Неділя 14 Квітень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

ЗАВЖДИ ДОВІРЯЙ БОГУ...

Серед пітьми, тривоги і зневіри 
У світі цім неправди й марноти 
Яка важлива є для нас довіра, 
Довіра Господеві назавжди.

Коли в душі невпевненість, проблеми, 
Тягар життєвий серце враз стиска, 
Найкраще подолання, будь ти певний,-
Довіра Богові свого життя.

О, як важливо Богу довірятись, 
Та не частково, а в усім завжди. 
А Він, як Батько, вміє турбуватись, 
Він вкаже шлях, яким потрібно йти.

Буває, ти заплутавсь в круговирі 
Життя, турбот і безлічі питань, 
І ти стомився, і немає сили-
Нічого не роби, лиш довіряй.

Схились в молитві, щирій і смиренній 
І Богу болі розкажи свої, 
Всі свої труднощі, свої проблеми, 
Скажи усе, що в тебе на душі.

Можливо, сам все вирішити хочеш? 
Повір, не зможеш без свого Творця, 
Спрямуй свої заплаканії очі 
Туди, де спокій - в сині небеса.

Життя складне. Часом випробування 
Господь тобі в дорозі подає.
А ти стомивсь. І знову спотикання... 
Не плач, спинись! Господь до тебе йде.

Візьме за руку, ніжно заспокоїть 
І скаже: «Дороге моє дитя! 
Тебе не лишу Я, буду з тобою, 
Умій довірити Мені життя».

Бог хоче знати, як Його ти любиш, 
Чи вмієш довірятись без вагань. 
Про тебе Він ніколи не забуде, 
Умій лиш розказати біль і жаль.

Бог знає, що для тебе краще, друже, 
І що Він робить, те - на краще, знай. 
Господь чекає, любить тебе дуже, 
Стомився від життєвих ти страждань?

Любов слабіє, віра і надія, 
Не можеш вже вести цю боротьбу? 
Господь тебе почує неодмінно, 
За тебе дав Він дорогу ціну.

Спіши до Нього в чистому світанні, 
В прекрасну днину і в вечірній час, 
Спіши в молитві, в щирому благанні 
Із вдячністю спіши, спіши щораз.

Серед пітьми, тривоги і зневіри 
Яскравий промінь світлом все проб'є. 
Яка важлива є для нас довіра, 
Як добре Богу довіряти все.

---

Цей вірш висловлює важливість довіри віруючого до Бога в усіх ситуаціях життя. Він відзначає, що, незважаючи на всі труднощі, невпевненість та змінність у світі, довіра до Бога завжди є найкращим підходом.

Вірш закликає віруючих завжди залишати довіру Богу, навіть коли здається, що життя ставить перед ними важкі випробування та проблеми. Автор наголошує на тому, що Бог, як Батько, турбується про своїх дітей і завжди готовий допомогти їм у подоланні труднощів.

Довіра Богові і молитва важливі, коли життя стає складним і коли людина стикається з труднощами, не знаючи, як вирішити проблеми. Вірш закликає людей звертатися до Бога у молитві, довіряти Йому свої турботи та знаходити в Ньому опору та розуміння.

Все в житті може змінитися для кращого, якщо лише люди мають довіру до Бога і дозволяють Йому керувати своїми долями. У молитві і довірі Богу може знайти віруючий силу та відповіді на свої запитання.

21.10.2023

Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов

Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.

Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.

Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...

Так часто ми маємо можливість Посіяти маленьке зернятко

Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...

Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.

Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми част...

ПРИХІД ХРИСТА

Живемо перед приходом Христа
Схиляються народи перед страхом,
Бо розуміють, що в опасності земля:
В одну хвилину може стати прахом.

Слухи про війни, бються океани,
І катастрохи на землі лишають слід,
Невсилі устояти людським планам, 
Останній час.... тривожиться весь світ.

Наша планета стала на вагу,
До півночі наближуєть...

О МІЙ ГОСПОДЬ

Тобі ж боліло дуже усе тіло.
І зранений, мусив хреста тримати,
І щоб іти, мусив шукати сили.

Голгофа. Хрест. Великі римські цвяхи.
Біль пронизав наскрізь пекучим жалом.
Господь, це ж мала бути наша плаха!
Але вона в той день Твоєю стала...

Ти помирав. А натовп ще й глумився.
Ніхто не міг такого зрозуміти:
Син Божий в руках грі...

Любіть живих, цінуйте їх – Не владні ми над нашим часом...

Любіть живих, цінуйте їх –
Не владні ми над нашим часом:
Спливає стрімко вік утіх –
Чи будем завтра всі ми разом?

Хай добре слово в нас живе –
Не будьмо скнарами на нього,
Й душевна рана заживе
Від злого безуму людського!

Бо не повернуться добром
Слова, не сказані до речі,
Близький засне вже ...

Добре з Господом, як добре жити з Господом!

Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Цього не зрозумієш просто так.
Це треба пережити серцем й розумом,
В молитві на колінах, у сльозах.

Як добре з Господом! Не тільки, коли добре,
Не лиш тоді, коли благословення є,
Але й тоді, коли не перший раз, а вкотре
Життя безжалісно, без перестанку б’є.

Тоді Господь єдин...

Вінець

Схилилось небо співом до землі,
Дім Божий сяйвом слави засіяв.
Як сонце, при заквітчаній стіні,
Ісус Христос з вінцем в руці стояв.

В надії пастир встав: “Це мій вінець”…
Ісус пройшов його й служителів…
Куди ж Він? Начебто й рядам уже кінець…
Та ні, – хтось непримітний там в кінці сидів.

Чом не ...

Брати

Щоб кров’ю Своєю нас освятити, 
Постраждав поза брамою Він. 
Щоб краще усе могли уявити, 
То наругу Його понесім. 
 
Бо аж до крові ми ще не страждали, 
Не втирали скривавлений піт; 
Ми тільки серце Ісусу віддали, 
Ввійшли в кровний із Ним заповіт. 
 
Вже тепер ми Його, ...

Тривога в серці і у снах

Тривога в серці і у снах
Ні як не дасть спочити нам
Ми зазираємо у промінь
Який блестить далеко там

І знову очі ми здіймаєм
До Вас на небо темне це
Й в молитвах ми часи благаєм
Щоб Ви почули серце це

Господь благаю про країну
Яку Ви самі збудував
Про люд о цей весь у зітханні
Який в жахіттях тут упав

Війна є безпощадною до всіх

Війна є безпощадною до всіх,
Вона змінила плани, мрії, сміх.
Війна руйнує все підряд,
Вона вселила людям страх

Два тижні - ніби у жахливім сні,
А особливо перші дні
Лягаю спати, та не сплю,
Бо серце крається за тих, кого люблю

На всяк випадок документи при собі,
Бо можу не вернутися сюди,
І не такі бажання вже...