О, сину Мій любий вернись, досить у світі блукати
О, сину Мій любий вернись,
досить у світі блукати.
Я все пробачу, тільки змінись,
спасіння хочу тобі дарувати.
Вернись, і Я обійму щиро,
без вагання, грішного прийму,
не почуєш смертний ти вирок,
а лише: "Ожив Мій син, якого люблю"
Чому ти досі в темноті,
коли у Мене так багато світла?
Невже краще жити в бідноті,
ніж для Батька душа би розквітла?
Досить в гріхах потопати!
Що ти робиш із своїм життям?
Вернись, щоб Я зміг врятувати.
Не осуджу, а нову одіж дам.
Сину, Я кличу знову і знов-
хочу щоб спасенний ти був.
На хресті Я за тебе пролив Свою кров.
Любий, о невже ти забув?
Я сьогодні кличу тебе!
Покайся і перемінись!
Я прийму в Царство Своє,
лише вернися, синку. Вернись!
---
Цей вірш виражає молитву до сина, який відвернувся від Бога і відправився на "грішні" шляхи. Батько, через молитву, спробований втратити свого сина, але він щиро закликає сина вернутися, надаючи йому спасіння і пробачення. Батько обіцяє прийняти сина щиро і обійме його без осуду, лише радісною готовністю відродити його душу відновленою вірою.
Вірш сповнений біблійних мотивів, звертаючись до притчі про блудного сина, яка описана у Луки 15:11-32. У притчі цієї Ісус розповідає про те, як батько приймає свого сина назад, незважаючи на його помилки і гріхи. Це виражає образ Божої милосердя та готовності прощення і спасіння.
17.10.2023
|
|
|
|
|
Душа болить, а серце плаче...
Душа болить, а серце плаче...
Не може розум мій вмістить.
Більше мама доньку не побачить,
Ну, як же можна так, скажіть???
За що посміли дитя вбити???
У чому є її вина???
О як же батькам далі жити??? -
Це біль нестерпна і страшна!
Яке ж це серце треба мати,
Щоб проливать невинну кров???
Щоб міста, долі розбиват...
Байдуже, що брудний листок
Байдуже, що вірші мої
Не раз в хліві родились,
Лиш би глаголи з них святі,
В серцях людей лишились.
Байдуже, що брудний листок,
Й такі ж бувають руки.
Лиш би кожнісінький рядок,
Хвалив Христа за муки.
Байдуже, пишеться й в ночі,
Коли так хочу спати.
Лиш душі б скуті у грісі,
До неба направляти.
І не стр...
Невидимий бій
До Господа янгол прийшов на розмову
– Всевишній Ти знаєш, так важко мені,
Поглянь мої крила обпалені знову
У битві зі змієм всі ночі і дні…
В моєї людини великі окови,
Не страшно коли на руках чи ногах,
Та в серці вони і я знову і знову,
Калічусь об них, наче зранений птах…
– Я знаю, боротись, ангелику, важк...
Я і Ти Христос
Хто я є, що мене Ти так любиш,
Хто я є для Тебе мій Ісус?
Хто я є,що мене Ти голубиш,
Як та пташка пташеня своє під пух?
Хто я є, що мене пам'ятаєш
Й посилаєш опіку Свою?
Хто я є, що мене Ти плекаєш,
Наче батько,вчиш доньку
Свою?
Хоч не раз я Тебе розпинаю,
Непокірна буваю Тобі
І не ра...
Квіти неба
Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?
Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.
Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,
Ти сій добро
Ти сій добро у ґрунт, политий кров’ю,
В хати без вікон ти неси тепло,
Сердець поранених торкнись любов’ю,
В яких вже від біди нема заслон.

Стань для душі чиєїсь ти затишшям
Посеред бурі болю та ...
ЗАВЖДИ ДОВІРЯЙ БОГУ...
Серед пітьми, тривоги і зневіри
У світі цім неправди й марноти
Яка важлива є для нас довіра,
Довіра Господеві назавжди.
Коли в душі невпевненість, проблеми,
Тягар життєвий серце враз стиска,
Найкраще подолання, будь ти певний,-
Довіра Богові свого життя.
О, як важливо Богу довірятись,
А ви не пробували дати відповідь собі
А ви не пробували дати відповідь собі,
Що було б з церквою із її існуванням
Коли б, як я лиш, були в церкві всі
Жили так, прикладали так старання?
Отак відверто ви себе спитайте -
Було б що, як відвідували б всі
Так, як ось я відвідую зібрання?
Чи повними були тоді би зали?
Чи жертвували так би всі як я,
Для Бога так нес...
Безцінний скарб
Ми втратили скарбів безцінних немало:
Хто сина, хто доньку, маленьке дитя,
Матусю чи тата… бабусі не стало…
Ми втратили все у війні за життя.
Ми втратили сім‘ї, наш світ й спілкування,
Будівлі, квартири, хати та міста.
Ми втратили храми й гарячі бажання,
Але ми не втратили в серці Христа.
Не втратили гідність та людське сумління
На поміч спішит...
Благоговійно, вдячно, у сльозах
Благоговійно, вдячно, у сльозах
Душа моя приймає це причастя,
Щоб світові насмілитись сказать
Про це блаженство — це найвище щастя.
Блаженство — мати частку із Христом,
З ним пережить Розп’яття й Воскресіння.
Про це не вміє розказать ніхто —
Слова всі перед Логосом безсилі.
Як лицемірства ница висота...









