Ту любов не опишуть поети...
1 Ту любов не опишуть поети,
І не в силі її у піснях співаки оспівать.
Та Любов, що смиренно ішла на Голгофу,
І Себе розпинала за нас.
2. Та любов, що терпіла насмішки,
Глум, знущання і муки тяжкі,
Переносила все, бо любила,
Нас нещасних, знедолених, грішних людей на землі.
3. Та любов ще сьогодні усіх закликає,
Хто блукає далеко в пітьмі,
І сьогодні вона обіцяє місце там, в небесах, у оселях святих.
4. Ту любов не опишуть поети,
і не в силах її співаки оспівать.
Та любов ніжно стукає в серце,
Ти впусти і відчуваєш мир й благодать.
Оля Вовк
---
Даний вірш, написаний Олею Вовк, виражає важливі духовні відчуття та сприйняття щодо Христової любові і жертовності. Він акцентує на неперевершеній і надприродній силі Христової любові та жертовності, вказуючи на те, що ні поезія, ні пісні не здатні повністю виразити чи передати цю велику Любов.
Вірш розповідає про Христову жертовність на Голгофі, де Ісус розп'ятий за наші гріхи з чистою любов'ю. Він також зазначає, як Христос терпів насмішки, глум, та муки, але все це він переносив з любові до грішних людей.
Далі вірш звертається до читача, закликаючи прийняти Христову любов і благодать, і відчути спокій і мир, які вона приносить. Оле Вовк підкреслює, що ця Любов є надприродною та найвищою формою безмежної силі, яку можна відчути і прийняти в своєму серці.
14.10.2023
|
|
|
|
|
МАМІ... - Християнський вірш для мами
Як добре, коли мама ще жива,
Хача давно вже посивіли скроні
І стали шорсткими її долоні,
Тихішим голос, що "дитино" зве.
Як добре, коли мама ще живе,
Коли ще можна, всю зібравши втому,
Прийти із пройдених доріг додому,
Де у розмові з нею сум спливе.
Як добре, коли очі ще її
Дарують погляд, сповнений любові,...
І небо нахилилося почути, І сонце зупинилось серед хмар…
І небо нахилилося почути,
І сонце зупинилось серед хмар…
Та почуття у серці не збагнути.
Отримав я Святого Духа дар.
Я ВІРУЮ мій Бог і ОБІЦЯЮ…
Слова, які злетіли до небес.
Від Тебе лиш підтримки я чекаю,
І знаю що життя не із чудес.
Важка дорога жде попереду…
Та знаю, що із Тобою подолаю все,
Шукайте Бога, шукайте слізно
Шукайте Бога, шукайте слізно.
Шукайте люди, поки не пізно.
Шукайте всюди, шукайте кожен.
Моліть: «Явися мені, мій Боже!»
І неодмінно його знайдете,
А з ним багато чого збагнете.
І буде радість повище неба,
Тільки шукати у собі треба.
Шукайте, неначе світло в тунелі.
Шукайте, як воду в спекотній...
Голгофський хрест
Голгофський хрест. Ісус там помирає.
Стікає кров з пробитих ніг і рук.
Чоло повисло, серце біль стискає,
Душа страждає від жахливих мук.
Останній подих, завмирає тіло,
“Для чого, Отче, Ти Мене лишив?” —
Уста Його тихенько шепотіли,
А ворог лиш сміявся і радів.
Свою всю лють Він вилляти старався,
Через запекли...
Віддай любов самотньому серденьку
Маленьке ліжечко,маленькі оченята
Маленьке серденько,маленьке,та живе
Йому не треба ні грошей, ані палаців
Ти лиш люби його,для нього це усе.
Він зараз плаче,хоче їсти,може спати
Та теплих рук батьківських десь нема
-"А що дамо йому?немає навіть хати
Тут буде краще,буде кращим тут життя"
А хто крихтинку цю маленьк...
Дякую Господи!
Я, дякую Господи, що мене не опускаєш!
Віру, надію, любов посилаєш.
У кожній хвилині, у кожному слові,
Я чую присутність у кожній розмові.
І не дозволяєш мені, Ти упасти,
Хорониш мене від біди та напасті,
Бо народився, щоб нас всіх спасати
Та у серце не хочемо тебе впускати.
Будуємо вежі, будуємо замки,
Ставимо себе в якісь рамки.
Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому до Бога досі не кричиш?
Чому серце твоє таке розбите,
Чому зубами ти вже так скрипиш?
Хіба Бог винен у твоїх проблемах?
Хіба Він милість Свою не дарував?
Ти кажеш Бог у всьому винен,
Хоч ти Його ніколи і не знав.
Ти кажеш: "Де той Бог?
Хіба не чує Він мої благання?"
Чи знаю я Господь Тебе
Чи знаю я Господь Тебе
Чи пережив я зустріч із Тобою?
Можливо в жертву я несу слабе?
І у житті,пливу я за водою.
Можливо я те дерево без плоду
Лиш тільки листям гучно шелестів
Чи через грізну бурю й не погоду
Мій плід за вітром в далеч полетів
Не раз казав Тобі я довіряю
Життям моїм Ти сам руководи.
Але не раз з Петром ...
А можна, Боже, я буду снігом?
А можна, Боже, я буду снігом?
Такою ж чистою і прекрасною.
І, може, трохи вже несучасною,
Але, щоб діти заходились сміхом.
Щоб дорослі у сніжки бавились,
І, вдягнувши шапку-вушанку,
Прихопивши санчата на ґанку,
З гірки знову скотитись наважились.
Щоб дивились в вікно і тішились,
Запалили камін у хаті,
Влаштува...
Христовій невісті
Невісто, доле, наречена,
Чи пам'ятаєш Жениха?
Чи спрагла ти, чи є нужденна?
Мені посвячена сповна?
Чи омиваєш ти сльозами
Дороги мертвії свої?
Чи пам' ятаєш Мої рани
Та кров пролиту на хресті?
Чи знаєш ти, Моя невісто,
Як серце стогне і болить?
Коли вісон лишила чистий,
А вбрана в струпи...









