Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Не забувайте матерів / Християнський вірш про маму

Старенька мати вийшла на дорогу,
Сльозу гарячу втерла рукавом.
Сховавши від людей свою тривогу,
Стоїть одна далеко за селом.

Вона тепер самітня залишилась,
Давно з домівки діти розійшлись.
Їх не цікавить вже хатина рідна,
Де виростали з мамою колись.

Вони тут разом плакали, сміялись,
Ділили все: і радість, і печаль.
У всьому маму слухатись старались,
Але тепер забули все, на жаль.

Вона стоїть і згадує минуле:
«О, де ви зараз, дітки дорогі?
Чому тепер про мене ви забули?
Я так томлюсь і плачу від туги...

Мені не треба, не везіть нічого,
Зустрітися хотілося б ще раз.
Я так самітня і, на жаль, нікого,
На цій землі немає окрім вас.»

Від матерів слова ці часто чути,
Вони сльозами обливаються не раз.
Як можна діти черствими вам бути,
До тих батьків, що виховали вас?

Вони не раз ночей не досипали,
За вас молячись в молитвах своїх.
Чому до них байдужими ви стали,
Не хочете відвідать навіть їх?

Прийдеться вам за все відповідати,
На страшному Господньому суді.
Не запізніться поки в вас є мати,
Ще при житті провідайте її.

---

Цей вірш висловлює болісну тему відносин між дітьми і їхніми батьками, особливо старшими батьками, які можуть почувати, що їх діти забули про них та залишили на одинокість. Він показує тугу та розчарування матері, яка зіткнулася з відсутністю спілкування зі своєю дітьми, які роз'їхалися та втратили інтерес до родинного дому.

Вірш закликає до роздумів і нагадує читачам про важливість родинних зв'язків і дбайливого ставлення до батьків, особливо у пізніших роках їхнього життя. Автор виражає надію, що діти згадають про своїх батьків і відвідають їх, поки є така можливість.

04.10.2023

Біблія:

ГІМН ТВОРЦЮ

Немає в світі слів, щоб передати
Ті почуття, що серце відчуває,
Коли я намагаюсь написати
Про ту любов, що його наповняє.

Любов до Тебе, Боже мій єдиний,
Мій Батько, мій Творець, моє спасіння,
В Тобі щодня, щомиті, щохвилини
Знаходжу спокій, мир, благовоління.

Як я люблю дивитися на зорі,
На місяць, що ...

Коли я опустила руки: Не знала як іти, й куди

Коли я опустила руки:
Не знала як іти, й куди,
Склонивши голову з розпуки
Сказала :Господи, веди.

І Він повів на вузьку стежку
Сказав: Ступай в Мої сліди,
В любу погоду, холод, спеку
З ціє стежки не зійди.

А потім Вів через колючки
До крові ранивши стопи,
Мені здавалося ці муки,
Не зможу більше я знести...

Шляхи Твої не знані, наш Отець

Шляхи Твої не знані, наш Отець.
Через життя наше вони проходять.
Шляхами Ти Своїми нас ведеш,
І в них одних спасіння ми знаходим.

Нас випробував - чи вірні Тобі.
Як срібло у горнилі переплавив.
На наші стегна накладаєш сіть.
Крізь воду і вогонь ішов Ти з нами.

На волю виведеш нас завжди із біди,
Духовні очі відкриваючи в дороз...

Ти не такий, Господь, як кажуть люди...

Ти не такий, Господь, як кажуть люди,
Ти зовсім інший, що за балачки?
Про Тебе, Боже, чутно зараз всюди,
Про Ім'я Твоє, свідчать нам річки.

Твоє створіння, створене Тобою,
В цім є любов, що Ти явив для нас,
Ти за наш гріх, сплатив ціну Собою,
А як живемо в благодатний час?

Ти не такий, що гріх нам не прощає,
Ми вірмо...

Що в Бозі є

Що в Бозі є, що маємо ми в Нім ?
Вічне спасіння і життя без міри,
Перебуваєм в Дусі ми Святім,
Що запалив у серці вогник віри.

І Царство Боже, в величі Творця,
І дану всім тернистую стежину,
Ми дітоньки, Небесного Отця,
Несіть хваління Божому ви Сину.

Хваліть Його, за кожен день життя,
За радість і здоров'я, все від Бога,<...

Для нас звичайним стало слово Бог

Для нас звичайним стало слово "Бог",
І грізний Цар й Творець всього живого
Для людства став іще одним божком,
Іще одним не вартим гроша словом.

"Цей Бог несправжній", - кажуть люди. -
"Колись Він війни вів, тепер мовчить,
Колись вогнем спалив Содом й Гомору.
Тепер говорять, що усіх простить".

А Бог незмі...

Перед розп'яттям, плакав наш Христос

Перед розп'яттям, плакав наш Христос,
Коли вночі молився в Гефсиманії?
Тяжко страждав, і лише піт Його
На землю падав тоді крові краплями.

Тяжко змагались тільки дух і полоть.
Бо тіло смертнеє, земнеє тоді мав Він.
І знав чому прийшов сюди Господь.
"Нехай мине..." - так тіло лиш казало.

Не знаємо а плакав чи Він т...

Безцінний скарб

Ми втратили скарбів безцінних немало:
Хто сина, хто доньку, маленьке дитя,
Матусю чи тата… бабусі не стало…
Ми втратили все у війні за життя.

Ми втратили сім‘ї, наш світ й спілкування,
Будівлі, квартири, хати та міста.
Ми втратили храми й гарячі бажання,
Але ми не втратили в серці Христа.

Не втратили гідність та людське сумління
На поміч спішит...

Вірш-Історія "Очима Дітей "

Сьогодні прокинувшись у ранці побачив я як вогнище пала
як люди голосно кричали
Мене це дуже здивува
побіг до мами я
тай  кажу  " що це там ?"
А мама у сльозах сиідла ,
крепко обійнявши  мене , тихесенько  прошепотіла
Мій синку це війна йде  .
Забрала  ...

Бог спас мене!

О, Господи, любов Твоя предвічна
І милості також нема границь.
Мій Пастирю, душа я знаю вічна.
Ти спас її з посеред тисяч лиць.

Вона була засмучена, тривожна,
У пошуках правдивого буття.
Промовив Ти: тепер не переможна,
Я — твій Спаситель, Я — твоє Життя.

О, алілуя, Господи, осанна!
Знайшов мене поміж мільйонів лиць.
Ко...