МИ НА ЗЕМЛІ, ЯК ГОСТІ...

Ми на землі, як гості, любі друзі!
І нашого нічого тут нема...
Життя проходить в суєті, у русі,
Минає літо, осінь і зима...
Так день за днем летить і рік за роком,
Настане час покинути цей світ,
І прийде смерть невпинним, спішним кроком,
А потім треба віддавати звіт.
За всі слова, думки і кожне діло
Чи явне, чи приховане було,
Перед Господнім тим престолом білим
Розкритим буде гріх і всяке зло.
Важливо усвідомити глибоко,
Що кожен вчинок твій фіксує Бог,
Вночі і вдень над нами Його око,
Не забуваймо Божих засторог!
Бо перед вічністю життя, мов хвиля,
Коротка мить, яку не повернуть,
І треба прикладати всі зусилля,
Щоби збагнути в ньому справжню суть.
Бог пропонує для людей спасіння
Даремно... Всім, хто прагне,-йди й бери!
Бо через кров Ісуса, Його Сина
Ми порятунок маємо згори.
Візьми цей дар тепер, не відвертайся!
Поки ще б'ється серце й ти живий,
Перед Творцем в своїх гріхах покайся,
Чи ти в літах, чи юний, молодий...
Життя раптово може закінчитись,
Зайди на кладовище й подивись:
Там є старі і молоді і діти...
Чий шлях земний вже на землі скінчивсь...
Багато з них не думали й не знали,
Що стихне рано так серцебиття...
І плани на майбутнє ще складали,
Та не судилось... згаснуло життя.
Як нам живим потрібно цінувати
Цей подарунок Божий, дорогий!
І час даремно свій не витрачати
Про вічність думати, поки живий!
Бо їх є дві, і кожен вибирає:
Чи рай, чи пекло... Ти крокуєш сам.
Насильно Бог нікого не штовхає,
І вибір є між смертю і життям.
Не вірити ти можеш, посміятись,
Це твоє право! Але так і знай,-
Коли прийдеться з світом цим прощатись,-
І відправлятись у далекий край...
Це слово, що почув сьогодні друже,-
Воно суддею буде для тебе...
Ти жив безпечно і не дбав про душу
І муки пекла вибрав для себе...
Бажаю я, щоб всі, хто мене чули
Кому мій вірш, аж до душі проник,-
Висот небесних з Богом досягнули
І в царстві Божім тішились повік!
К. Бойко
19.06.2023
|
|
|
|
|
День, словно полночь, страх в темноте...
День, словно полночь, страх в темноте...
Распята Любовь на холодном кресте.
Всюду вопросы: так кем же Он был?..
Холод на лицах ужас сменил.
Злоба сменилась страхом - кто Он?
Видно был нами Сын Божий казнён...
Но, нет раскаянья, лишь холод... И страх
Всех тех людей разогнал по домах.
Я, у креста, тихо слёзы пролью.
Холод объял ...
ЧОГО ПОТРЕБУЄ ДУША?
Чого потребує душа?
Щоб квіти навколо цвіли,
Щоб спокій був в наших серцях
Та щоб ми щасливо жили.
Чого потребує душа?
Не скаже ніколи, нікому,
Відчуєш в собі відчуття,
Забудеш про відчай та втому.
Чого потребує душа?
Молитви уранці до Бога,
Щоб в слові була доброта,
Ні каплі на серці тривоги.
Чого потребує душа...
Наш край, Господь, благослови, Рятуй сердця розбиті нині
Наш край, Господь, благослови,
Рятуй сердця розбиті нині.
Ти души наші збережи,
Бо лиш з Тобою ми тут сильні.
Чекаємо, Господь, Тебе,
Сьогодні більше ніж учора.
Бо горе маєм на землі,
Бо сліз уже в країні море.
Чекаємо тебе, Іісус,
І кличим нині голосніше,
Серця відкрили ми Тобі,
Зроби їх нині ще чистіш...
Притулюсь молитвою до неба
Притулюсь молитвою до неба
І в безмежжі сили зачерпну,
Тіні смутку віджену від себе
І свою спокутую вину.
Світло в душу вихлюпнеться тихо
З келиха зірок, ясне тепло,
Витіснивши сумніви і лихо,
Покладе знак ласки на чоло.
В світлі неба — Боже милосердя,
Провідний із мороку ліхтар....
Коли я опустила руки: Не знала як іти, й куди
Коли я опустила руки:
Не знала як іти, й куди,
Склонивши голову з розпуки
Сказала :Господи, веди.
І Він повів на вузьку стежку
Сказав: Ступай в Мої сліди,
В любу погоду, холод, спеку
З ціє стежки не зійди.
А потім Вів через колючки
До крові ранивши стопи,
Мені здавалося ці муки,
Не зможу більше я знести...
Ще вродить жито. Визріє овес

Ще вродить жито. Визріє овес.
Ще буде мир, здобутий в перемогах.
І тільки душі до святих небес,
полинуть птахом до самого Бога.
Ще будуть квіти, бджоли і нектар.
Нап'ються пуп'янки живильної водиці.
І тільки кров, пролита на вів...
Чи немає нам за що дякувати Бога?
1. Чи немає нам за що дякувати Бога?
Чи нема за що сказати : дякую Тобі?
Дякую, мій Бог, за хліб і воду
Й за те що маю на столі.
2. Чи це не милість Божа, що ми всі живі?
Хіба не милість, що ми встали зранку?
Чи це не Його ласка, що в нашім краї мир?
І ви і я сьогодні ще в порядку.
3. Чи не достойний слави Той
Хто по...
Ішов Великий цар щоби страждати. Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим
Ішов Великий Цар, щоби страждати.
Йшов не велично, як Могутній Бог.
Сидів Він, як людина, на осляті.
Так радо зустрічав Його народ.
Стелили в захваті під ноги одежини,
Лягало віття на дорогу перед Ним.
Одні стелили, бо Його любили,
А інші – бо Він мертвих воскресив.
Усі, навкруг, так радо величали:
«Благословен буд...
День за днем минають роки
День за днем минають роки,
Ми все ближче й ближче до небес.
А оглянувшись назад перевірмо наші кроки
Не зійшли ми часом з вірної дороги десь?
Що ми скажем за прожиті роки?
Як прийдемо скоро до Христа...
Чи виконували Божі всі уроки,
Чи лишали просто чистого листа?
Знаю, часом є складні завдання
Але Бог лише по силі нам дає
ТРАГЕДІЯ ПТАХА
Синя безодня вирує сильніше,
Море тривожить страшний буревій,
Небо закрилось, стає все темніше,
Немає життя тут, немає надій.
Птах пролітав тут над цими водами,
Прагнув до цілі й щосили махав.
Він ще й раніше боровся з вітрами,
Але оцéй його віру зламав.
Він ще й раніше у бурях змагався:
Прямо дивився — ...









