Вже до бою готові були вороги,

Вже до бою готові були вороги,
Щоб знищити усе і зруйнувати.
Народ Ізраїльський не може спати:
Вже чути дзвін ворожої стріли,
І вже ось-ось підходять вони взяти.

Нерівні сили, військо безнадійне,
Сміється ворог: "Хто ж врятує вас?
Від рук моїх ніякий бог не спас,
Ще трохи й буде неспокійно,
У нас великий зброї є запас.

Навіть ваш Бог не зможе подолати
Силу-силенну мужніх вояків.
Спасіння не шукайте маяків,
Ніхто від нас не зможе врятувати,
Ми знищим скоро ваших земляків."

І від новини кров холоне в грудях
І страх охоплює усі серця...
Народ взиває в небо до Отця,
Він не шукає помочі у людях,
Не потребує іншого взірця.

З царем Іосафатом народ Божий
Перед лицем Господнім прихилились,
З надією в очах вони молились:
"Ти бачиш, Боже, стан ворожий...
Від страху ноги підкосились.

Хіба не Ти Господь, наш Бог Єдиний?
Хіба не Ти над царствами пануєш?
Це Ти... дітей молитви чуєш,
Без Тебе зовсім ми безсилі.
Крім Тебе хто ще нас врятує?"

Почув Господь і мовив до народу:
"Не бійтеся ворожої ви сили,
Над вами простягаю Свої крила,
Моя війна, Я вам даю свободу,
Не ви, а Я триматиму вітрила."

І заспокоїлося кожне серце:
"Господь за нас — ніхто не переможе,
Ніхто Йому противитись не зможе,
Він з нами є, і ми тепер в безпеці
Хвала безмежна за спасіння, Боже."

Так, це війна була Господня...
І ворогів в єдину мить не стало:
Один на одного вони повстали,
І, замість висоти, для них безодня,
І битву гарантовану програли.

Господь сьогодні і навіки Той же,
Він і сьогодні чує всі молитви.
Якщо готовий ворог вже до битви,
Господь Всесильний врятувати зможе,
Нам в розпачі не треба сльози лити.

Нам так потрібно Богу довіряти,
Молитись з вірою за рідну землю.
Що зроблять люди? Бог є наша скеля,
Із Його рук нікому не відняти,
В безпеці буде й спокої оселя.

А якби не Господь був з нами,
Як повстали на нас злі люди,
Лише горе було б повсюди,
Ми би марили милими снами,
Від біди не втекли б нікуди.

Та душа, наче птах врятувалась
Із сільців птахолова злого.
Забезпечив Господь дорогу:
Всі ворожі сітки розірвались...
Що би з нами було без Бога?

@AngelinaKatsura

---

У цьому вірші висловлюється історичний наратив, який описує біблійну подію з життя народу Ізраїльського. Ця подія була описана в Біблії, в першому Книгах параліпоменон (2 Хроніки 20). Вірш розповідає про момент, коли народ Ізраїльський стикнувся з могутньою загрозою зі сторони ворогів, і вони відчували великий страх перед майбутнім конфліктом.

Народ Ізраїльський виявив свою віру в Бога і віри в Його захист. Вони молились та сподівалися на Божий втручання, оскільки розуміли свою безсилля перед такою сильною загрозою.

Бог почув їхні молитви і відповів на них, обіцяючи їм, що вони не повинні боятися, оскільки він буде з ними і допоможе їм подолати ворогів. Вірш закликає до віри в Бога та довіри до Його сили та благодаті, яка може врятувати та захистити віруючих від будь-яких загроз.

Ця історія також слугує як нагадування про те, що важливо залишати віру в Бога в найскладніші моменти життя та довіряти Його втручанню в рішеннях і випробуваннях.