Вірші
Вірші - це радість моя й біль,
Подяка серця і прохання.
Це стоголосий світом дзвін
Про Божі задуми й бажання.
Вірші мої, немов трава,
Лиш мить квітують, і зів'януть.
Душе, слав вічного Христа,
Не ждучи почестей, визнання.
"Хвали, душе моя, Господа! Хвалитиму Господа, поки живу,
співатиму Богу моєму, аж поки існую!" (Пс.145:1-2)
Лілія Мандзюк
---
Цей вірш висловлює вдячність і поклоніння Богу через слова поета. Вірші для автора - це засіб виразити свої почуття, радість, біль, подяку та прохання перед Богом. Вони є як дзвін і радість для душі. Поет вказує, що вірші, подібно до трави, можуть квітнути та в'янути, але слава вічного Христа завжди лишається незмінною.
Цитата з Псалму 145:1-2 підкреслює важливість хвалі Господа та виразу подяки Йому в словах і вчинках протягом усього життя.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Дорогоцінний стук, ще б'ється серце...
Дорогоцінний стук, ще б'ється серце,
Лежить маленьке немовля,
А біля нього мама тихо плаче
Бо без ноги лишилася вона...
Цей плач і біль який у серці,
Й дитина помирає на очах,
Й від болю вже немає куди дітись
І плаче серце мами над дитям!
Та стук продовжує ще йти у серце,
Останній плач, остання мить життя.
...
Коли в устах ми тихо промовляєм, Молитву шепчем до небес
Коли в устах ми тихо промовляєм,
Молитву шепчем до небес
Тоді в словах ми з Богом розмовляєм
І дякуєм за посланий Ним день.
Та крім подяки ми чогось ще просим,
Самі ж не знаємо чого..
Та в одну мить ми відкриваєм очі
І згадуєм інших людей.
Там десь, на ліжку діти плачуть,
Чому і них нема батьків!?
А ми порою т...
Тримайся моя рідна, Україно!

Тримайся моя рідна, Україно!
Хоч зболена, хоч зранена - живи!
Ми віримо - піднімешся з руїни!
Якщо ми з Богом, що нам вороги?
Тримайся, нене, стій заради діток,
заради волі, правди, мирних днів.
Ти не одна, розкиданих по світу
мільйони в тебе доч...
В світанках всіх Твоє лице бачу я
В світанках всіх Твоє лице бачу я
В очах Твоїх ранкових
Кольорів краса
Світ просинається у променях дня
До неба лине пісня ця
Прекрасний Ти
У світлі місяця знов сила Твоя
Планети і галактики
Яскраві бачу я
І світлом зорі дивують нас всіх
Усе навколо свідчить, Хто Ти
Прекрасний Ти
І на хресті Ти в...
У кожного свій власний біль
У кожного свій власний біль,
Якого іншим не відчути...
Для всіх незримий вічний бій...
Своя невидима отрута...
Нам всім по різному болить
Ось те "гірке" своє у грудях...
Та хтось тримає і мовчить,
А хтось зривається на людях...
Нам не збагнути глибину
Чужого сорому чи страху...
Ось ту незриму таїну,
Яка об гр...
Коли життя сповите горем Всі труднощі тебе не оминають
Коли життя сповите горем
Всі труднощі тебе не оминають.
Коли душа страждає
Гірким, і тяжким болем
Не плач, тому що Я з тобою
Коли навкруг все стало темним
Коли тебе забули рідні,
Знай Я ніколи не лишаю.
Коли здається все неначе
Покрилося страшною темнотою
То знай Я дуже близько
Я зовсім поруч, просто бі...
Кого ж ми запросим на Свято?
Кого ж ми запросим на Свято?
Хай прийде гостей небагато.
Всі інші зберуться допоки,
Найпершим прибуде хай Спокій.
Він сяде в кутку, край ялини,
Всілякі розкаже новини,
Згадає, що прийде і Тиша,
Що мрії й надії колише.
“А Радість не прийде?” – спитаю,
І Спокій промовить: “Не знаю,
Її в стільки міс...
Християнський вірш до Дня Мами «Про матерів»
Заснуло небо, зорями укрилось.
Сіяє місяць ясно в небесах.
Хоч ніжне сонце так іти барилось,
Воно тепер купається у снах.
Вже спить земля, втомилося напевно,
Настало царство ночі навкруги.
Та на колінaх мати у молитві ревно
У Бога просить для дітей снаги.
Мов пташка та, що пташеннят годує,
Дивись на Христа
Якось враз дівчина одна
Сказала пастору сердито:
«В цій церкві не потрібна я,
Не буду більш сюди ходити!
Все тут не так і все не те!
Посеред проповіді шумно!
Молитв не чути щирих вже,
Ведуть себе всі нерозумно!
Один читає, один спить,
А інший грає в телефоні,
А хтось-то ходить, не сидить,
Як ніби в церкві п...
Тим, хто нині сміється
Ніхто не сміється над Богом в лікарні,
Ніхто не сміється з Його на війні.
Там віра в серцях починає зростати
І часто молитви звучать в тишині.
Ніхто не сміється над Ним при пожарі
І всім не до сміху коли смерч іде.
При голоді то чи в підземнім ударі
Міняється мова і страх всіх бере.
Злітає з обличчя вся гордості маска,
Коли вертоліт...









