|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Звикли до Христа вже, не цінили...
Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."
Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.
Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто серце, сповнене любов'ю,
Принесло для Господа пошану.
Учні все Царем зробить хотіли.
Думали з Ним будуть царювати.
Ну а Він сказав: "Вона до смерті
Вже прийшла Мене приготувати"
Слово Юди: "миро б те продати..."
І продав Учителя за срібло...
Ну а Він прийшов за них вмирати.
Щоб у темряві засяло світло.
Лиш сказав: хай воля Твоя Отче...
І пішов з хрестом по До Ла Роса.
Хоч від болю закривались очі,
Все ступав, по краплях крові, босий...
Ноги мали до хреста прибити.
Руки обійнять усіх хотіли...
А на голові те жінки миро
Із терна вінком уже накрили.
В серці біль у тих, хто так любили.
Ненависть в очах у фарисеїв.
Хто любив - отримував спасіння.
І осудження всі ті, хто ненавидів.
Пролилася кров за нас з тобою,
Щоб тепер її приймали з чаші.
На хресті Христос був у двобої
За життя і за спасіння наше.
Тож цінуймо кожну ту краплину
І цінуймо тіло, що страждало.
Дякуймо за кров оту невинну,
Що за людство із хреста стікала.
01.10.2023
|
|
|
|
|
Що вибереш ти??? Вірш про наше «завтра»
Хтось помирає…Хтось у світ приходить…
Не народившись хтось до Бога йде…
Хтось втратить щось, а інший щось знаходить…
Хтось гірко плаче, в щасті хтось живе…
І так за роком пролітають роки,
І так минають дні і місяці,
Не встигнемо змигнути навіть оком
Як буде іспит в нашому житті.
Сьогодні ми від Господа ще...
Нечутно, непомітно, крок за кроком
Нечутно, непомітно, крок за кроком
Ми до межі, до Вічності ідем.
І пролітає птахом рік за роком,
Немов сніжинка тане день за днем.
І знов приходить Новорічний вечір
Із радістю і смутком на поріг.
Пригадуєм сумні й приємні речі...
Палають свічі, сріблом сипле сніг...
Життя іде, мов свічка догоряє,
Скінчиться все: трив...
ВСЕ ЖИТТЯ ШУКАВШИ
Все життя шукавши, не знаходиш правди,
Не знаходиш миру, світла і безсмертя,
Все життя – лиш тління, безкінечні справи,
Підсихають сльози, але все ж не стерті.
Cерце твоє стало, мов холодний камінь,
Хоча часом рветься бідне до тепла,
Але не зігріє світ своїм обманом,
Бо нема неправди, що б допомогла.
Не іди крізь терни до зірок...
Як люди часто кажуть: Бог не чує
Як люди часто кажуть: Бог не чує,
А де ж той Бог, коли отак болить?
Чому мовчить? Хіба закрилось небо?
Коли від болю серце знов кричить...
Коли в Україні люди помирають,
А в когось дому вже нема,
Де ж Бог, чому Він все чекає?
Хіба для Нього неможливі чудеса?
Ось переїхав танк машину,
Здається вже надії тут нема...
Квіти неба
Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?
Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.
Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,
Все задаєш Мені питання - Багато різних є "чому"
Все задаєш Мені питання -
Багато різних є "чому"
Не будь ти завжди немовлятком,
Живи по слову Моєму.
Ти його знаєш і читаєш.
І навіть інших учиш ти.
Чому ж тоді не довіряєш
Так часто ти словам Моїм?
Приходять до тебе сумніви -
Чи то говориш, Боже, Ти?
Мені скажи і я повірю.
Почуй - не раз молю, прийди.<...
Я чекаю щоденно від Тебе...
Я чекаю щоденно від Тебе,
Особливого дива,
Бо ж Твоєї присутності треба,
Щоб була я щаслива.
Я чекаю натхненного свята
У простій атмосфері,
Що залишить емоцій багато
В золотій акварелі.
Ти чудовий Творець і Художник,
Ти малюєш пейзажі,
Це пейзажі життя подорожніх —
Головних персонажів.
Любов – буде жити!
Я стану на кручі,
І вітра спитаю.
- Скажи мені, вітре,
Бо дуже страждаю.
Де зараз мій милий?
Я всюди шукаю. –
Майнув він повз мене,
Сказавши:
- «Не знаю» -
Мовчав також місяць,
І яснії зорі.
Самотня ридаю,
Втопившись у горі.
- Чому ж мене, Боже,
Так...
Вихід
Багато років в рабському полоні
Народ Господній тяжко спини гнув.
Катам своїм,схиляючись в поклоні,
Приємний смак свободи,вже давно забув!
Народжені в неволі,у краю чужому,
Багато літ ярмо важке вони несли.
Та зараз вільними ідуть до свого дому,
Залишивши кайдани, у яких жили!
Їх вивів Бог із рабської неволі,
Народ пішов,за Го...
Ти Бог Святий, а ми які ми є
Ти Бог Святий, а ми, які ми є?
В провинах і в гріхах, душа є в шрамах,
Чи чуєм, Боже, Слово ми Твоє,
Буваємо коли в Господніх храмах.
Коли нам добре, світла полоса,
Нема коли загрози, небезпеки,
Й в ту мить, коли спіткає нас гроза,.
Даєш Ти благодать, посеред спеки.
Ти Бог Святий і ми повинні теж,
Бути такими, схож...