Що ти хочеш?

Я Біблію сьогодні днем читала,
Історію знайому там одну.
Вона мені у серце так запала
І я її вам друзі розкажу:
–Просячи милостиню, скорботно сидів
Незрячий,сліпий при дорозі.
Монета лиш деколи жалко дзвенить,
Лице повне смутку й в тривозі.
Працювать би пішов? Та як? Він сліпий,
А жить на землі якось треба.
«О Господи Боже, почуй стогін мій,
Пішли мені зцілення з Неба!
Я хочу побачить усе що живе
І сонце і небо і квіти
Я ніколи не бачив свого батька лице
І не бачив, як граються діти.
Я не раз чув про те,із прохожих всіх вуст,
Що є Муж,від хвороб Він спасає.
І знаю,що звати Його–Іісус,
Він від всяких недуг ізціляє.
О, якби Він був тут!»–в мовчазливій тиші
Вартимей промовляє у мислі:
«О, Господи вчуй крик моєї душі
І мені Ізбавителя вишли!».
Так в чеканні життя пролітало,
Враз почулись поспішні сліди:
–«О народе скажи, що тут сталось?»,
–«Назарянин Ісус йде сюди».
Аж ось Він іде в простоті всій Своїй
По сірій, пісчаній дорозі.
Пізнав Його слухом нещасний сліпий
І крикнув в сердечній тривозі:
«Іісу,Син Давида! Помилуй мене!».
Йому замовчать наказали,
Та не звернувши уваги на це,
Кричав зі сльозами печалі:
«Помилуй, помилуй!»–і сльози рясні
По блідним щокам протікали.
«ВИ ТОГО, ХТО МЕНЕ ЗВЕ–ПРИВЕДІТЬНО МЕНІ!»–
Христові вуста наказали.
Верхню одіж він скинув й смиренно представ,
А серце зжималось в тривозі.
–‹ЧОГО ХОЧЕШ ВІД МЕНЕ?»–Спаситель спитав,
«ЧоМУ ТИ КРИЧАВ ПРИ ДОРОЗІ?».
«Учитель, прозріть!»–серце билось сильній,
Та волосся не ворушилось.
«СПАСЛА ТЕБЕ ВІРА ТВОЯ СИНУ МІЙ!»
–І очі в сліпого відкрились.
Побачив він небо, побачив людей,
Прославив за чудо це Бога.
І разом з народом за Христом Вартимей,
Пішов слідом по пильній дорозі.
О рідний мій друже! Ти стремишся вперед,
Та болі в душі все гостріше.
Поглянь, по дорозі Спаситель іде,
Зови ти Його поскоріше!
Як той Вартимей, зви Його ти бігом,
Він очі духовні відкриє.
Побачиш нещастя, яке є кругом,
Яке ворог строїть і сіє.
Побачиш, як хоче тебе він втягнуть
В світ зла, від Христа, від спасіння.
І як він старається, щоб підсипнуть
Гріховних пороків насіння.
А тим більше в воєнний,в тривожний цей час,
Частіше в молитві схиляйся
І знай, що Бог чує тебе, усіх нас,
Відкритись Йому не стидайся.
І в молитві своїй ти Його призивай,
Клич:«Помилуй мій Боже, помилуй!».
Щире серце Він чує–ти це пам'ятай,
Він тобі дасть і поміч і силу.
Ти схиляйсь перед Ним завжди низько
Йому горе,всю біль розкажи.
Він схилиться до тебе також близько
І запитає«ЩО ТИ ХОЧЕШ,ЛИШ СКАЖИ!».
І Він в мене також оце питає,
Його любов і ласка є без міри
І я Йому завжди відповідаю:
«Мій Господи, помилуй і дай нам миру!».
Амінь.
Ангеліна Ющук

---

Цей вірш розповідає історію з Біблії, яка описує зцілення сліпого Вартимея Ісусом Христом. Оповідь розповідає про те, як сліпий чоловік на ім'я Вартимей сидів біля дороги, і коли він почув, що Ісус проходить, він закликав Його на поміч.

Вартимей виразив свою віру і просив Ісуса оцілити його зі сліпоти. Ісус, бачачи віру Вартимея, допоміг йому одужати, і сліпий став бачити. Вірш також закликає читача долати труднощі життя, молитися і вірити в Бога, який завжди готовий відповісти на наші прохання і дарувати нам благодать та спасіння.