Християнський вірш. В’їзд Ісуса Христа в Єрусалим

Плакав Христос перед смертю Своєю,
В місто в‘їждав, народ пісню співав.
На віслюку молодому сидів,
З сумом на місто велике глядів.

Словом «Осанна» Його величали,
Навіть свій одяг Йому постилали:
«В вишніх Осанна, Сину Давидів,
Щирий й Святий -  Він смиренного виду!».

Вітки із пальм клали всі на дорогу,
Серцем були же далекі від Бога.
Славили Бога землі і небес,
Що сотворив Він багато чудес.

Плакав за місто, сльози котились,
Сльози святі у Ісуса струмились:
«Якби зрозумів ти, якби ти це знав,
Що мир Я приніс вам і Я вас обрав!

Скільки в житті вас зібрать Я хотів,
Ви є народ Мій, Я вас полюбив!
Не захотіли! Мене не признали,
Як Божого Сина, Мене відхиляли!

Дні наступають, солдати оточать,
Поб'ють дітей і місто потрощать.
Каменю на камені тут вже не стане!»-
Так передбачив про місто Він славне.

«Плачу за вас, Моя жертва свята,
Буде принесена кров дорога,
Кров Відкупителя скоро проллється-
Божого Агнця і грішник спасеться!

День Мого приходу ви не пізнали,
Люди убить Мене часто шукали
Разом із цим святим, вибраним містом!»,
Був Він шлях істини й істинним Світлом…

Плаче Христос і тепер, Він страждає,
Плаче за тих, хто Його відкидає,
Плаче за те, що безпечні буваєм,
Мало для  Бога ми час приділяєм.

Плаче Христос, що Його мало любим,
Що кращі дні у житті своїм губим.
Хоче Христос, щоби ми поспішили
І своє серце Йому відчинили!

Плаче за те, що в церквах є байдужість,
Що не горять до служіння вже душі.
Зайнятий кожен лише є собою,
Кожен загруз в марноту з головою.

Плакать нам треба за наші падіння,
Таємні і явні гріхопадіння,
Щоби Господь дав нам сили піднятись,
Щоби на грішній землі не зостатись!

Плакать потрібно за ближніх і дітях,
Вони опинились в диявольських сітях,
Цього світу безодня зав'язала їм очі
І купаються душі їх в цьому болоті!

Плакать нам треба і більше молитись,
Серцем, душею своєю смиритись,
Щоби Господь від гріхів дав свободу,
Щоби вони стали Божим народом!

Плачте батьки перед Богом ви часто,
Щоби зберіг Бог дітей від нещастя.
І час прийде, результат ви пожнете,
Які зараз молитви до Бога несете.

Плакать сьогодні і каятись  треба,
Щоб нам попасти не в пекло, а в небо!
Храм наш сердечний Господь, освяти,
Сили нам дай за Тобою іти!

Щоби не плакать, коли буде пізно
Перед Суддею Праведним, Грізним.
Кайтеся нині пред Богом Святим,
Плачте, як Він, за Свій Єрусалим!

---

Цей вірш говорить про Ісуса Христа і Його в'їзд до Єрусалиму, подію, яка відома в християнській традиції як Великий четвер або Вербна неділя. Вірш описує момент, коли Ісус в'їжджає до міста, а народ вітає Його радісно, прокладаючи дорогу пальмовими гілками і кричучи "Осанна! Слава вишнім!" Народ святкує Ісуса як царя.

У той же час вірш відображає глибокий смуток та пророцтво Ісуса щодо майбутнього міста. Він передбачає, що місто, яке Його зараз привітає з радістю, відкине Його та спричинить Його страждання та смерть. Ісус відчуває скорботу та журбу за те, що Його спасіння буде відхиленим і не розуміється багатьма.

Вірш закликає до покаяння та молитви перед Богом, а також до розуміння значення моменту, коли Ісус в'їжджає в наше серце та життя. Цей момент вимагає від нас глибокої віри та відданості Богу.