Неділя 14 Квітень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Тримаю світ. Так просто і так важко.

Тримаю світ. Так просто і так важко.
Така відповідальність – світ тримати…
Він на вагах історії – мурашка,
І не помітиш – будеш прибирати.
Так, Всесвіт прибирає! Ви не знали?
Витрушує свої небесні ковдри,
Бо це сміття: і війни, і скандали.
І чаша ця, повірте, майже повна;
От-от проллється стогоном в безодню,
Бурхливо потече Чумацьким шляхом…
І більше не залишиться нічого.
Бо Всесвіт не зважає на мураху.
А як же кажуть: «Бог створив людину
За образом й подобою Своєю?
Чому ж вона мурахою загине?
Мурахою із людською душею…»
Бо та душа ціну велику мала.
За неї борг спокутний заплатили.
Але, якщо вона себе продала
За будь-яку ціну – продешевила.
Та «сочевична юшка» має здатність
Живити тіло… та труїти душу.
А тіло без душі втрачає значність…
Тому я цілий всесвіт тримати мушу.
Так, цілий світ. Так просто і так важко,
Така відповідальність… Я тримаю…
Хоч я сама – малесенька мурашка,
Але я Образ і Подобу маю.

---

Цей вірш висловлює думки про відповідальність та значення людини в світі. Авторка порівнює світ з мурахою, яка тримає світ на своїх плечах і має велику відповідальність за стан світу. Вона наголошує на важливості душі і духовності в житті людини.

Авторка також висловлює роздуми про цінність душі та її вплив на світ. Вірш закликає не продавати душу за будь-яку ціну і наголошує на важливості відданості духовним цінностям. Авторка також висловлює певну форму скептицизму щодо того, наскільки світ великий і значущий у великому масштабі всесвіту, і, водночас, висловлює віру в важливість духовності та душі людини.

27.10.2023

Настав Час тяжкий для України

Настав Час тяжкий для України
люди плачуть моляться кричать
бачать зло страждання смерть руїни
і не знають що їм завтра ждать

Десь почули хлопець не вернувся
там села не видно не впізнать
потяг на путі перевернувся
місто кажуть зброєю бомблять.

Мати сина не обійми щиро
і не скаже сину мій молись
бо почула вже ...

Буває, в небо кулаки Ми піднімаєм в гніві, люті...

Буває,  в  небо  кулаки
Ми  піднімаєм  в  гніві,  люті:
„О,  Боже,  де  Ти?  Не  мовчи!
Як  міг  Ти  нас  уже  забути?”

Здається,  небо  все  мовчить,
Спалити  очі  може  сонце.
Ти  в  гніві  в  небо  ...

Чи знаєш ти, чому ти зараз тут? Коли навколо лиш одні страждання

Чи знаєш ти, чому ти зараз тут?
Коли навколо лиш одні страждання,
І сум і мука твою душу в'ють,
Немов би в світі ти один зостався

І зло так ніби вже немає де подітись,
І лиш до тебе, і до тебе йде
Куди йому до інших, ми ж Христові
йому потрібен тільки я і ти

Ти погляни, лиш раз на небо,
І зрозумій, що там Христос...

Вогонь від пострілів і згарища від них

Вогонь від пострілів і згарища від них
Кругом розруха, біль і кров з слізьми на перебій
Ти думаєш я відвернувся від усіх
І вас самих відправив у цей бій?

Може гадаєш, що байдужим став до сліз
І скоротилась рука, щоб визволять із бід
Коли безсилий впав то в цих руках тебе я ніс
Й тоді, коли здригав ти воплем небозвід


...

Бог є з нами не тільки в радості

Бог є з нами не тільки в радості.
Він є Богом не тільки чудес.
Він є з нами, коли в печалі ми,
Коли промінь надії щез.
Він є з нами , коли ми плачемо,
Коли горе заповнить вщерть.
Ми для Нього багато значимо!
Задля нас Він пішов на смерть.
Не покинув Він нас із тривогами.
Не залишив Він нас у вогні.
Він ішов усіма дорогами

Навчіться цінувати все своє…

Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…

Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.

Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до ду...

Серце

Що серце твоє наповняє
Яких ти скарбів туди наскладав
Можливо вже терен у ньому буяє 
Тому що за серцем ти не доглядав.

Що сіяв ти в серце кожного разу 
Яке ти насіння збирав кожен день 
Можливо у серці сховав ти образу
Яка не дає співати пісень.

Що серцю твоєму найбільш до вподоби ?
Що вабить твій погляд і душу...

Для Тебе цi твори

Моє серце бринить добрим словом,
Мов перо скорописця – язик.
Царю, Боже, для Тебе ці твори,
Тебе славити буду повік.

Справедливий, прекрасний, величний,
На устах – лиш краса та добро.
Свій престол утвердив Ти навічно
І прикрасив правдивістю трон.

Твої шати – алое і смирна,
Із слонової кості Твій дім.
Т...

Ти знаєш часом так немає сил

Ти знаєш  часом так немає сил
Все хочеться забути й відпустити
Поринути у світ чудових мрій
І всі турботи залишити вмиті 

Та замість того щоби опустити руки
Зумій у небо їх ти піднести
Поговорити з Богом наодинці
І розказати все що так болить

Бо тільки в Бозі твоя поміч
Лише у Ньому ти знайдеш спокій
Він твоє ...

Господь приготував нам небеса Помер за нас, за гріх наш заплативши

Господь приготував нам небеса
Помер за нас, за гріх наш заплативши.
Ціною власної крові нас спас.
І ми спасаємось в Його крові обмившись!

Прекрасно все, що Бог наш сотворив…
І там у небі нас чекає радість!
Бажає Він нас кожного спасти
І вічний мир Свій нам подарувати!

О, як чудово вічність з Богом провести:
Не...