Середа 24 Червень 2026   Пошук    

Не страшно коли хрест важкий несемо

Не страшно коли хрест важкий несемо
І падаєм під ним ранивши ноги,
А страшно коли йдучи нарікаєм,
І хочемо звільнитися від нього.

Не страшно коли хтось нас зневажає,
Наносить рани глибоко до болю,
А страшно, що живуть вони без Бога,
Відкинувши Його пречисту волю.

Не страшно і коли ми одинокі
І плачемо в кутку на самотині,
А страшно коли серці десь глибоко
Гніздо зівє обіди павутиння.

Не страшно коли впадем серед ночі
Спіткнувшися об камені земні,
А страшно, то, що каятись не хочем,
І гріх пускає корінь у душі.

Не страшно коли світ на нас порою
Ненависть виливає за ніщо,
А страшно, що не платимо любов’ю,
Тим, хто зі серця виливає зло.

Не страшно коли плачемо від болю
Поранені в жорстокому бою,
А страшно те, коли Господню волю
Відкинувши поставимо свою.

Не страшно коли ворог знов і знову
Старається, щоб збити нас з дороги,
А страшно потоптати кров Христову
Й навіки розлучитися із Богом.

О. Фабін.

---

Цей вірш виражає думки про важкості та випробування, які можуть зустрічатися на шляху віри та духовного розвитку. Він акцентує увагу на тому, що багато з них, навіть коли вони є важкими та болячеючими, не є найстрашнішими або найнебезпечнішими аспектами життя.

Замість цього, вірш підкреслює, що справжній страх полягає в віддаленні від Бога, в відмові від Його волі та гріхах, що заселяють душу. Автор закликає читачів віддавати перевагу Божій волі, ростити в собі любов та милосердя, та підкреслює, що це допоможе пережити всі випробування та подолати всі страхи.

22.10.2023

Невже ми теплими зустрінемо Христа?

Невже ми теплими зустрінемо Христа?

Невже в безпеці ми чекаєм цього часу?

Невже душа, як каганці, пуста,

З немудрими рівняєм долю нашу?

Розбагатіли ми, не маємо нужди,

Перенасищена служінь програма.

Про це колись лиш мріяли діди,

Страждаючи за віру у кайданах.

Насмішки, грати і удар кнута-

Терпіли все! Не ...

Яка це радість!

Яка це радість- встати на світанні,
З молитвою зустріти день новий,
Позаду всі залишити страждання,
З надією долати шлях земний.

Яка це радість - в щастя зодягнутись,
Всім побажати миру на Землі.
І вперше після болю посміхнутись,
Добро і ласку сіяти у злі.

Яка це радість - чути голос рідних,
Вслухатися у співи солов'я.

Сьогодні починається лиш вічність

Сьогодні починається лиш вічність.
А вічність починається тепер.
Не десь там, після смерті, коли пізно,
Коли все пройдено і в вічність ти прийдеш.

Вона є зараз, в кожнім нашім серці -
Погана, а чи добрая - з Христом.
І чим наповнене наше життя повірте,
Те буде в вічності коли з землі підем.

Як серце твоє сповнене любові,
Життя...

Незвична школа

Ось корабель, квиток в руках, 
Попереду незвичний шлях. 
Бо вирішив пророк сьогодні
Піти проти велінь Господніх. 

Лежить маршрут його в Таршіш, 
З бажанням утекти скоріш 
Спустився Йона у каюту.-
Та бачив Бог пророка всюди... 

Тут здійнялася   буря вмить, 
Сердитий вітер аж свистить,&nbs...

Навшпиньки ворог підійшов нечутно

Навшпиньки ворог підійшов нечутно,
Завмерла в страсі враз душа моя.
Як близько він...Підходить так підступно,
До боротьби геть не готова я.
Боялась з ним вступать в бій рукопашний,
Сміхом своїм мене він засмутив.
Стоїть як Голіаф, великий й страшний,
Я знала, що не хватить мені сил.
О,скільки раз поразки я терпіла
В цій боротьбі і в...

Як люди часто кажуть: Бог не чує

Як люди часто кажуть: Бог не чує,
А де ж той Бог, коли отак болить?
Чому мовчить? Хіба закрилось небо?
Коли від болю серце знов кричить...

Коли в Україні люди помирають,
А в когось дому вже нема,
Де ж Бог, чому Він все чекає?
Хіба для Нього неможливі чудеса?

Ось переїхав танк машину,
Здається вже надії тут нема...

Двоє царів

Двоє царів

Не про те вам кажу, щоби жить нам безпечно. 
Ви надійтесь на Бога! Ось про що говорю! 
Просто повість згадалась, що в вічність минула, 
Як один цар промовив вбивці - царю:

 Ти наповнив долини своїми конями
 І військами горби ти прослав, як піском, 
Оточи́в мій народ і смієшся над нами, 

ХАЙ БУДЕ МИР

Щоби лелеки повертались
У свої гнізда навесні.
І добру звістку всім звіщали, 
А соловей співав пісні. 

Щоб розпускалися тюльпани 
В кожнім городі під вікном.
Родини разом щоб збирались
В батьківські домі за столом.

Щоб мама сина обнімала
І сльози радості текли.
Дитяча пам'ять, щоб не знала
Слід...

ТРАГЕДІЯ ПТАХА

Синя безодня вирує сильніше,
Море тривожить страшний буревій,
Небо закрилось, стає все темніше,
Немає життя тут, немає надій.

Птах пролітав тут над цими водами,
Прагнув до цілі й щосили махав.
Він ще й раніше боровся з вітрами,
Але оцéй його віру зламав.

Він ще й раніше у бурях змагався:
Прямо дивився — ...

В пітьмі воєнній чути крик і плач

В пітьмі воєнній чути крик та плач.
Стогін дорослих, плачуть всюди діти.
Шукаючи, кого іще згубити,
Там смерть розгулює містами як палач.

І сльози по усій нашій землі.
Де вибухи і там де їх немає.
До Господа Єдиного волають,
Та на коліна падають усі.

Який все чує, бачить все згори.
Який Суддя над світом є Єдиний.
Хто зв...