Ми рослини, Ти наше коріння
Ми рослини, Ти наше коріння
Міцно ми тримаємось Господь Тебе
Ти є сонце , ми Твоє проміння
Зігріваєм навкруги любов'ю все
Ми краплини , Ти є наша хмара
Розсіваєш нас по всій землі дощем
Напуваєш щедро спраглих правди
І втираєш сльози з їхніх Ти очей
Ти є квітка , ми Твоє насіння
Сіємось , ростем, цвітем і пахнем так
Що милуються усі хто бачить
І вдихає свіжий ніжний аромат
Ти є скеля , ми Твоє каміння
Разом ми могутні проти бурі й зла
І ніхто не зможе подолати
Бо любов Твоя усе перемогла
Хай подяка щира з вуст пол'ється
Для Того Хто всіх нас об'єднав
Хай Йому співає кожне серце
Що дітьми Своїми нас назвав
---
Цей вірш використовує метафори, щоб виразити образ Бога як джерело життя та подяку за Нього. Автор порівнює людей із рослинами, краплинами дощу, квітами та камінням, які всі залежать від Бога як їхнього коріння, сонця, хмари та скелі.
Вірш відзначає, як Бог живить і надає силу людям, як він розсіває правду, змиває сльози, та як Його любов робить кожну душу квітучою і ароматною. Також він відзначає, що Бог об'єднує людей, надає їм силу подолати бурі та зло, і що ця любов Творця варта подяки і вдячності.
14.10.2023
|
|
|
|
|
Господь з тобою до небес
Долиною плачу іду,
Мені так тяжко, Боже милий,
Навколо бачу горе і біду
О мій Господь, де взяти сили?
Здавалося б учора ще раділа,
Усе терпіла, з посмішкою йшла,
Любов Господня в серці так горіла,
І я її мов самоцвіт той берегла
А нині що?Полишена людьми
Бреду, й не знаю, як молитись
Навколо мене стиснулось кільце...
Вінець премудрого творіння, Подоба Господа - Адам
Вінець премудрого творіння,
Подоба Господа - Адам
Твоя душа не знає тління ,
Вона- Живого Бога храм .
Ти- чоловік, без масок, гриму,
Комусь ти батько , брат чи син..
І Духом Божим лиш водимий,
Звання твоє-християнин.
Згори народжений, спасенний,
Небесну мудрість бережеш,
Завжди Христом благословенний,
...
Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
І сльози ллєш, і падаєш в журбу.
А Я, дитино, зовсім не змінився.
Допомагать завжди тобі спішу.
А ти все кажеш: ось я не такая…
Ти – особлива донька у Мене.
Не слухай ворога, ти зовсім не погана.
Ти – є найкраща, Я люблю тебе.
І не за щось, усіх Я полюбив вас.
Не за ...
Хочу я, щоб на землі був мир
Хочу я, щоб на землі був мир,
Щоби Бога кожний полюбив,
Щоб в серцях усіх була любов
Й не лилась чиясь даремно кров.
Щоби бідна вся планета наша
Все ставала не страшніш, а краще,
Щоб не рвали на шматки її,
Забираючи чуже собі.
Хочу я, щоб за своїх дітей
Не йшли сльози з батьківських очей,
Щоб їх серце билося від щастя,
...
А є серця на цій землі Господні
А є серця на цій землі Господні.
Що творять навкруги лиш тільки мир.
А Бог їх називає - миротворці,
Блаженними Він називає їх.
А мир творити, зовсім є непросто
Серед гріха, що злобою кіпить.
А миротворець - як безлюдний острів,
Куди людей заносить вітер злий.
Де душі, що шукають де зігрітись,
Знаходять слово добреє собі.
...
Я дякую, за те, що я живу...
Я дякую, за те, що я живу,
За те, що маю де сьогодні спати.
За ласку й за любов Твою.
І що домівку не потрібно залишати.
Я дякую за тихі дні і ночі
Я дякую за мирну неба синь
Я дякую за те, що маю очі,
Щоб споглядать безкрайню височить.
Я дякую, що я не просинаюсь від зриву бомби, вибитого скла.
За те що я спокійно засинаю,&nb...
Перед розп'яттям, плакав наш Христос
Перед розп'яттям, плакав наш Христос,
Коли вночі молився в Гефсиманії?
Тяжко страждав, і лише піт Його
На землю падав тоді крові краплями.
Тяжко змагались тільки дух і полоть.
Бо тіло смертнеє, земнеє тоді мав Він.
І знав чому прийшов сюди Господь.
"Нехай мине..." - так тіло лиш казало.
Не знаємо а плакав чи Він т...
Квіти неба
Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?
Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.
Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,
Є багато людей, що не знають про Бога Потопають в гріхах і марнують життя.
Є багато людей, що не знають про Бога
Потопають в гріхах і марнують життя.
І не хочуть дізнатись про Бога живого,
Котрий може змінити земне їх буття.
І не думають зовсім про те ,що чекає
Їх уже після смерті, тоді як помруть.
З кожним днем їх до смерті життя наближає,
Та без Божого страху у світі живуть.
На питання:"Куди ти під...
ПІДБАДЬОРЕННЯ
Дай, Боже, не ослабнути в житті
І не розчаруватися в дорозі,
Коли приходять люди, та не ті,
Хто скаже добре слово на порозі.
Не зможуть підбадьорити в цю мить,
Коли буває моторошно й страшно.
Бува на серці від добра щемить,
А на душі — то боляче, то важко.
Панує зло на змученій землі
І знову ворог лютий йде вбивати...









