Середа 24 Червень 2026   Пошук    

Не судіть ви люди ближніх своїх Бо тільки Бог нас судить справедливо

Не судіть ви люди ближніх своїх
Бо тільки Бог нас судить справедливо
Він знає, що у нас на серці
І, що лежить в нас на устах

Бог судить по заслугам нашим
Хоча і часто милує багато
Коли в молитві ми приходимо до Нього
Він посилає ,Свою нам допомогу

Ми часто судим брата свого
Й сестру яка є поряд з нами
Не помічаєм їхнього страждання
Лише шукаєм де вони згрішили

Що , навпаки ми б мали помолитись
Підставити своє пличе в тяжку хвилину
Й допомогти в гріховні битві
Щоб той не впав коли так важко

Але шукаємо чомусь ми зовсім інше
Як ближнього в зібрання обсудити
От подивись ,цей брат прийшов не так одітий
А ця сестра, то взагалі не так співає

Та думаєм ми більше про земне, та одяг
Не дивимось на серце зовсім
Та люди схаменіться ви ж сьогодні!
Христос не вчив нас так робити

Нехай Бог буде завжди поруч з нами
І допоможе в святості життя прожити
Щоб допоміг нам ближніх не судити
Тоді й не будем ми судимі Богом

---

Цей вірш висловлює ідею про те, що люди не повинні судити своїх ближніх, оскільки тільки Бог має право судити людей справедливо. Автор закликає до милосердя, розуміння та допомоги одне одному, замість того, щоб судити і осуджувати.

Вірш також наголошує на важливості співчуття та підтримки тих, хто переживає тяжкі миті у своєму житті. Автор заохочує відмовитися від прагнення знаходити інших у провинах та недоліках, і натомість пропонує бачити серця людей і допомагати їм у їхніх труднощах. Усе це робиться з вірою в Бога та Його допомогу у житті.

08.10.2023

Чому ти плачеш і кого шукаєш?

Чому ти плачеш і кого шукаєш?
Ось Я стою, шукать Мене не треба.
Лише поклич, почую Я відразу.
Прийду Я і побуду біля тебе.

На Мене дивишся ти, та Мене не бачиш.
Ось Я... та знову чомусь не впізнала...
З печери, що сховалась, вийди зряча,
Щоб сонце знову у житті засяло.

Навкруг ти бачиш лиш одні проблеми.
Я вирішу їх ...

ЦЕРКВА

Неначе удари могутнього грому, 
Стихії проходять по нашій землі:
Несуть катастрофи, і зміни в природі, 
Розрухи в холодній війні. 

І тільки молитви тримають планету,
Щоб люди могли іще Правду знайти :
Блаженна людина, що може на диво
У церкви число увійти.

Бо поклик Господній ще лине :О люди,
Прийняти у серце Хр...

Якби Господь любив нас так як ми ?

Якби Господь любив нас так як ми ?
Якби прощав нас так , як ми прощаєм ?
Скажіть чи були б тут із вами ми ?
Чи десь по світу без надії існували б

Якби Він здався після першої лиш спроби ?
Якби відрікся і не встояв до кінця ?
Коли у Гефстианії молився ,
А учні спали , забувши про Христа

Ми учнів строго можемо судити
Н...

Ми не знаємо, що буде завтра

Ми не знаємо, що буде завтра
Та ми знаємо, що сьогодні
В цей час неодмінно варто
Сказати "я люблю тебе до безодні"..

Наївні люди. Ми думали, що в нас буде час
Вже сьогодні ворог його краде
Стікає чаша кожного із нас
І кожному свій час прийде. 

Люби, живи, поки не пізно 
Тримай за руку в час важкий
Вс...

Хто ми є у Христі з вами сьогодні?

Хто ми є у Христі з вами сьогодні?
Чи немовлята, діти, чи вже юнаки?
Щоб підростали ті, Господь лиш хоче,
Що народилися від слова у Христі.

Щоб виростали в вірі день за днем,
Кормлячи дух постійно Божим словом.
Він хоче бачить нас батьками, як...

Мені б хоч за поріг Царства Божого, з краю

Мені б хоч за поріг Царства Божого, з краю.
Мені б хоч за поріг - лиш на думці я маю...
А хоча б за поріг, щоб спасенним буть лише.
Хіба так хоче Бог? Згадай, як Він молився.

Як молився Отцю на порозі відходу -
"Я так хочу, Отець, щоби були зі Мною.
Були там, де і Я, були в радості вічній"
Хіба біля порога пробуває Предвічний?

...

Потужний вірш про наше вічне життя! А ЩО ПІСЛЯ СМЕРТІ❓Задумайтесь, люди❗️

Зустрітись з смертю кожному прийдеться,
Питання часу: Де? Чому? Коли?
Останній стук зупинить кожне серце,
Життя покине тіло назавжди.

А що потому? Пустота, темрява?
Кінець життя - це страх у нікуди? 
Якби спитати тих, що вже померли... 
Та не дадуть нам відповідь гроби. 

Хтось скаже: «Смерть - це вічний сон і кра...

Звикли до Христа вже, не цінили. Думали, що з ними буде завжди.

Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."

Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.

Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...

Я і Ти Христос

Хто я є, що мене Ти  так любиш,
Хто я є для Тебе мій Ісус?
 Хто я є,що мене Ти голубиш,
Як та пташка пташеня своє під пух?

 Хто я є, що мене пам'ятаєш
Й посилаєш опіку Свою?
Хто я є, що мене Ти  плекаєш,
Наче батько,вчиш доньку
Свою?

Хоч не раз я Тебе розпинаю,
Непокірна буваю Тобі
І не ра...

Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов

Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.

Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.

Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...