А що ми виберем, коли запропонують - ПРО ВИБІР
А що ми виберем, коли запропонують
Нам царську їжу з пишного стола?
Тут все приманливо, тут всі святкують,
Нам пропонують царського вина.
Хіба ж від цього можна відмовлятись:
Такого гарного, розкішного життя?
Хіба можливо в цьому помилятись?
Попереду солодке майбуття.
Та юнаки ті вирішили твердо
Не осквернятись тим, що на столі.
Не це було життєве їхнє кредо,
Господь для них щось інше заповів.
І в цьому рішенні вони не сумнівались,
Хоча здавалось, кращим це було.
В усьому лиш на Бога покладались,
І всі побачили, що це лиш на добро.
В житті своєму Божий шлях обрали,
Відмовившись від царського добра.
За інших вони краще виглядали,
І всі побачили, що це все не дарма.
А ми так часто помилятись можем,
Коли для нас є вибір у житті.
Постійно наше "я" лиш переможе,
А душу залишаєм в самоті.
І ось, здається, щастя вже спіймали,
Як сіли з іншими за пишний стіл...
Але, насправді, кращими не стали:
Такі, як всі, у марноті сумній.
Та інший шлях потрібно нам обрати,
Щоб не потóнути в банальності земній,
Духовної щоб не зазнати втрати,
І не залишитись від Бога в стороні.
А все, що пропонується, не краще
За те, щоб Бог щоденно нам дає,
Бо в цьому світі так багато фальші...
Вона душі лиш смутку завдає.
А якщо все від Бога лиш приймаєм,
То світ побачить в нас Його дітей.
Вони вважають, що ми все втрачаєм,
Та в нас, проте, є більший привілей.
Ми виглядаємо не так, як інші,
Нам ця марнотність душу не гнітить,
В нас більше миру, щастя більше,
В очах надія і в тривожну мить.
А на кінець важливі результати
Наших життєвих цілей і діянь,
Тому Господнє треба вибирати
Серед корисливих людських бажань.
---
Цей вірш розглядає важливе питання вибору між духовними цінностями і спокусами матеріального світу. Основні ідеї в цьому вірші включають:
-
Заманливість матеріальних благ: Вірш описує пропозицію "царської їжі з пишного стола" і "царського вина", що символізує спокуси матеріального багатства і комфорту.
-
Важливість рішень: У вірші зазначається важливість рішень, які ми приймаємо в житті і які можуть визначити наше духовне спрямування.
-
Віра та послухання Богу: Головні персонажі віршу вирішили відмовитися від матеріального благополуччя і спокус у користуванні Божими вказівками, наголошуючи віру і послухання Богу.
-
Нагадування про правильний вибір: Вірш закликає читачів розглянути свої власні вибори і віддавати перевагу духовним цінностям та служінню Богу.
-
Більше спокою та надії: Вибір Божого шляху надає більше миру, щастя та надії, навіть в обличчі життєвих труднощів.
Усе в цьому вірші вказує на важливість вибору духовного росту і віри перед матеріальними благами та спокусами.
16.10.2023
|
|
|
|
Ми тут чужинці, на чужій землі
Ми тут чужинці, на чужій землі,
Ми перехожі лиш, ми тут дочасно,
Хоч часто ранять ноги камінці-
Та в Господа усе і завжди вчасно.
Він водить нас тернистими шляхами,
Проводить нас скрізь вітри і сніги
Але й водночас добрими руками
Він бальзамує рани та синці.
Він наче глину садить на кружало,
І наче золото він очищає нас,
...
Господь приготував нам небеса Помер за нас, за гріх наш заплативши
Коли у серці біль і сльози на очах
"Нікому я не треба" у тебе на думках
За що Боже покинув, мене на самоті?
Без Тебе я боюся що буду в небутті
Прости мене й мої гріхи, благаю!
Життя без Тебе не життя, я знаю
Робила боляче Тобі не раз
Але буду старатись! Повсякчас!
Я буду прагнути до ідеалу
Як вчив мене Ісус ще з малу
...
Українська Голгофа Я не хочу щоб діти страждали
Українська Голгофа
Я не хочу щоб діти страждали,
Щоб від горя сивіли батьки,.
Хочу бачить,щоб люди всміхались,
Щоб було більш добра на землі!
Щоби люта війна зупинилась
І щоб більше не лилася кров!
Щоб людина з Творцем примирилась,
Щоб в серцях царювала любов!
Щоб більш не ховала мати сина
І дружина коханого свого,
Щоб...
Любов порою наче не любов
Любов порою наче не любов,
Про неї в світі сказано багато,
Вона - у силі спільних молитов ,
Вона , частіше , будні а не свято..
Не схожа на роман земний вона,
На вигадану повість про стосунки ,
Любов- це не троянда сто одна ,
Любов- це не коштовні подарунки...
Любов- не серенади під вікном ,
Не мрії про якісь...
Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов
Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.
Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.
Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...
Мій Боже, страшно. Страшно
Мій Боже, страшно. Страшно...
І Ти неначебто мовчиш.
Чом так дихать стало важко,
Туман в легенях, мов кричиш.
Кричиш, але тебе не чути,
Ні слова не зрониш із вуст,
Що ось я, тут, я хочу просто бути,
У відповідь - по листю хруст.
Такі ж як ти, німі від болю.
Такі ж знедолені й ламкі,
Живі, але пробиті горем,
Який же Ти був милосердний
Який же Ти був милосердний,
І уроки Твої були корисні для нас.
Всі хотіли побачити Тебе лиш Боже
Та відчути чудо Твоє.
Ти нікого не ображав,
Та не бажав поганого для нас.
Ти навпаки навчав,
Щоб без гріха ми вчились жити.
Ти так любив усіх людей,
А дітей, що для них найперше є Царство.
Ти так хотів нас навчити,...
ЩОБ Б В ЖИТТІ НЕ БУЛО...
Що б в житті не було, я прошу, залишайся тим світлом
Яке людям покаже дорогу до неба й Христа.
Ти - це свічка Ісуса, яку не згасити і вітром,
Чиє сяйво людей приведе до підніжжя хреста.
Ти - маяк, що покликаний іншим крізь бурю сіяти,
І коли через неї вони будуть радість шукать
У земному, у тому, що щастя не може їм дати,
Минув вже день....
Минув вже день, неначе кліп очима,
У цьому дні, нас Бог благословляв,
Нехай Господь, серця від злого стрима,
Подякуєм, за милість, що нам дав!
Важливо слухати і чути Боже слово
Важливо слухати і чути Боже слово,
Навчитись відчувати в серці Божий Дух,
Навчитись розуміти задум і Господню волю,
Відкривши розум, серце і свій дух.
А Дух говорить.. Він весь час говорить.
Часом кричить до твердої душі,
Буває тихо потішає серце в горі,
А часом мовчки щось навчає у тиші.
Вслухаюсь в слово, Дух не раз віщає.