|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
І сльози ллєш, і падаєш в журбу.
А Я, дитино, зовсім не змінився.
Допомагать завжди тобі спішу.
А ти все кажеш: ось я не такая…
Ти – особлива донька у Мене.
Не слухай ворога, ти зовсім не погана.
Ти – є найкраща, Я люблю тебе.
І не за щось, усіх Я полюбив вас.
Не за заслуги, навіть не за труд.
Люблю Я вас, бо ви є Мої діти.
Щоби повірили, що Я ваш Бог і Друг.
Ти серце не сповняй своє печаллю,
Невже Я не достойний є хвали?
Де мир душі, де в серці твоїм радість,
Що ти спасенна, що Господня ти?
Не віриш, що завжди тебе прощаю,
Коли ти просиш: Господи, прости.
Гріха такого у житті немає,
Щоб не пробачив, коли просиш ти.
А ти все кажеш: Боже, не така я…
Я недуховная, неправедная я…
Духовність Я один лиш визначаю
І з іншими себе ти не рівняй.
Лише свою проходиш ти дорогу.
Нелегку, але дякуй ти за все.
Лиш до гріха буваю Я суворим,
Любові ж повен до Своїх дітей.
А ти поплач, дитино, я послухаю.
А ти поплач, Я зір не відверну.
Своєю підкріплю тебе присутністю,
Щоб в морі сліз тобі не потонуть.
Хай не побачиш ти Мене очима,
Хай не почуєш може Моїх слів.
Та ти відчуєш за слізьми гіркими,
Як душу огортатиме спокій.
Це будуть сльози радості очищення
Не від гріхів лише, але й від бід.
Навчишся так терпінню ти найвищому
Й багато буде перемог іще тоді.
Над болями, скорботами, спокусами.
Над тим, де встоять часто не могла.
Де часто так не вистачало мудрості,
Щоб рішення лиш вірниї приймать.
І інколи так хочеться поплакати,
Щоб хтось в тиші до себе пригорнув…
Щоб просто розказать про біль усякую
Комусь, хто б просто тебе зрозумів.
Хай навіть просто би послухав і не кажучи
Ніяких співчутливих тобі слів.
Та так солодко серцю й є відрадою,
Щоб душу перед кимось міг відкрить.
Не бійсь, дитино, навіть і мовчаннями
Я з твоїм серцем також говорю.
І не залишив Я тебе увагою,
Бажанням помогти тобі горю.
Я хочу, щоби серце лиш раділо,
Що Я – твій Бог, що поруч є завжди.
Схились на груди, як не маєш сили.
Як подарунок, ти любов Мою візьми.
Л. Шпак
26.08.2023
|
|
|
|
|
Яка ж чудова наша Україна! - Про війну
Яка ж чудова наша Україна!
Блакитне небо, золоті поля.
Струмки прозорі і луга зелені,
Красиві люди, чорная земля.
Яка ж прекрасна наша Україна!
Кущі біліють на весні в садах.
Бджола гуде, пилок збирає з груші,
Співає пташка високо в гіллях.
Весняний вітер хвилі підіймає,
Десна, наповнена водичкою, тече.
Дивлюс...
Так ніхто не любив. На безкрайній землі
❤️Так ніхто не любив. На безкрайній землі
Не стрічалось подібної жертви, Щоб за тих, хто тебе ненавидить, ганьбить
На хресті, в тяжких муках, померти.
Він зробив це для нас. Заради грішних людей,
Що в гріхах, день у день, помирали.
Бог могутній віддав Свого Сина на смер...
Як люди часто кажуть: Бог не чує
Як люди часто кажуть: Бог не чує,
А де ж той Бог, коли отак болить?
Чому мовчить? Хіба закрилось небо?
Коли від болю серце знов кричить...
Коли в Україні люди помирають,
А в когось дому вже нема,
Де ж Бог, чому Він все чекає?
Хіба для Нього неможливі чудеса?
Ось переїхав танк машину,
Здається вже надії тут нема...
Мовчиш Ти, Господи, а я кричу, благаю…
Мовчиш Ти, Господи, а я кричу, благаю…
Мовчиш Ти, Господи, як Іову мовчав.
Мовчиш, неначе зовсім ти не знаєш,
Що наступає ворогом печаль.
Що серце огортає біль та смуток
І з ними, наодинці, я зоставсь.
А страх поза плечима, як здобуток
Від ворога, що хоче налякать.
Ти слухай, а Я буду говорити.
Питатиму, а ти ...
Життевий шлях
Де була б я, якби не Ти;
Сиділа б там, у той глубокій ямі;
І думала про прожиті роки;
Й Для чого так зробив мені тіей весни;
Для чого це мене спідкало?
Як міг сам Бог Отець таке зробить;
Що дітонька сидить у ямі;
Й благае Бога повернуть ту мить.
Ту саму мить де була вона счастлива;
Ту саму мить де поруч Бог іде;
А ми самі руйнуємо мости… Коли не віримо у Бога
А ми самі руйнуємо мости…
Коли не віримо у Бога.
Коли не хочем з Ним іти,
Коли не вабить нас Його дорога
А Він нас кличе
І Він все бачить
Усе, що робим ми в цю мить.
Які гріхи, яку неправду несем у світ.
Бог дарував тобі життя
Він дав тобі таку надію,
Що в Його Царстві будеш ти.
Не будеш плакать,...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Душа втомилася від тих життєвих хмар.
Та ось промінчик сонця засвітив ласкаво,
Невже то, Господи, це Ти його послав?
Зігрів так ніжно скільки в ньому щастя!
Душа так тішиться - о, лиш не пропади!
Здається, що біда уся позаду...
О, мій промінчику, завжди мені світи.
Та на землі так щастя те коротке.<...
ДОРОГА ДО СИЛИ
ДОРОГА ДО СИЛИ
Коли небезпеки земної здіймається хвиля ,
І чую не раз подає голос свій водоспад...
Я знаю : дорога до сили веде крізь безсилля,
На ній нескінченне число є поразок і втрат...
Дорога до втіхи веде через сльози й страждання ,
Порою ховає Господь мій від мене Лице ,
А я вчусь приймати любов ту і Боже мовчання,
...
Ми тут чужинці, на чужій землі
Ми тут чужинці, на чужій землі,
Ми перехожі лиш, ми тут дочасно,
Хоч часто ранять ноги камінці-
Та в Господа усе і завжди вчасно.
Він водить нас тернистими шляхами,
Проводить нас скрізь вітри і сніги
Але й водночас добрими руками
Він бальзамує рани та синці.
Він наче глину садить на кружало,
І наче золото він очищає нас,
...
ХВАЛЮСЯ ГОСПОДОМ
Хвалюся Господом Своїм,
Як справжнім другом дорогим !
На Нього маю я надію,
Ним потішаюся й радію !
Нічим не можу більш хвалитись
І лиш від нього можу вчитись !
Бо все, що в світі - марнота,
Вона відводить від Христа...
А Його істини Святі,
Немов монети золоті !
Найбільший скарб - це Боже Слово,
Від Н...