Я нічого не хочу без Тебе!

Сину Мій, тримайсь за Мою руку

Сину Мій, тримайсь за Мою руку.
Не впадай у відчай, не сумуй.
Я з тобою розділю всю тугу.
Її частину, на Себе, візьму.

Те, що ти пройшов іще недавно,
Чи своїми силами пройшов?
Якби  сил, пройти все, не давав Я
Хіба б ти, до цих ось днів, дійшов?

Знаю, що тяжкі земні дороги.
Я по них, колись, уже пройшов.
І Я теж не...

СТОЮ НА КОЛІНАХ, ВМИВАЮСЬ СЛЬОЗАМИ...

Стою на колінах, вмиваюсь сльозами
Не можу молитву сказати словами.
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш
І кожну сльозу із очей витираєш.

Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно я, Господи, маю.
За інших людей Тебе, нині благаю.

За тих, хто сьогодні в підвалах ночують.
Хто вд...

Хвала Тобі, наш Всемогутній Боже!

Хвала Тобі, наш Всемогутній Боже!
За милості Твоєї дар святий.
Душа на цій землі - і ще не може 
Збагнути все, що Ти даруєш їй

Серце моє хай співає Тобі,
Зранку до пізньої ночі.
Пісня хай струни торкає душі
Славити Господа хочу!

Подяка і поклін, Тобі, Владико, 
За мир у серці і Твою Любов.
За радість невимовну...

Навчи мене Боже...

Навчи мене Боже прощати
Усіх винуватців моїх,
Приниження, болі, забути
Сумління, щоб чисте набути
Щоб в серці не гніздився гнів.

Хай зло не вкоріниться в душу,
Його хай поборе Любов,
Даруй мені Боже молитись:
Обідчик, щоби міг звільнитись
Із сітки ворожих оков.

За них, щоб в молитві просила, 
Як ти, мій Ісус...

Квіти неба

Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?

Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.

Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,

Люблю дивитися на небо голубе

Люблю дивитися на небо голубе
Й тихенько мріяти собі й молитись
Що скоро вся тривога промине
І зможу в небі з Господом зустрітись

Що скоро я піду у небеса
Побачу Господа, до Нього пригорнуся
Він обійме мене, своє дитя
Туди всім серцем і думками рвуся

Тут на землі мені так тяжко жити
Проблеми, біль, тривога і зітхання...

Я чекаю щоденно від Тебе...

Я чекаю щоденно від Тебе,
Особливого дива,
Бо ж Твоєї присутності треба,
Щоб була я щаслива.

Я чекаю натхненного свята
У простій атмосфері,
Що залишить емоцій багато
В золотій акварелі.

Ти чудовий Творець і Художник,
Ти малюєш пейзажі,
Це пейзажі життя подорожніх —
Головних персонажів.

Я дав тобі Своє благословіння

Я дав тобі Своє благословіння.
Прийми його, і серцем ти радій.
Ти зараз йдеш дорогою смиріння,
А поруч Я- Господь і Батько твій.

Я знаю, як іти ти вже стомилась,
Я знаю, як усе тобі болить,
І думаєш, що ти сама лишилась,
Немає тих, хто міг би підкріпить.

Я тебе бачу. Бачу твої сльози.
Я чую все й тоді, коли мовчиш.

Чи Ісус є серцем твоєї родини?

Чи Ісус є серцем твоєї родини?
Чи Він з вами разом в центрі, при столі?
Може нема місця в кутику хатини?
І закриті двері, темно у вікні.

Ти зітхнув так важко… В центрі? - Ні, немає…
Крісло що для нього, я давно зламав.
Жаль, та вся родина Його не чекає,
І ніхто не просить, щоб за стіл сідав.

Ти Його не бачиш, Він глядить у віконце,

Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов

Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.

Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.

Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...