвіночок тихо задзвенів.
Автор: Ольга Лазарук @virsh_online
07.09.2023
|
|
|
|
|
День за днем минають роки
День за днем минають роки,
Ми все ближче й ближче до небес.
А оглянувшись назад перевірмо наші кроки
Не зійшли ми часом з вірної дороги десь?
Що ми скажем за прожиті роки?
Як прийдемо скоро до Христа...
Чи виконували Божі всі уроки,
Чи лишали просто чистого листа?
Знаю, часом є складні завдання
Але Бог лише по силі нам дає
ТИХА МОЛИТВА - Християнський Вірш про молитву
У тихій молитві до Бога звертаюсь,
В гріхах своїх вільних й невільних покаюсь.
Попрошу пробачення в рідних, у себе,
Бо тиха молитва — душевна потреба.
Молитва до Бога добром надихає,
Керує життям і від зла відвертає.
Молитва — мета, джерело і осердя,
Для благочестивих — спасіння й безсмертя!
Буває, надію на краще вт...
ЩО Б В ЖИТТІ НЕ БУЛО
Що б в житті не було, я прошу, залишайся тим світлом
Яке людям покаже дорогу до неба й Христа.
Ти - це свічка Ісуса, яку не згасити і вітром,
Чиє сяйво людей приведе до підніжжя хреста.
Ти - маяк, що покликаний іншим крізь бурю сіяти,
І коли через неї вони будуть радість шукать
У земному, у тому, що щастя не може їм дати,
О, сину Мій любий вернись, досить у світі блукати
О, сину Мій любий вернись,
досить у світі блукати.
Я все пробачу, тільки змінись,
спасіння хочу тобі дарувати.
Вернись, і Я обійму щиро,
без вагання, грішного прийму,
не почуєш смертний ти вирок,
а лише: "Ожив Мій син, якого люблю"
Чому ти досі в темноті,
коли у Мене так багато світла?
Невже краще жи...
О, Господь Ти мій, я люблю Тебе
О, Господь Ти мій, я люблю Тебе
На Голгофі Ти в жертву Сам приніс Себе
За мої гріхи проливав Ти кров
Доказав мені цим Свою любов
Тяжко так страждав , знемагав від спраги Ти
Піт рясний чоло вкривав
Хрест не в силі був нести
Та з любовію Ти дививсь у майбуття
Подвиг Твій приніс багатьом нове життя
Тож достойний Ти покл...
Дякуйте Богу за все
Життя проходить,а хто з переду йде?
Йдемо ми самі чи спереду йде Бог?
Завжди повторюю собі ці слова
Якщо в життя не згоди сум та біль
Ми плачемо питаємо за що?
Але якщо попереду Господь
То це і воля є свята його
Навіщо плакати зітхати про нас Отець небесний дбає
І кожен день нам так багато св...
Так часто ми маємо можливість Посіяти маленьке зернятко
Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...
Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.
Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми част...
Якщо б Ісус ходив сьогодні по землі
Якщо б Ісус ходив сьогодні по землі
Із міста в місто, із села в село,
За Ним ішли б дорослі і малі:
Людей би цілі натовпи ішло.
Ішли би бідні, певно й багачі
Одні можливо чудо получити,
А інші так, як Никодим вночі,
Чи просто на Ісуса подивитись.
У цьому натовпі великому людей
Були б священники, раввіни, пастирі,
Цар веселиться Силою Твоєю І про Твоє спасіння Він радіє.
Цар веселиться Силою Твоєю
І про Твоє спасіння Він радіє.
Йому даєш усе,що він бажає,
Прохання вуст його Господь сповняє.
Його зустрів щедротами благими,
На голову чистий вінець йому вдягнув.
В Тебе Він за життя своє молився,
Його Ти довголіттям надихнув.
Він так радіє за Твоє спасіння,
Ти честь і велич на його поклав.
...
БУТИ ВИЩЕ...
Бути вище болю , вище мук,
Бути вище всіх образ на світі...
Не міняти совість на лахміття,
У журбі не опускати рук...
Бути вище осудів людських,
Бути вище над усі прокляття ,
Роздирати ненависть на шмаття ,
І не говорити слів гірких...
Бути вище злості і брехні ,
Бути вище зради , вище люті ,
Не будити в пам...









