Не той святий, хто помилок не чинить
Не той святий, хто помилок не чинить,
Бо на землі таких людей нема.
А той, хто вміє визнати провини
І не відкриє уст своїх дарма.
У кого правда — не в словах, а в ділі.
Хто Божого шукає — не свого.
Хто не обходить бідних за три милі
І не кепкує з ближнього оков.
Хто бачить душу лиш очима віри
І знає силу, що в крові Христа.
Хто вміє гріх людський прощать без міри —
Така людина є єством свята.
І святість цю вона не заробила
Ділами благочестя, в молитвах...
Євангелії душу воскресило
Та освятило в вічних небесах!
Лідія Гапонюк
---
Цей вірш висловлює ідею, що справжня святість полягає не в тому, щоб бути бездоганним і не робити помилок, а в тому, як людина відноситься до своїх помилок і до ближнього. Основні ідеї вірша:
-
Святий - це не обов'язково той, хто ніколи не робить помилок або нічого поганого. На землі немає таких людей.
-
Справжній святий - це той, хто може визнати свої провини та помилки, і не приховує їх.
-
Справжній святий відрізняється від інших своєю дією та підходом до інших людей.
-
Віра та взаємодія з Богом є ключем до справжньої святості.
-
Прощення гріхів інших людей безмежною мірою також є ознакою справжньої святості.
Заклик вірша полягає в тому, щоб не тільки висловлювати віру та релігійні переконання, але й втілювати їх в діях та ставленні до інших.
14.10.2023
|
|
|
|
|
Тим часом , усе змінилося навколо
Тим часом , усе змінилося навколо
все стало сірим та похмурим як гроза ,
тоді летіли стріли прямо в спину
І боляче було а , я стояла як стіна
І з того часу зрозуміла ,
що таке страждання
як болісно кричить душа
і важко щось тримати в сподіваннях
коли життя біжить &n...
Хмаринки є над нами, й хмари ходять
Хмаринки є над нами, й хмари ходять.
Одне лише їх тільки вирізняє -
Бо з-під одних проб'ється сонця промінь.
А з других - лише блискавки літають.
Та часом, коли сльози напливуть,
Про них, чомусь, однаково ми судим.
Лише хмариночки над нами пропливуть,
А ми їх бачимо як чорні хмари всюди.
І важко так і стогне так душа.
Здає...
Вихід
Багато років в рабському полоні
Народ Господній тяжко спини гнув.
Катам своїм,схиляючись в поклоні,
Приємний смак свободи,вже давно забув!
Народжені в неволі,у краю чужому,
Багато літ ярмо важке вони несли.
Та зараз вільними ідуть до свого дому,
Залишивши кайдани, у яких жили!
Їх вивів Бог із рабської неволі,
Народ пішов,за Го...
Чи немає нам за що дякувати Бога?
1. Чи немає нам за що дякувати Бога?
Чи нема за що сказати : дякую Тобі?
Дякую, мій Бог, за хліб і воду
Й за те що маю на столі.
2. Чи це не милість Божа, що ми всі живі?
Хіба не милість, що ми встали зранку?
Чи це не Його ласка, що в нашім краї мир?
І ви і я сьогодні ще в порядку.
3. Чи не достойний слави Той
Хто по...
СКЛЯНКА МОЛОКА🥛
Пізня осінь надворі стояла,
В вікна дощ тихенько дріботів,
Вітер дув і вже земля чекала
Прибуття зимових холодів.
По дорозі йшов собі хлопчина,
Він свої картини продавав,
На чолі картуз, в руках торбина,
Так собі на хліб він заробляв.
Сильно їсти вже йому хотілось,
Вся одеж...
Який же Ти був милосердний
Який же Ти був милосердний,
І уроки Твої були корисні для нас.
Всі хотіли побачити Тебе лиш Боже
Та відчути чудо Твоє.
Ти нікого не ображав,
Та не бажав поганого для нас.
Ти навпаки навчав,
Щоб без гріха ми вчились жити.
Ти так любив усіх людей,
А дітей, що для них найперше є Царство.
Ти так хотів нас навчити,...
Якщо чуєш Ти мене, Боже, а я знаю, Ти точно чуєш
Якщо чуєш Ти мене, Боже, а я знаю, Ти точно чуєш
І я вірю, що Ти все бачиш і я вірю, що Ти лікуєш.
Лиш одно в Тебе я попрошу: збережи нашу чистую душу.
Боже, рідний, лише єдине: збережи наші й море і сушу.
Збережи і дітей і старців, і всю молодь, що квітне нині,
Я молю, я благаю, Боже, дай нам сили по всій Україні.
Дай наснаги, дай Віри, Боже, б...
Так часто ми маємо можливість Посіяти маленьке зернятко
Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...
Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.
Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми част...
Навчи мене молитися, Христос
Плач вночі, а на ранок – радість.
Ніч, лиш смуток завжди приносить.
А, в житті, буває світанок,
Коли серце про нього просить.
Як до Бога воно волає,
Не запізниться Він ніколи.
І світанки знов посилає,
Знову сонце на небі сходить.
Та чому ж ті приходять ночі?
На землі бо так Богом дано.
Як темряви не бачать очі,
Реальність є страшнішою за сон... О Боже... як болить мені Херсон...
Реальність є страшнішою за сон...
О Боже... як болить мені Херсон...
Струмки знов проливає моє око...
О Боже... як болить Нова Каховка...
Кричить душа... тремтять в біді уста...
За села і затоплені міста...
А світу... світу , певне, всеодно,
Що південь України йде на дно....
Мій Господи... за нас Ти заступись,
На н...









