П'ятниця 11 Вересень 2026   Пошук    

О, сину Мій любий вернись, досить у світі блукати

О, сину Мій любий вернись,
досить у світі блукати.
Я все пробачу, тільки змінись,
спасіння хочу тобі дарувати.

Вернись, і Я обійму щиро,
без вагання, грішного прийму,
не почуєш смертний ти вирок,
а лише: "Ожив Мій син, якого люблю"

Чому ти досі в темноті,
коли у Мене так багато світла?
Невже краще жити в бідноті,
ніж для Батька душа би розквітла?

Досить в гріхах потопати!
Що ти робиш із своїм життям?
Вернись, щоб Я зміг врятувати.
Не осуджу, а нову одіж дам.

Сину, Я кличу знову і знов-
хочу щоб спасенний ти був.
На хресті Я за тебе пролив Свою кров.
Любий, о невже ти забув?

Я сьогодні кличу тебе!
Покайся і перемінись!
Я прийму в Царство Своє,
лише вернися, синку. Вернись!

---

Цей вірш виражає молитву до сина, який відвернувся від Бога і відправився на "грішні" шляхи. Батько, через молитву, спробований втратити свого сина, але він щиро закликає сина вернутися, надаючи йому спасіння і пробачення. Батько обіцяє прийняти сина щиро і обійме його без осуду, лише радісною готовністю відродити його душу відновленою вірою.

Вірш сповнений біблійних мотивів, звертаючись до притчі про блудного сина, яка описана у Луки 15:11-32. У притчі цієї Ісус розповідає про те, як батько приймає свого сина назад, незважаючи на його помилки і гріхи. Це виражає образ Божої милосердя та готовності прощення і спасіння.

17.10.2023

Душа болить, а серце плаче...

Душа болить, а серце плаче...
Не може розум мій вмістить.
Більше мама доньку не побачить,
Ну, як же можна так, скажіть???

За що посміли дитя вбити???
У чому є її вина???
О як же батькам далі жити??? -
Це біль нестерпна і страшна!

Яке ж це серце треба мати,
Щоб проливать невинну кров???
Щоб міста, долі розбиват...

Байдуже, що брудний листок

Байдуже, що вірші мої
Не раз в хліві родились,
Лиш би глаголи з них святі,
В серцях людей лишились.

Байдуже, що брудний листок,
Й такі ж бувають руки.
Лиш би кожнісінький рядок,
Хвалив Христа за муки.

Байдуже, пишеться й в ночі,
Коли так хочу спати.
Лиш душі б скуті у грісі,
До неба направляти.

І не стр...

Невидимий бій

До Господа янгол прийшов на розмову
– Всевишній Ти знаєш, так важко мені,
Поглянь мої крила обпалені знову
У битві зі змієм всі ночі і дні…

В моєї людини великі окови,
Не страшно коли на руках чи ногах,
Та в серці вони і я знову і знову,
Калічусь об них, наче зранений птах…

– Я знаю, боротись, ангелику, важк...

Я і Ти Христос

Хто я є, що мене Ти  так любиш,
Хто я є для Тебе мій Ісус?
 Хто я є,що мене Ти голубиш,
Як та пташка пташеня своє під пух?

 Хто я є, що мене пам'ятаєш
Й посилаєш опіку Свою?
Хто я є, що мене Ти  плекаєш,
Наче батько,вчиш доньку
Свою?

Хоч не раз я Тебе розпинаю,
Непокірна буваю Тобі
І не ра...

Квіти неба

Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?

Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.

Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,

Ти сій добро

Ти сій добро у ґрунт, политий кров’ю,

В хати без вікон ти неси тепло,

Сердець поранених торкнись любов’ю,

В яких вже від біди нема заслон.

🔻

Стань для душі чиєїсь ти затишшям

Посеред бурі болю та ...

ЗАВЖДИ ДОВІРЯЙ БОГУ...

Серед пітьми, тривоги і зневіри 
У світі цім неправди й марноти 
Яка важлива є для нас довіра, 
Довіра Господеві назавжди.

Коли в душі невпевненість, проблеми, 
Тягар життєвий серце враз стиска, 
Найкраще подолання, будь ти певний,-
Довіра Богові свого життя.

О, як важливо Богу довірятись, 

А ви не пробували дати відповідь собі

А ви не пробували дати відповідь собі,
Що було б з церквою із її існуванням
Коли б, як я лиш, були в церкві всі
Жили так, прикладали так старання?

 Отак відверто ви себе спитайте -
Було б що, як відвідували б всі
Так, як ось я відвідую зібрання?
Чи повними були тоді би зали?

Чи жертвували так би всі як я,
Для Бога так нес...

Безцінний скарб

Ми втратили скарбів безцінних немало:
Хто сина, хто доньку, маленьке дитя,
Матусю чи тата… бабусі не стало…
Ми втратили все у війні за життя.

Ми втратили сім‘ї, наш світ й спілкування,
Будівлі, квартири, хати та міста.
Ми втратили храми й гарячі бажання,
Але ми не втратили в серці Христа.

Не втратили гідність та людське сумління
На поміч спішит...

Благоговійно, вдячно, у сльозах

Благоговійно, вдячно, у сльозах
Душа моя приймає це причастя,
Щоб світові насмілитись сказать
Про це блаженство — це найвище щастя.

Блаженство — мати частку із Христом,
З ним пережить Розп’яття й Воскресіння.
Про це не вміє розказать ніхто —
Слова всі перед Логосом безсилі.

Як лицемірства ница висота...