|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Неначе відбувалась переміна У моїм серці. Ось нарешті я прийшов
Неначе відбувалась переміна
У моїм серці.Ось нарешті я прийшов.
В житті уперше став я на коліна,
Із сліз струмок з очей моїх пішов:
«Батьку,прости,стою перед тобою,
Ти є правий,я знаю,ти живий,
Стоїш усміхнений переді мною,
А я–невдячний,низький труп гнилий.
Я вже любов'ю і турботою до мами,
Зітру минуле все. Даю слово тобі!
І ти мій тату будеш в серці з нами,
А якщо?... Якщо мама вже в землі?..
Шалено серце знову враз забилось,
Огля́нувся...пітьма була кругом.
І раптом сяйво місяця з'явилось
І я побачив новий,свіжий холм.
Так,лиш зірки́ і місяць знають,
Як з стогоном я на могилу впав
І мамин горбик обіймав,ридавши
І землю по синівськи цілував:
«Ти чуєш матінко?Пробач рідне́нька,
Не треба,не мовчи,відкрий вуста!
Давай молитись разом дорогенька,
Встань мамо,я благаю тебе,встань!».
Та холм мовчав,весь тишею обвитий ,
Кругом ні звуку,ніби світ заснув
Я зрозумів–Хто може все простити
Й до Неба з плачем руки простягнув....
Ця ніч була останньою у ме́не
В моїм життя безбожнім,що я мав,
Вона відкрила сліпі очі в ме́не
І Божий мир в мені зацарював.
З тих пір живу я з Господом Ісусом,
Моя в Нім радість,щастя,чистота.
І кожному сказати я осмілюсь,
Що я не мислю жити без Христа.
Коли я бачу знову ту картину,
Заплакана,зігнута стара мати,
А поруч гордого,пихатого ще сина,
Мені від серця хочеться сказати:
«Ви матері́,які маєте сина,
До Неба руки кожен день здіймайте
І вірте,що молитви ваші в силах
Творять чудеса й після смерті.Знайте!
А ви,сині,які забули Бога,
Погляньте,як за вас молиться мати
І станьте поряд,щоб в своїх дорогах
Вам оті сльози не прийшлось пожати!». Амінь
---
Цей вірш розповідає про дуже особистий і духовний досвід автора. Він починається з внутрішньої зміни, яку досвідчує головний персонаж, коли він стає на коліна і відчуває потребу в покаянні та проханні про пробачення перед Богом. Автор згадує свою матір і її смерть, і виражає надію, що вона знаходиться в небесах. Ця ніч стає поворотним моментом у житті головного героя, коли він відкриває для себе важливість духовного зв'язку з Богом через Ісуса Христа.
Далі в вірші автор висловлює свою віру та переконання в необхідності віри в Бога та Христа у житті. Він ділиться своїм досвідом та надією на духовну перезагрузку, яка допомогла йому знайти мир і внутрішню гармонію.
В кінці вірша автор закликає інших матерів молитися за своїх синів і вірити, що їхні молитви мають велику силу, а також закликає синів бути поблизу своїх матерів і підтримувати їх у дорозі духовного відновлення.
08.10.2023
|
|
|
|
|
А є серця на цій землі Господні
А є серця на цій землі Господні.
Що творять навкруги лиш тільки мир.
А Бог їх називає - миротворці,
Блаженними Він називає їх.
А мир творити, зовсім є непросто
Серед гріха, що злобою кіпить.
А миротворець - як безлюдний острів,
Куди людей заносить вітер злий.
Де душі, що шукають де зігрітись,
Знаходять слово добреє собі.
...
А дні минають швидко,і відлік вже біжить!
А дні минають швидко,і відлік вже біжить!
І чути кроки Сина,який іде судить!
Судити всіх на світі,і Вибраних забрать!
Ооо як же хочу Боже,щоб Ти мене й забрав!
Ти дав мені життя,Ти дав мені скрижалі....
І тихо прошептав,роби усе як слід!
І ось людина грішна, звертає якось в бік....
А потім на колінах,все молить Ти прости!
Прости Отець,я ви...
ТЕМНА ХМАРА
Темна хмара нависла в житті,
І думки метушаться у серці.
Як довіритись Боже, Тобі
Відкрий, Господи, виходу дверці.
Незтерпима з Тобою розлука
Розумію, що тільки в Тобі:
Сила, молитва і віри - сполука
Перешкоди здолає міцні.
Лиш до Тебе всім серцем я лину,
Хоч не раз ворог б'є на шляху.
І проходячи смерті долину,
Молодій від Мами - вірші на Весілля українською
Пролетіли роки, не помітно мов подих
Тільки спогади в серці залишились про все.
Не поверну назад днів дитинства чудових,
Коли ніжно в руках я тримала тебе.
Ніби вчора була, доню ти немовлятком,
Твої перші слова і невпевнений крок.
Колихала тебе, і ти спала солодко
І ростити тебе допоміг мені Бог.
Протягались до мене маленькі ладоньки...
Бережіть Бога
Життя пролітає наче літня пора
І кожен господар своє пожинає
Десь зріє колосся любові й добра,
А десь на полях лиш бур'ян виростає
Та кожен збиратиме те що саджав,
За обрій ховається сонце багряне
І якби там довго посів не тривав-
Всерівно колись врешті жатва настане
<...
Я йду по житті, немов по пустелі
Я йду по житті, немов по пустелі.
І все важче стає,щоб долати цей шлях.
Та я вірю, що Бог мене підкріпляє,
Веде до осель,що в ясних небесах.
Я пливу по житті, немов би по морю,
І, здається, що ось - і уже потону:
Хвилі моря човен мій уже заливають,
Та умить Він поможе - і я знов на плаву.
Я лечу, наче птах по просторах небе...
Миті одвічного
Думку до думки, і слово до слова,
Мов намистини, нанизую знову.
Та описати буваю не в силах
Посмішку неба красиву-красиву,
Чисту пелюстки сльозу на світанні,
Пісню зірниці тремтливо-печальну,
Спрагу проміння, що сяє в зеніті, —
Хоч це всього лиш одвічного миті.
Миті величні, що серце бентежать,
У таїні неосяжно-безмежній
...
Шукайте Бога, шукайте слізно
Шукайте Бога, шукайте слізно.
Шукайте люди, поки не пізно.
Шукайте всюди, шукайте кожен.
Моліть: «Явися мені, мій Боже!»
І неодмінно його знайдете,
А з ним багато чого збагнете.
І буде радість повище неба,
Тільки шукати у собі треба.
Шукайте, неначе світло в тунелі.
Шукайте, як воду в спекотній...
Вірш про Церкву - Давайте ми з вами уявимо тільки, Коли наш Ісус за Своїми прийде
Давайте ми з вами уявимо тільки,
Коли наш Ісус за Своїми прийде.
А ми не готові, подумать на хвильку,
А Бог Своїх вибраних вмить забере.
Чоловік ось серйозний стоїть одиноко
І мучить себе: «Запізнився! Проспав!»
І буде душити ця фраза жорстоко,
Сьогодні Господь Свою Церкву забрав.
«Я знав, о, я знав, що все та...
А як без Христа? Що можна почати?
А як без Христа? Що можна почати?
Найлегше за Богом іти лиш спочатку.
Здається, пройду, усе я здолаю.
Біжу як атлет, бо силу я маю.
Та ось, пів дороги і сили не стало.
Важка боротьба, раптом, зразу настала.
Ось, хтось обігнав та побіг іще швидше.
А може відстати? А може спинитись?
А ворог вже тут – поглянь ти на інших...