Для нас звичайним стало слово Бог
Для нас звичайним стало слово "Бог",
І грізний Цар й Творець всього живого
Для людства став іще одним божком,
Іще одним не вартим гроша словом.
"Цей Бог несправжній", - кажуть люди. -
"Колись Він війни вів, тепер мовчить,
Колись вогнем спалив Содом й Гомору.
Тепер говорять, що усіх простить".
А Бог незмінний, Він такий як був,
Коли филистимлян давав Давидові у руку,
Коли взивав до Нього в муках Йов,
Від Єзавелі як беріг Іллєву душу.
Він - Бог - Любов. Немає Йому рівних:
Він полюбив людей такими як ми є,
Він полюбив нас так, як ми не вмієм,
Якщо не підемо з хрестом за Ним.
Він вірний Бог й тримає Своє слово,
Він держить заповіти всі Свої;
І тільки ми мінливі, як погода, -
То те не так, то ближній не такий.
У власних же очах колодам тісно,
А як признати це, то гордість не дає.
А Він - Любов, як станеш на коліна,
То не людина вже, а Бог у ній живе.
І хоч тепер закрито все від зору,
(А хто не вірить горе є тому)
Колись Господь спалив Содом й Гомору,
А поки час нам дав. Ти слав Його.
Іра Омельчук
---
У цьому вірші автор розмірковує про те, як для багатьох людей слово "Бог" стало звичним і втратило своє первинне значення, ставши сприйманим як ще один безособовий термін. Автор наголошує, що Бог не змінився з часом і залишається незмінним, вірним своїм обіцянкам та слову.
Автор закликає відновити віру в Бога як вираз найвищої Любові, і вбачає Бога в якості найвірнішого та найсильнішого спутника нашого життя. Він підкреслює важливість віри, покори і послуху перед Богом, який є незмінним і вірним навіть у тімні часи.
Заключні рядки вірша заохочують вдячність та славу Богові, а також надію на те, що час нам наданий для зустрічі з Ним та відновлення віри.
12.10.2023
|
|
|
|
Навчіться цінувати все своє…
Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…
Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.
Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до ду...
Висушене літо чорною війною
Висушене літо чорною війною,
Зірвані скрізь квіти людського життя.
Вулицями ходить горе самотою
І в оселю кожну криком загляда.
Розтоптали щастя, вигубили радість,
Болем стогне важко рідная земля.
Берегли дитинство, шанували старість, -
Все нам сплюндрувала ця страшна війна.
Потьмяніло сонце, почорніло небо,
І не мил...
Як Тебе зрозуміть? Людям це неможливо
Як Тебе зрозуміть? Людям це неможливо.
Чому відповідь довго нам потрібно від Бога чекать?
Твої дії, Господь, тяжко нам на землі зрозуміти.
І приходять думки - чи є віра, а може її вже нема...
Нам здається усе, відповість Бог - нема в тобі віри.
Як вона підросте, то й отримаєш відповідь ти.
І все думаєм часто, що тільки старанні у вірі
Получают...
Мій Боже, знаєш а сумніви є
Мій Боже, знаєш а сумніви є
Я вірю в Тебе, але якось рідко.
Не хоче моє серце знать Тебе
Нажаль ,та це кінець вердикту.
Я так старався себе обманути
Казав люблю Тебе, нажаль не щиро.
Я так вагався бути чи не бути
В Твоїх руках і Твоїм сином.
Пробач, але мій Боже-ні! Нажаль, не хочу Тебе знати.
Читати Слово, і співать...
Молитва...учні сплять...лиш чує небо
Молитва...учні сплять...лиш чує небо
Слова "нехай мине Мене ця чаша..."
Він знав, що пережити буде треба...
Він знав, що будуть болі, буде страшно...
Останню ніч Він у людському тілі,
Яке так мучити уже зібрались люди
Яких створив, якім приніс спасіння.
І за яких вмирати зараз буде...
Бог не вмирає...та прийняв Він тіло,
Кажеш - ось у серці біль. Хіба Бог серце біллю наповняє?
Кажеш - ось у серці біль.
Хіба Бог серце біллю наповняє?
А Бог з небес дарує лиш любов.
І не мала вона, великая такая.
До краю сповнить серце лиш твоє,
Як, замість болі, її в серце приймеш.
А як прийнять? Як віднайти її,
Серед всіх відчуттів, що серце будять нині?
Такий буває вир тих відчуттів,
Що в них лю...
Хто може на світі сім‘ю описати
Хто може на світі сім‘ю описати
Сім‘ю християнську не просто сім‘ю
Сім’ю, в якій люблять не тільки словами
Де більше дають, але менше беруть.
Сім’я, коли можна порадитись з кимось
Коли чоловік і дружина одне
Сім’я, коли дітки є дуже щасливі
Такую сім’ю і добро не мине.
Сім’я християнськ...
Бережіть Бога
Життя пролітає наче літня пора
І кожен господар своє пожинає
Десь зріє колосся любові й добра,
А десь на полях лиш бур'ян виростає
Та кожен збиратиме те що саджав,
За обрій ховається сонце багряне
І якби там довго посів не тривав-
Всерівно колись врешті жатва настане
<...
Ми вважаємо, що одинокі…
Ми вважаємо, що одинокі,
Але є в небесах Живий Бог,
Здатен він усі рани глибокі
Заживляти без зайвих вимог.
Відірвались, на жаль, ми від Нього,
Загубили всі вірні шляхи.
У Творця є одна лиш вимога:
Бути вірним Йому назавжди.
Сила Господа в щирій любові,
Тож без неї нам просто ніяк.
Через брак її тонемо в крові...
Підходить гнів до серденька твого
Підходить гнів до серденька твого.
Я розумію, з кожним так буває.
Та все ж , мій друже, контролюй його,
Коли, як змій до тебе підповзає.
Можливо справедливим був твій гнів,
Можливо чимось, хтось тебе образив,
Можливо ненавмисно, не хотів,
Та гнів прийшов…пізніше, чи відразу.
Ввірватися він силою хотів,
Щоб з середини твоє сер...