|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Неначе відбувалась переміна У моїм серці. Ось нарешті я прийшов
Неначе відбувалась переміна
У моїм серці.Ось нарешті я прийшов.
В житті уперше став я на коліна,
Із сліз струмок з очей моїх пішов:
«Батьку,прости,стою перед тобою,
Ти є правий,я знаю,ти живий,
Стоїш усміхнений переді мною,
А я–невдячний,низький труп гнилий.
Я вже любов'ю і турботою до мами,
Зітру минуле все. Даю слово тобі!
І ти мій тату будеш в серці з нами,
А якщо?... Якщо мама вже в землі?..
Шалено серце знову враз забилось,
Огля́нувся...пітьма була кругом.
І раптом сяйво місяця з'явилось
І я побачив новий,свіжий холм.
Так,лиш зірки́ і місяць знають,
Як з стогоном я на могилу впав
І мамин горбик обіймав,ридавши
І землю по синівськи цілував:
«Ти чуєш матінко?Пробач рідне́нька,
Не треба,не мовчи,відкрий вуста!
Давай молитись разом дорогенька,
Встань мамо,я благаю тебе,встань!».
Та холм мовчав,весь тишею обвитий ,
Кругом ні звуку,ніби світ заснув
Я зрозумів–Хто може все простити
Й до Неба з плачем руки простягнув....
Ця ніч була останньою у ме́не
В моїм життя безбожнім,що я мав,
Вона відкрила сліпі очі в ме́не
І Божий мир в мені зацарював.
З тих пір живу я з Господом Ісусом,
Моя в Нім радість,щастя,чистота.
І кожному сказати я осмілюсь,
Що я не мислю жити без Христа.
Коли я бачу знову ту картину,
Заплакана,зігнута стара мати,
А поруч гордого,пихатого ще сина,
Мені від серця хочеться сказати:
«Ви матері́,які маєте сина,
До Неба руки кожен день здіймайте
І вірте,що молитви ваші в силах
Творять чудеса й після смерті.Знайте!
А ви,сині,які забули Бога,
Погляньте,як за вас молиться мати
І станьте поряд,щоб в своїх дорогах
Вам оті сльози не прийшлось пожати!». Амінь
---
Цей вірш розповідає про дуже особистий і духовний досвід автора. Він починається з внутрішньої зміни, яку досвідчує головний персонаж, коли він стає на коліна і відчуває потребу в покаянні та проханні про пробачення перед Богом. Автор згадує свою матір і її смерть, і виражає надію, що вона знаходиться в небесах. Ця ніч стає поворотним моментом у житті головного героя, коли він відкриває для себе важливість духовного зв'язку з Богом через Ісуса Христа.
Далі в вірші автор висловлює свою віру та переконання в необхідності віри в Бога та Христа у житті. Він ділиться своїм досвідом та надією на духовну перезагрузку, яка допомогла йому знайти мир і внутрішню гармонію.
В кінці вірша автор закликає інших матерів молитися за своїх синів і вірити, що їхні молитви мають велику силу, а також закликає синів бути поблизу своїх матерів і підтримувати їх у дорозі духовного відновлення.
08.10.2023
|
|
|
|
|
Твоя любов -це подарунок неба
Твоя любов -це подарунок неба,
Це той потік джерельних чистих вод,
Що спрагнені так мають в нім потребу,
Так я спішу до Тебе в час незгод.
Твоя любов ніколи не згасає,
Хай навіть, як спіткнуся і впаду,
Ти ніжно свою руку простягаєш-
І я з новими силами іду.
Коли мій каганець ледь-ледь жевріє,
А вітер сумнівів сильніш...
Не відвернися від розп’ятого Христа
Не відвернися від розп'ятого Христа,
Рани Його і досі кровоточать,
Коли закриті для хвали твої вуста,
Коли в молитві говорити з Ним не хочеш.
Йому болить,як і раніш,болить,
Якщо в думках ти прагнеш лиш земного,
І серце ревністю вже більше не горить,
В душі зів'яли паростки любові.
Йому болить,як ближнього свого
Ти част...
Ти сій добро
Ти сій добро у ґрунт, политий кров’ю,
В хати без вікон ти неси тепло,
Сердець поранених торкнись любов’ю,
В яких вже від біди нема заслон.
Стань для душі чиєїсь ти затишшям
Посеред бурі болю та ...
Злітають іскри із пекучого огня. "Симон Іонин, любиш ти Мене?"
Злітають іскри із пекучого огня.
"Симон Іонин, любиш ти Мене?"
"Люблю, Господь, Ти знаєш, що люблю..."
Схилив так низько голову свою.
І знов питання те ж саме луна.
І в третій раз Ісус Петру сказав:
"Симон Іонин, любиш ти Мене?"
Палила серце біль за слово це.
Відрікся тричі від Ісуса він,
Гріхом с...
Кого ж ми запросим на Свято?
Кого ж ми запросим на Свято?
Хай прийде гостей небагато.
Всі інші зберуться допоки,
Найпершим прибуде хай Спокій.
Він сяде в кутку, край ялини,
Всілякі розкаже новини,
Згадає, що прийде і Тиша,
Що мрії й надії колише.
“А Радість не прийде?” – спитаю,
І Спокій промовить: “Не знаю,
Її в стільки міс...
Ти вчиш мене маленьким крокам віри
Ти вчиш мене маленьким крокам віри,
Як те дитя, що йде за татом вслід.
Попереду ідеш, щоб перевірить
Чи можу я сама іти, чи ні?
Щоб на руках, постійно, не носити.
Щоб не була я вічно немовлям.
Уже ногами віри щоб ходити,
На землю ставлячи, ходити Бог навча.
Здається, йду, дивлюсь на Батька пильно.
І так стараюся іти, щоб слід ...
Бог відкриває
Бог відкриває нам, що буде далі,
Що всіх чекає, далі куди йти,
Не залишає нас Він у печалі,
В Нім можемо лиш щастя віднайти.
Він не залишить нас ні на хвилину,
Посеред бур, скорбот, випробувань,
Бог з нами є у тяжкую годину,
Тільки у Ньому безліч, різних знань.
Йому відомо, що, коли і як,
Нам лиш чекати, з вірою живою,
До Бог...
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба - Про війну в Україні
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба
Налитого сонцем і шумом червневих дощів
Дивлюсь на хлібець і душа моя дуже радіє,
Що Батько небесний так щедро нас ним наділив.
Надворі вступила в права помаранчева осінь
Фарбує листки і помалу зриває з дерев
Сади яблуневі нам плід соковитий підносять
Несеться в повітрі терпкий аромат хризантем
Ми часто запитуєм самі у себе...
Ми часто запитуєм самі у себе,
А може запитуєм в когось іще:
"Де ж це той Бог,коли лихо в мене
Він що не бачить мій біль,що пече?
Він що не бачить голодну дитину?
Він не помітив як спрагне вона?
Чом він не втішив побиту людину?
Чом взагалі не спинив побиття?
Кажуть,що Бог милостивий та добрий
Але чому він тоді п...
Я пишу Тобі, мій небесний Батько!
Я пишу Тобі, мій небесний Батько!
Світ змінився,Тату!
Він став не таким,як Ти його бачив..
Ти показав,як треба любить
Але люди вибрали вбить!
Я плачу, Тату!
Кругом злоба і гнів!
Заздрість і пил!
Хочуть збити з вірних доріг!
Таточку, дай мені сил!
Мені сумно,Тату!
Люди стали хмарними,не усміхаються вслід,
вибираю...