Лагідність

Блаженні лагідні, бо вони успадковують землю Мт.5:5

Один місіонер працював на острові Ямайка, що між Північною та Південною Америкою. Він викладав у недільній школі, де навчалися чорношкірі учні. Якось він запитав своїх учнів: "Кого можна назвати лагідним?"
Один із хлопчиків відповів: "Кроткий той, хто дає м'які відповіді на грубі запитання". Цей хлопчик сказав важливу істину. Прагнемо ж досягти такої духовної досконалості, щоб завжди відповідати м'яко на грубі й зухвалі питання. Лагідністю завжди можна досягти набагато більше, ніж криком і лайкою.
Лагідна людина - це людина негордлива, яка не має гордості. Гордість є причиною сімейних розладів та сварок, розбіжностей та непорозумінь у церквах. Вона позбавляє людей спілкування з Богом. Лагідна людина - це людина, що не гнівається. Гнів – це почуття сильного обурення, обурення; озлоблення, злість. "Гнів гніздиться в серці безглуздих" (Екк.7:9).
Лагідна людина – це людина терпляча. Терпінням зберігається любов і злагода в сім'ях між чоловіками та дружинами, батьками та дітьми; між братами та сестрами по вірі, друзями та сусідами. Терпіння - це той родючий ґрунт, на якому виростають багато християнських чеснот. Лагідна людина - це смиренна людина. Смиренні люди поблажливі до слабкості інших, творять добро і невисоко думають про себе. Вони з радістю зносять помилкові звинувачення. Вміти упокорюватися - значить, наслідувати Ісуса Христа.
Лагідна людина – це поблажлива людина. Поблажливість потрібна, якщо ми хочемо побудувати щасливе сімейне життя. Багато людей сьогодні самотні, тому що не були поблажливими у своїх сім'ях, до своїх сусідів та друзів. І лагідні люди – це люди, які завжди і в усьому слухняні Господу.
Будемо ж лагідними християнами!