Середа 23 Вересень 2026   Пошук    

А можна, Боже, я буду снігом?

А можна, Боже, я буду снігом?
Такою ж чистою і прекрасною.
І, може, трохи вже несучасною,
Але, щоб діти заходились сміхом.

Щоб дорослі у сніжки бавились,
І, вдягнувши шапку-вушанку,
Прихопивши санчата на ґанку,
З гірки знову скотитись наважились.

Щоб дивились в вікно і тішились,
Запалили камін у хаті,
Влаштували сімейне свято...
Щоб душею земля красивішала.

Але, знаєш, не треба снігом.
Навчи мене бути Людиною.
Щоб носила радість за спиною
І її виглядали у вікна...

Наталка Бойко

---

Цей вірш виражає бажання авторки стати кращою і більш чуйною людиною. Вона порівнює себе зі снігом, символізуючи чистоту, простоту та невинність. В цьому вірші авторка висловлює бажання приносити радість і щастя іншим людям, особливо дітям, які так люблять зимовий сніг і розваги, пов'язані з ним.

Авторка також висловлює бажання створювати сімейні миті, які наповнюють життя гармонією та теплом. Вона заохочує людей бути більш позитивними та відкритими, навчаючи інших прагнути до щастя та радості. Замість того, щоб бути "снігом", вона хотіла б бути ласкавою, розуміючою та емпатичною людиною, яка робить світ навколо неї кращим місцем.

17.10.2023

Розмова

Мій Боже славний! Я до Тебе 
Несу молитви і прохання, 
Дивлюся мовчки я у небо, 
И шлю Тобі своє вітання. 
 
І я з Тобою розмовляю, 
До Тебе в мене є довіра, 
Своє життя я вже не лаю, 
Тепер в мені зростає віра! 
 
Господь наш! Ти Своєю кров’ю 
Сплатив, щоб в...

ВИПРОБУВАННЯ...

Повчальних випадків в житті є так багато.
Вчимося ми на них, і то не раз.
Один з таких я хочу розказати,
Щоби задуматись над ним міг кожен з нас.

У невелике місто для служіння
Приїхав новий пастир. Молодий.
Був ревний, бо усе його стремління-
У діло Боже вкласти запал свій.

Але в житті по-всякому буває.
І щоб побачит...

Яка з того користь, що став ти багатим, А душу свою занедбав

Яка з того користь, що став ти багатим,
А душу свою занедбав.
І маєш хороми – не скромненьку хату,
Духовний же храм обікрав.

Яка з того користь, що маєш машину,
А возиш в ній тільки себе.
Хоча ти возити чужих не повинен,
Все ж совість тривожить тебе?

Яка з того користь, що шафи й комоди
Забгані усі барахлом,
Що ти...

Нечутно, непомітно, крок за кроком

Нечутно, непомітно, крок за кроком
Ми до межі, до Вічності ідем.
І пролітає птахом рік за роком,
Немов сніжинка тане день за днем.

І знов приходить Новорічний вечір
Із радістю і смутком на поріг.
Пригадуєм сумні й приємні речі...
Палають свічі, сріблом сипле сніг...

Життя іде, мов свічка догоряє,
Скінчиться все: трив...

А віра укріпляється в борні

А віра укріпляється в борні.

Не просто так - то вірю, то не вірю...

А віру також Бог дає тобі.

І Він її для кожного відміряв.

Лиш ту, якую зможеш ти прийняти,

Щоби отримати від Господа по вірі.

Щоби отримати від Бога благодать

Не просто, іноді, буть твердим в вірі.

Вона дається Господом, як дар.

Вона один ...

Церкво, пробудись!

Господь приготував нам небеса
Помер за нас, за гріх наш заплативши.
Ціною власної крові нас спас.
І ми спасаємось в Його крові обмившись!

Прекрасно все, що Бог наш сотворив…
І там у небі нас чекає радість!
Бажає Він нас кожного спасти
І вічний мир Свій нам подарувати!

О, як чудово вічність з Богом провести:
Не...

А виявляється, так просто все було

А виявляється, так просто все було...
А ми шукали сенс життя роками.
Це сонце, мирне небо та добро.
Дитячий сміх, усмішка щира мами.

А зараз зрозуміти маєм шанс...
Рве серце на шматки щодня тривога.
Життєві цінності змінилися ураз.
І лиш про мир усі благаєм Бога.

А виявляється, так просто все було...
А ми шукали сенс життя рок...

Злітають іскри із пекучого огня. "Симон Іонин, любиш ти Мене?"

Злітають іскри із пекучого огня.
"Симон Іонин, любиш ти Мене?"
"Люблю, Господь, Ти знаєш, що люблю..."
Схилив так низько голову свою.

І знов питання те ж саме луна.
І в третій раз Ісус Петру сказав:
"Симон Іонин, любиш ти Мене?"
Палила серце біль за слово це.

Відрікся тричі від Ісуса він,
Гріхом с...

А кров Христа, вона бо не мовчить

А кров Христа, вона бо не мовчить.
А кров Христа, вона бо захищає.
І не применшуйте ви Божої крові,
Вона так само до життя вертає.

Вона так само найсильніша є.
Вона, в житті, так само підкріпляє.
І буде мать життя лиш той в собі,
Хто кров ту із подякою приймає.

А Бог не помінявся, той же Він.
І силу Його кров не загубила.

Де Бог? - християнський вірш про війну

Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи,де Ти?"

Навкруг зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні,затишні маєтки
Перетворились в пустирі.

І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?"