Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
І сльози ллєш, і падаєш в журбу.
А Я, дитино, зовсім не змінився.
Допомагать завжди тобі спішу.
А ти все кажеш: ось я не такая…
Ти – особлива донька у Мене.
Не слухай ворога, ти зовсім не погана.
Ти – є найкраща, Я люблю тебе.
І не за щось, усіх Я полюбив вас.
Не за заслуги, навіть не за труд.
Люблю Я вас, бо ви є Мої діти.
Щоби повірили, що Я ваш Бог і Друг.
Ти серце не сповняй своє печаллю,
Невже Я не достойний є хвали?
Де мир душі, де в серці твоїм радість,
Що ти спасенна, що Господня ти?
Не віриш, що завжди тебе прощаю,
Коли ти просиш: Господи, прости.
Гріха такого у житті немає,
Щоб не пробачив, коли просиш ти.
А ти все кажеш: Боже, не така я…
Я недуховная, неправедная я…
Духовність Я один лиш визначаю
І з іншими себе ти не рівняй.
Лише свою проходиш ти дорогу.
Нелегку, але дякуй ти за все.
Лиш до гріха буваю Я суворим,
Любові ж повен до Своїх дітей.
А ти поплач, дитино, я послухаю.
А ти поплач, Я зір не відверну.
Своєю підкріплю тебе присутністю,
Щоб в морі сліз тобі не потонуть.
Хай не побачиш ти Мене очима,
Хай не почуєш може Моїх слів.
Та ти відчуєш за слізьми гіркими,
Як душу огортатиме спокій.
Це будуть сльози радості очищення
Не від гріхів лише, але й від бід.
Навчишся так терпінню ти найвищому
Й багато буде перемог іще тоді.
Над болями, скорботами, спокусами.
Над тим, де встоять часто не могла.
Де часто так не вистачало мудрості,
Щоб рішення лиш вірниї приймать.
І інколи так хочеться поплакати,
Щоб хтось в тиші до себе пригорнув…
Щоб просто розказать про біль усякую
Комусь, хто б просто тебе зрозумів.
Хай навіть просто би послухав і не кажучи
Ніяких співчутливих тобі слів.
Та так солодко серцю й є відрадою,
Щоб душу перед кимось міг відкрить.
Не бійсь, дитино, навіть і мовчаннями
Я з твоїм серцем також говорю.
І не залишив Я тебе увагою,
Бажанням помогти тобі горю.
Я хочу, щоби серце лиш раділо,
Що Я – твій Бог, що поруч є завжди.
Схились на груди, як не маєш сили.
Як подарунок, ти любов Мою візьми.
Л. Шпак
26.08.2023
|
|
|
|
МОЛИСЬ...
Молись, коли ніхто не бачить
І Бог тебе тоді пробачить,
Молися щиро, від душі,
Про наболіле розкажи.
Не виставляй все напоказ,
А віру в серці бережи,
Життя дається тільки раз,
Тому, як тяжко, не кажи.
В Молитві сила і надія,
Любов і віра до життя,
Нехай здійсниться кожна мрія,
Нехай почують Небеса.
Молись про се...
А Бог тебе любить
А Бог тебе любить.
Так, Він любить тебе, ти це чуєш ?
Можливо, любов охолола твоя,
Та Божа - ніколи тебе не забуде !
Можливо, ти впав, і руки свої опустив
Можливо, цей світ і тебе заманив
Ти весь в суєті і в роботі,
В турботах земних та клопотах.
А Бог тебе любить....
Так ніжно, так сильно... як Батько
А ти, все біжиш і...
А віра в Бога переможе
Молись до Нього й допоможе,
Його сила більша ніж земні,
Він-Бог,могутній на землі,
Він тут створив усе живе,
Бог створив тебе й мене,
І трави,що в полі ростуть,
І квіти що в саду цвітуть.
Бог дав нам життя,
І створив весь цей світ.
Щоб прожили це життя
Ми з тобою як слід,
Щоб жили ми у мирі й любові росли.
Треба...
Зруйнована, зневажена о рідна Україно... - Вірш про війну
Зруйнована, зневажена о рідна Україно
Не день, не два палаєш у вогні.
Гірка ця чаша випала тобі Вкраїно
Навколо вороги, і це не видиться у сні.
Роз’єднана сім‘я, розїхалась родина
Зірвалась бомба, смерть зустріла.
І як же прикро нам на це дивитись
Бо ше дитя не встигло народитись
Як серце батька перестало битись .
...
Навчи мене молитися, Христос
Плач вночі, а на ранок – радість.
Ніч, лиш смуток завжди приносить.
А, в житті, буває світанок,
Коли серце про нього просить.
Як до Бога воно волає,
Не запізниться Він ніколи.
І світанки знов посилає,
Знову сонце на небі сходить.
Та чому ж ті приходять ночі?
На землі бо так Богом дано.
Як темряви не бачать очі,
Якщо з тобою справу має Бог
Якщо з тобою справу має Бог,
Ти лишишся один обов'язково,
Без вірних друзів, без підтримки слова,
Провалів буде більш, ніж перемог...
Якщо з тобою справу має Бог,
То доведеться час той пережити,
Коли життя нещадно буде бити ,
Достати із горіха щоб ядро...
Щоб ти і силу й слабкість всю пізнав ,
Робити кроки віри...
А ми вже дійсно починаємо звикати. Звикати до війни, великих втрат
А ми вже дійсно починаємо звикати.
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.
А ми вже дійсно починаємо звикати,
До того що в країні боротьба
І не потрібно йти нам воювати,
В нас є молитва - зброя головна.
Ми перестали дійсно цінувати
Цим синім небом і його теплом.<...
Не лінуйся
Те, що бджоли носять мед,
Ні для кого не секрет.
З квіточок пилок збирають
Та у вулики ховають.
І мурашки теж працюють,
Бо мурашники будують.
Цим невтомним трудівницям
Спокій навіть і не сниться.
В лісі десь пухнаста білка
Скаче з гілочки на гілку,
Діткам корм заготовляє,
Цінності в дуплі складає.
Також сірі миш...
Ти не такий, Господь, як кажуть люди...
Ти не такий, Господь, як кажуть люди,
Ти зовсім інший, що за балачки?
Про Тебе, Боже, чутно зараз всюди,
Про Ім'я Твоє, свідчать нам річки.
Твоє створіння, створене Тобою,
В цім є любов, що Ти явив для нас,
Ти за наш гріх, сплатив ціну Собою,
А як живемо в благодатний час?
Ти не такий, що гріх нам не прощає,
Ми вірмо...
Коли я опустила руки: Не знала як іти, й куди
Коли я опустила руки:
Не знала як іти, й куди,
Склонивши голову з розпуки
Сказала :Господи, веди.
І Він повів на вузьку стежку
Сказав: Ступай в Мої сліди,
В любу погоду, холод, спеку
З ціє стежки не зійди.
А потім Вів через колючки
До крові ранивши стопи,
Мені здавалося ці муки,
Не зможу більше я знести...