Розмова
Мій Боже славний! Я до Тебе
Несу молитви і прохання,
Дивлюся мовчки я у небо,
И шлю Тобі своє вітання.
І я з Тобою розмовляю,
До Тебе в мене є довіра,
Своє життя я вже не лаю,
Тепер в мені зростає віра!
Господь наш! Ти Своєю кров’ю
Сплатив, щоб всі прокляття зняти,
І Ти прийшов до нас з любов’ю,
Щоб як дітей Своїх прийняти!
Ти Духом пестиш і голубиш,
І заспокоюеш: не кисни!
І знаю я: Ти мене любиш,
І всіх нас, хоч такі ми різні!
Мій Боже славний! Знов до Тебе
Іду з молитвою, з проханням,
І хоч шепочу чути ледве,
Я вірю: Ти здійсниш бажання!
Людмила Гуменюк
---
В цьому вірші автор виражає свою молитву та вдячність перед Богом. Він звертається до Господа з проханнями, молитвами та вітаннями. Вірш виражає віру та відданість Господу, а також вдячність за Його спасіння та благодать.
Автор розглядає Господа як Спасителя, який прийшов, щоб сплатити велику ціну, щоб зняти прокляття. Він підкреслює, що тепер він має віру в Бога та відчуває Його любов і оберіг.
Вірш також виражає віру в Духа Святого, який пестить і заспокоює. Автор підкреслює свою віру, що Господь вислухає його молитви та виконає його бажання.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Над головою хмари, хмари, хмари...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Душа втомилася від тих життєвих хмар.
Та ось промінчик сонця засвітив ласкаво,
Невже то, Господи, це Ти його послав?
Зігрів так ніжно скільки в ньому щастя!
Душа так тішиться - о, лиш не пропади!
Здається, що біда уся позаду...
О, мій промінчику, завжди мені світи.
Та на землі так щастя те коротке.<...
Я ЗНАЮ: МАЛО СКАЗАНО "СПАСИБІ"...
Я знаю: мало сказано «спасибі»,
Тих щирих слів до Бога в небеса…
А хочеться, щоб вдячність у молитві
Кричала голосніше, ніж нужда.
Замало ще в житті я оцінила
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала.
Чи ж дійсно зрозуміла я ...
Сміливо йду стежиною життя
Сміливо йду стежиною життя,
Бо знаю точно, під контролем у Творця
Мій кожен крок, і стук серцебиття
Мій подих, вибір та мета.
Хоча здається, як сміливо йти?
Як бути впевним у миті цій?
Коли навколо так багато зла,
Коли я бачу біль, та страх.
Крізь мить неспокою, надіюся на Бога,
У дні вагання - Ти впевненість моя,
...
Час останній ступає на землю
Лине звістка одна за одною:
Катаклізми, конфлікти, хвороби...
Десь міста затопило водою,
Помирають від лиха народи.
Там війною іде брат на брата,
Непокірні батькам стають діти,
Хтось самотнім лишивсь помирати,
Комусь біль вже несила терпіти.
У життєвій важкій круговерті
Прагнуть люди багато звершити
Й дуже сильно лякают...
Ішов Великий цар щоби страждати. Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим
Ішов Великий Цар, щоби страждати.
Йшов не велично, як Могутній Бог.
Сидів Він, як людина, на осляті.
Так радо зустрічав Його народ.
Стелили в захваті під ноги одежини,
Лягало віття на дорогу перед Ним.
Одні стелили, бо Його любили,
А інші – бо Він мертвих воскресив.
Усі, навкруг, так радо величали:
«Благословен буд...
Коли війна в тобі іде / Вірш про війну в душі, в сім‘ях, проти ближніх
Війна в країні – це біда!
Та значно гірше і страшніше,
Коли війна іде в серцях…
Коли війна йде проти ближніх,
Коли війна йде проти тих,
З ким ти живеш в одному домі.
Коли війна в думках твоїх,
Вона приносить біль та втому,
Вона весь спокій забере…
І мир із серця твого піде,
Коли війна в ТОБІ іде…
Сьогодні ходиш ти ногами Руками працювати можеш ти
Сьогодні ходиш ти ногами
Руками працювати можеш ти
Так легко розмовляєш ти словами
Бачиш та чуєш все, що навкруги.
Це все для нас стала буденість
Небачимо в цьому благословеність
Хоча вона є
Це все,лише Бог нам дає.
Без Нього ніщо ми у світі,
Блукаєм лише в людьському смітті.
Тому поки ти ще здоровий
І ...
Україно! Рідна моя ненько!
Україно! Рідна моя ненько!
Знов тебе шматують вороги,
Знов в твоїх дітей болить серденько,
Знов тривога й розпач навкруги.
Ти тримайся люба батьківщино!
З нами Бог, воює Він за нас.
З Ним ми сильні, рідна Україно.
Не залишить Він нас у цей час.
Прихили перед Творцем коліна,
Попроси про прощення Його.
Він тебе обго...
Все переміниться… настане та хвилина
Все переміниться… настане та хвилина,
Зустрінешся лицем в лице ти з Божим Сином,
І що тоді? І як? І що сказати?
Напевно будемо усі мовчати.
І десь сміливість заховається далеко,
І схилимось до ніг Його ми легко.
Та буде пізно щось поправити, змінити
І ще раз, ще одне життя прожити.
Пригорне матір доньку, батько - син...
Я люблю Бога не тому, що так треба
Я люблю Бога не тому, що так треба.
Чи хтось примусив Його полюбить,
А лиш тому, що Сам Творець неба,
Зійшов, щоб мене від гріха захистить.
Віддавши себе, частинку від себе,
Єдиного сина, за весь грішний світ.
Бо так полюбив Бог, більше ніж треба,
Щоб зняти з душі гріховний мій гніт.
Люблю, бо Він є Творець всього світу,
Він с...









