Якби Господь любив нас так як ми ?
Якби Господь любив нас так як ми ?
Якби прощав нас так , як ми прощаєм ?
Скажіть чи були б тут із вами ми ?
Чи десь по світу без надії існували б
Якби Він здався після першої лиш спроби ?
Якби відрікся і не встояв до кінця ?
Коли у Гефстианії молився ,
А учні спали , забувши про Христа
Ми учнів строго можемо судити
Невже так важко , помолитися з Христом?
А як же на рахунок нас, молитви ?
Можливо тихо плаче наш Христос
Він хоче дружбу з нами мати
Проводити у спілкуванні час,
А ми можливо вже й не пам’ятаєм,
Коли востаннє мали зустріч з Ним?
Можливо Він стоїть й чекає,
Коли всі справи переробимо вкінець,
І все ж таки про Нього ми згадаєм
І на коліна перед Ним впадем
Невже не боляче , невже байдуже ?
Христос знав наперед всіх нас
І наші промахи , падіння
Та вибрав той тернистий шлях
Він вибрав хрест , страждання ношу
Від болю розривало тіло на шматки
Та все ж продовжував любити
Й молився тихо за своїх катів
Прости Господь , в смиренні я змовкаю
Не в силі виразити вдячних слів
Лише єдиного благаю
допоможи любити так ,як Ти любив .
Допоможи прощати так, як Ти прощаєш
І не згадати більш вини людей
Й самій допоможи не ображати
Лиш лікувати , хто в гріху знеміг.
Нехай любов Христа у нас палає
Щоб християнами були не на словах
І полум’я це в нас ніколи не згасає
Щоб бачив світ дорогу до Христа .
---
Цей вірш виражає молитву та роздуми щодо віри та відносин з Богом, особливо через призму питань про Його любов, прощення та спілкування з Ним.
Вірш починається з питань щодо того, якщо Бог поводився б з нами так само, як ми із Ним, та якщо Він так само прощав би, як ми прощаємо. Автор роздумує, чи були б ми разом з Ним чи зазнали б самотності без надії, якщо Бог так само поводився б до нас, як і ми до Нього.
Вірш також згадує історичний епізод, коли учні спали, коли Ісус молився в Гефстианії. Автор питає, чому буває важко нам помолитися разом із Христом, і надає завдання на обдумання нашого ставлення до віри.
Автор виражає надію, що можливо Христос дотепер чекає на нашу зустріч та молитву. Він закликає нас пригадати про Бога та Його терпимість і виразити подяку за Його жертовну любов та величезний акт прощення через прийняття хреста і страждання.
Вірш підкреслює важливість того, щоб ми долали власні недоліки та помилки, прощаючи та виявляючи любов так, як це робив Ісус. Надія закінчується молитвою за допомогу в любові і прощенні та за те, щоб наша віра була не лише в словах, але і в діях.
14.10.2023
|
|
|
|
|
Де Ти є?
Ісус… покажи, розкажи де Ти є?
Моя душа сильно,Тебе потребує.
Мій розум прагне Твого спокою,
Закрий від стріл ворога, Собою.
.
Я втратила міць,що в мене була
Я втратила спокій що мала,
Поверни той щирий момент,
Як я вперше Тебе покохала.
.
Я забула, що Ти є справжня- Любов,
Відмовилась, відвернулась, від Неї,
Бог спас мене!
О, Господи, любов Твоя предвічна
І милості також нема границь.
Мій Пастирю, душа я знаю вічна.
Ти спас її з посеред тисяч лиць.
Вона була засмучена, тривожна,
У пошуках правдивого буття.
Промовив Ти: тепер не переможна,
Я — твій Спаситель, Я — твоє Життя.
О, алілуя, Господи, осанна!
Знайшов мене поміж мільйонів лиць.
Ко...
Бути вище...
Бути вище болю , вище мук,
Бути вище всіх образ на світі...
Не міняти совість на лахміття,
У журбі не опускати рук...
Бути вище осудів людських,
Бути вище над усі прокляття ,
Роздирати ненависть на шмаття ,
І не говорити слів гірких...
Бути вище злості і брехні ,
Бути вище зради , вище люті ,
Не будити в пам'яті заб...
Любов прибита до хреста цвяхами
Любов прибита до хреста цвяхами,
Кружляє зло над розп’яттям птахами.
Тернина впилася в чоло боляче,
Ридає мати, під хрестом стоячи.
Той, Хто створив джерела вод, — спрагнений,
Хто був Причиною буття — страчений.
І впала Батьківська сльоза краплею,
А небо в розпачі дощем плакало.
Кров запеклася на устах зранених,
А людський погляд іноді так ранить
А людський погляд іноді так ранить.
До самих тих глибоких струн душі....
І те що навколо уже не манить....
І просто хочеться мовчати у тиші...
Але цю біль хотілося б комусь відати
Щоб вільно дихати, і йти вперед,
І щоб могла я серцю нагадати
щасливий у житті момент....
Душа болить, зривається від болю...
А все тримається так мі...
Пройшли вітри і я не надломилась
Пройшли вітри і я не надломилась,
Дивлюся знову в далі голубі...
Позаду боротьба моя лишилась,
Ісусе Добрий, дякую Тобі!
Я вдячна , що примножував Ти сили ,
Коли вже не могла вперед іти...
Я дякую , що брав під власні Крила,
Щоб тільки бідну душу зберегти...
Я дякую Тобі за кожну рану ,
Я дякую за смак солоних сліз.....
Постати треба у наряді чистім, Без всіх плям,пороків і гріха
Постати треба у наряді чистім,
Без всіх плям,пороків і гріха.
В білосніжнім,світлім,променистім,
По правиці ставши Жениха.
І ось,Ти поруч із Ісусом станеш,
Сонми ангелів співають Вам пісні.
Ти від щастя ледве не заплачеш,
Золотий вінець на голові.
І Творець, схилившись над союзом,
Руки покладає на обох.
Нарече...
Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Цього не зрозумієш просто так.
Це треба пережити серцем й розумом,
В молитві на колінах, у сльозах.
Як добре з Господом! Не тільки, коли добре,
Не лиш тоді, коли благословення є,
Але й тоді, коли не перший раз, а вкотре
Життя безжалісно, без перестанку б’є.
Тоді Господь єдин...
Зайди в мій дім
Христос! Зайди в мій дім! Тебе я так чекаю,
Залишся і живи в нім. Будь не тільки гість.
Господарем в нім будь,я цього так бажаю,
Моя душа Тобі все розповість.
Також Тебе ще ждуть сестра і брат,
Ми будемо так раді
Тебе побачити і у себе прийнять,
Радіти будемо такій відраді.
Мабуть втомився Ти і зморений можливо
І тяжкостей при...
Буває, в небо кулаки Ми піднімаєм в гніві, люті...
Буває, в небо кулаки
Ми піднімаєм в гніві, люті:
„О, Боже, де Ти? Не мовчи!
Як міг Ти нас уже забути?”
Здається, небо все мовчить,
Спалити очі може сонце.
Ти в гніві в небо  ...









