|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Церкво, пробудись!
Скільки раз до небес ти свій зір піднімав
І про ба́жаний спокій бажав,
В час,коли на душі ураган вирував,
Все живе,що в тобі,руйнував?
Скільки раз ти людської підтримки просив,
Щоб підтримав би хтось твої руки,
Та байдужості в відповідь дощ моросив,
Додаючи душевної муки?
І у відчай можливо не раз ти впадав,
Вага тяжкості давить порою.
І надію останню в собі зберігав,
Але ти не здавайся без бою!
Бо я теж так страждала,як друже мій ти,
Теж надію не раз я втрачала.
Але треба вперед нам з тобою іти,
Щоби правда брехні проти стала.
Час бо наший рішає,хто в Небо ввійде,
Хто достойний Небесного Царства.
Й не варто дивитись, хто в неправді живе,
Опинившись у лапах лукавства.
Як останніми днями збідніє любов,
Ми побачим в церквах запустіння,
Де не буде почуто викривальних промов,
На представлення проповідь змінять.
Й нині ми помічаєм–нема серед нас,
Тої сили, що дух оживляє.
А про дії Духа Святого не раз,
Проповідник із сумом згадає.
Мало сліз щирих ллється, лиш тільки фасад
І емоції рвуться назовні.
Цим збентежене серце моє є не раз,
Відчуваючи холод духовний.
Кажуть нам, що в спокійний живемо ми час,
Що в свободі живуть християни.
Є будинки, машини, все зручне у нас
І набиті грошима кармани.
А колись–то в зібра́ння ходили пішком
І не кожні одежі дві мали.
Й від сторонніх очей всі молились тайком,
На Христа всю надію плекали.
Та тоді серед них пробува́в
Сам Господь,
Його Сила серця їх сповняла.
Хай страждання терпіла земна їхня плоть,
В кожнім віра жива проростала!
А зараз нам кажуть–ми щасливі за них,
Тому що свобода настала!
Так, ми живемо як всі,та Дух Божий затих,
Церква в силі своїй слабка́
стала.
Так навіщо машини, великі дома,
Якщо ми ослабіли духовно,
Якщо сил нема в нас і пусті«закрома»,
Богу служим ми тільки умовно?!
Так чому ж говорити тоді кожен раз,
Що ми дуже щасливі є люди.
Ну а Духу Святому не тісно між нас,
Якщо ближнього шпарко ми судим?
Якщо ми є не здібні любить і прощать
Хто в скорботі,щоб їх заспокоїть,
Якщо рух допомоги не можем подать
Ми подібні до міді дзвінко́ї!
Не ті ми збираємо з вами скарби,
Просто вбогі ми є християни,
Бо ми віддались у безпечність в раби,
Не духовні є ми– а земляни!
О, повинен із вас хтось за істину стати,
Щоб до Бога би ми навернулись,
До освячення Церкву тепер заклика́ти,
Щоб колишні ті дні повернулись!
Щоби Духа Святого священний вогонь,
Освітляв нам дорогу земну,
Щоби радість спасіння вернулася знов ,
Щоб надалі не йти нам всліпу!
Час бо наший рішає,хто в Небо ввійде,
Хто достойний Небесного Царства.
Хай на ноги Господній народ вже стає,
Очищає себе від лукавства!
Вже скорбота гряде на планету Земля,
Хто протерпмть–навіки спасеться.
Приготуйся зустріти свого Жениха,
Скоро Він за Своїми вернеться! Амінь
22.06.2023
|
|
|
|
|
Я люблю зустрічатися... з Богом
Я люблю зустрічатися... з Богом.
Кожен ранок Він кличе до Себе.
Просто так, без гостинців, приходиш -
Над тобою схиляється Небо.
Хочеш ти говорити - Він слухає.
А як плачеться - плаче з тобою.
Все тривожніше серденько стукає -
Обіймає Своєю рукою...
Хочеш слухати - Він промовляє
Тихим голосом ніжно з любов'ю.
Не втрачайте здатності відчути Насолоду кожної хвилини
Не втрачайте здатності відчути
Насолоду кожної хвилини,
Адже втрата буде неминуча,
Тож прикрасьте чимось їхню плинність.
Не чекайте визначних моментів,
А шукайте кожен раз нагоду
Більш радіти і ридати менше.
Не журіться, все можливе Богу!
Залишіть в минулому вчорашнє —
І пізнайте чудо сьогодення!
Ви зроб...
Тримайтесь світла!
Якщо ти захочеш почути колись,
Наскільки прекрасна природа навколо,
Далеко край світу, прошу, не женись
У пошуках істин...Спитайся в сліпого!
Який через диво побачив цей світ,
Опісля років непроглядної ночі...
Ніхто так, як він не опише ,як цвіт
Прекрасно край неба блакитний лоскоче...
Як тягнуться трави до срібних зірок,
Як х...
Чи знаєш ти, чому ти зараз тут? Коли навколо лиш одні страждання
Чи знаєш ти, чому ти зараз тут?
Коли навколо лиш одні страждання,
І сум і мука твою душу в'ють,
Немов би в світі ти один зостався
І зло так ніби вже немає де подітись,
І лиш до тебе, і до тебе йде
Куди йому до інших, ми ж Христові
йому потрібен тільки я і ти
Ти погляни, лиш раз на небо,
І зрозумій, що там Христос...
Небо
О, Небо, підіймаю очі, розчиняюсь у тобі.
Хоча прикуте тіло до землі,
Думками я все вище відлітаю,
І ти ведеш, несеш мене у світ глибокої тиші…
І у ночі я знову поринаю в твою безодню чистоти,
З зірками тихо, мовчки розмовляю,
Вручаю таїни, питання з уст душі…
Тоді я падаю в обійми Неба, немов мале...
Тримайся моя рідна, Україно!
Тримайся моя рідна, Україно!
Ти сильна! Ти незламна повсякчас.
Вони лиш хочуть щоб залишились руїни.
Та ти могутня, бо з тобою Спас.
Він поруч. Знає біль Він твого серця.
Повір, Ісусу теж болить!
Бог бачить немовля, яке померло,
І матір, що так гірко сльози ллє.
Він не залишить! Чуєш? Не залишить!
Звернись до Бога, с...
Висушене літо чорною війною
Висушене літо чорною війною,
Зірвані скрізь квіти людського життя.
Вулицями ходить горе самотою
І в оселю кожну криком загляда.
Розтоптали щастя, вигубили радість,
Болем стогне важко рідная земля.
Берегли дитинство, шанували старість, -
Все нам сплюндрувала ця страшна війна.
Потьмяніло сонце, почорніло небо,
І не мил...
Ти рахуєш місяці і роки, - християнські вірші українською
Ти рахуєш місяці і рОки,
Ти рахуєш дні і місяці,
Ти рахуєш зроблені всі кроки,
В час , коли ти в повній самоті.
Є у тебе не одне бажання,
Та немає тих, хто б їх здійснив,
Бо тяжкі вони для виконання,
І на це не стане й в тебе сил.
Виходу здається вже немає,
(Хоч і вихід завжди в тебе є)
Але ним н...
Голгофський хрест
Голгофський хрест. Ісус там помирає.
Стікає кров з пробитих ніг і рук.
Чоло повисло, серце біль стискає,
Душа страждає від жахливих мук.
Останній подих, завмирає тіло,
“Для чого, Отче, Ти Мене лишив?” —
Уста Його тихенько шепотіли,
А ворог лиш сміявся і радів.
Свою всю лють Він вилляти старався,
Через запекли...
Душа болить, а серце плаче...
Душа болить, а серце плаче...
Не може розум мій вмістить.
Більше мама доньку не побачить,
Ну, як же можна так, скажіть???
За що посміли дитя вбити???
У чому є її вина???
О як же батькам далі жити??? -
Це біль нестерпна і страшна!
Яке ж це серце треба мати,
Щоб проливать невинну кров???
Щоб міста, долі розбиват...