Середа 17 Червень 2026   Пошук    

А я люблю простих людей...

А я люблю простих людей…
Таких, які говорять щиро.
Які сміються до дітей,
Не мріють про розкішну віллу.

Які недоліки свої
Знаходять сили визнавати.
У них всередині бої
Ведуться з темінню завзято.

А я люблю людей простих,
Які уміють пробачати.
Таких, що бачать власний гріх
І вміють вчасно промовчати.

Людей, які живуть життям.
Саме живуть, а не існують.
Їм не потрібен зайвий крам,
Вони кохання не купують.

Людей, які своє плече
Підставлять у скрутну годину.
І не згадають вам про це,
Як час якийсь потому сплине.

Людей, що світяться добром,
Говорять правду просто в очі.
Не зловживають за столом
І помсти кривдникам не хочуть.

Людей, які брудні плітки
За спиною не стануть плести.
Вони не слухають чутки,
Хай хто б хотів про щось донести.

А я люблю людей простих,
Таких, які книжки читають
І виглядають перший сніг
І визнають, чого не знають.

Людей, які цінують мить
І не чекають на суботу.
У них в очах вогонь горить,
А в серці віра та турбота.

А я люблю людей простих,
У чомусь геть неідеальних.
Але справжнісіньких-живих!
Не слід сприймати це буквально.

Люблю людей, які лице
Своє за маску не ховають…
Люблю людей – кричу про це!
Кому? Навіщо? Я не знаю…

Я вірю в силу тих людей,
Незримо сховану у них.
Що серцем рветься із грудей.
А я люблю людей простих

І пройде час, і змінить світ
До невпізнанності усюди,
Але не зникне вічний слід,
Який залишать світлі люди…

---

Цей вірш висловлює повагу і прихильність до тих, хто відзначається простотою, щирістю, і відвертістю в спілкуванні. Автор визнає ці якості як важливі та цінні в людях, оскільки вони роблять наш світ кращим і гармонійнішим.

Вірш описує таких людей, які не прагнуть до розкошів і багатства, а натомість цінують справжнє кохання, доброту та чесність. Вони є відкритими у своїх відносинах, готові пробачити помилки і визнавати свої недоліки. Ці люди вміють жити насправді, даруючи свою увагу та час близьким, і не просто існують, переслідуючи матеріальні цілі.

Автор закликає шанувати і поважати цих простих людей, оскільки вони є "світлом" у світі, розповсюджуючи добро і правду. Вони вміють подавати добрий приклад і вчать інших цінити миті та бути відкритими та правдивими у своїх відносинах.

Вірш також висловлює віру в те, що ця "світлість" не зникає навіть в умовах зміни світу і суспільства. Тобто, хоча навколишній світ може змінюватися, ці справжні і прості люди завжди залишатимуться як приклади для інших і залишатимуть слід у суспільстві.

17.10.2023

Час від Бога

Ще буде час, життя тобі всміхнеться
Ще буде час і плакатимеш ти,
І буде час, що ти ще озирнешся,
І скажеш Богові: «Я дякую Тобі»

Ще буде час, що схилиш ти коліна
Попросиш Господа, щоб Він тебе простив,
Ще буде час, ти з щирими очима
Для Господа всю славу віддасиш.

А зараз час, що треба нам молитись,
Молит...

Буває, в небо кулаки Ми піднімаєм в гніві, люті...

Буває,  в  небо  кулаки
Ми  піднімаєм  в  гніві,  люті:
„О,  Боже,  де  Ти?  Не  мовчи!
Як  міг  Ти  нас  уже  забути?”

Здається,  небо  все  мовчить,
Спалити  очі  може  сонце.
Ти  в  гніві  в  небо  ...

Зворушливий вірш про батьків «Мої батьки»

Вони для мене — скарб від Бога, —
Мої натруджені батьки.
Моя підтримка, допомога
Й порадники в земнім житті.

Спасибі, Боже, що їх маю.
Вони для мене дійсно скарб.
Здоров'я для батьків прохаю,
Його для них Ти посилай.

Веди їх Божими шляхами,
Даруй їм мудрості згори.
Нехай втішаються трудами,
Ти їх,...

Як манить душу голубінь небес

Як манить душу голубінь небес,
Як хочеться мені злетіти вгору,
Піднятись вище, ніж гірський хребет,
Що ледве вдалині осяжний взору.

Як хочеться мені забути біль,
Нічні зітхання і гірку сльозу,
Та досягти в стрімкім пориві ціль –
Таку жадану, чисту, неземну,

Щоб злитися в блаженному єднанні
З Христом моїм у вічній красоті...

Підкріпіть знесилені коліна

Підкріпіть знесилені коліна.
В бій вступайте воїни Христові.
Щоб перемагати в цьому світі,
Битву маєм виграти духовну.

Вас на зміїв наступать поставив –
Піднебесних духів скорпіонів.
І над силою ворожою, дав владу.
Сила у крові Моїй сьогодні.

Виграти духовні битви треба,
Перемога прийде і в земних нам.
Б...

Ішов Великий цар щоби страждати. Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим

Ішов Великий Цар, щоби страждати.
Йшов не велично, як Могутній Бог.
Сидів Він, як людина, на осляті.
Так радо зустрічав Його народ.

Стелили в захваті під ноги одежини,
Лягало віття на дорогу перед Ним.
Одні стелили, бо Його любили,
А інші – бо Він мертвих воскресив.

Усі, навкруг, так радо величали:
«Благословен буд...

Любов прибита до хреста цвяхами

Любов прибита до хреста цвяхами,
Кружляє зло над розп’яттям птахами.
Тернина впилася в чоло боляче,
Ридає мати, під хрестом стоячи.
Той, Хто створив джерела вод, — спрагнений,
Хто був Причиною буття — страчений.
І впала Батьківська сльоза краплею,
А небо в розпачі дощем плакало.

Кров запеклася на устах зранених,

Задумуюсь не раз я і не два

Задумуюсь не раз я і не два,
Чому цікаво так збігає час...
Коли я поспішаю — він летить,
Коли чекаю — йде неначе вічність мить.

Коли життя щасливо пробігає,
Роки, немов секунди, пролітають,
Коли у мирі, в радості, в здоров‘ї,
То й непомітно, як сивіють скроні.

Коли ж біда постукає в життя —
Такими довги...

Я Бога сильно так люблю

Я Бога сильно так люблю.
Без нього Я не проживу
Він постраждав сам на Хресті,
Сказав, за мною йди, у слід

Тільки у слід я з ним піду.
Він мене потішить, тільки я покличу.
Він сказав мені, дочкою ти моя.
Він написав, моє ім'я,
у книгу святу життя.

Не можу я сама у темряві ходити.
Прибувай,мій Боже поруч.

Те, про що я хочу розказати, Трапилось давно. Це був той час

Те, про що я хочу розказати,
Трапилось давно. Це був той час,
Коли за Христа ішли страждати,
Навіть смерть приймаючи не раз.

Було дуже холодно надворі.
Снігові замети - де не глянь.
Аж блищали від морозу зорі
І цю ніч обрали для знущань.

Групу християн на лід штовхнули.
В них забрали одяг і взуття,
Щоб нікчемними себе в...