|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Весна, весна… ми так тебе чекали
Весна, весна… ми так тебе чекали,
Надіялись на сонечко ясне.
Що будеш ти кривава - не гадали,
Що біль прошиє душу, як мечем.
Господь, Господь почуй нашу молитву
Не заховай лице Своє від нас.
Допоможи перемогти нам битву,
Будь з нами любий Боже повсякчас.
Вже сотні ангелів стоять біля престолу,
Батьків тут і не втішити нічим…
І Україна падає додолу,
Господь почуй народ твій, захисти.
Я знаю, Боже, що ми варті смерті,
Та милосердя більше є Твоє…
І руки на Голгофі розпростерті,
Щоб чадо не загинуло Твоє.
Невинні діти… Боже, скільки крові,
Що серце рветься просто на шматки.
І хлопці і дівчата чорноброві,
Не має в мене сили це нести.
О, скільки сліз, Господь мій пролилося
Споглянь з небес, підтримай укріпи,
Щоб квітувало ниви ще колосся…
Ти на руках, Ісусе пронеси….
Квітучий край мій, там де пісня солов‘їна,
Де гори, полонини і ліси….
Це є моя прекрасна Україна,
Знедолена катами крізь віки.
Ця рана стала вже така глибока,
Що й небо не ховає своїх сліз….
О, Українонько моя блакитноока,
Твій шлях колючим тереном обріс.
Господь, ти не залиш, благаю,
Бо згинемо без Тебе тут усі.
Споглянь на горе нашого Ти краю,
Й нехай засяє знову у красі.
Хай знов сміється наш Дніпро широкий,
Й квітують маком і волошками поля.
Прошу, Господь, Ти подаруй нам спокій,
Й нехай прославить Тебе вся земля..
Таня Хомич
---
Цей вірш виражає молитву та співчуття в контексті складних подій і страждань, які в Україні мала місце в різні періоди її історії. Вірш обращений до Бога з проханням допомогти, врятувати та взяти під захист український народ, особливо дітей і невинних.
Автор виразно описує важкі обставини та страждання, зокрема споминає події, які вилилися в багато сліз і стали національною трагедією. Також присутній візіонерський аспект, де автор сподівається на благополуччя і відновлення своєї Батьківщини, України.
Вірш виражає глибоку віру та сподівання в Божу милість та допомогу в найважчий час, і закликає до миру, відновлення і прославлення Бога.
16.10.2023
|
|
|
|
|
Ще вродить жито. Визріє овес
Ще вродить жито. Визріє овес.
Ще буде мир, здобутий в перемогах.
І тільки душі до святих небес,
полинуть птахом до самого Бога.
Ще будуть квіти, бджоли і нектар.
Нап'ються пуп'янки живильної водиці.
І тільки кров, пролита на вів...
Бог спустився у Вифлеєм
Час чекання минав віки серед лиха, жалю́, руйнації.
Геть остання з людськи́х надій потонула в засиллі зла,
Як до змучених та слабких, поневолених в окупації,
Раптом в те́міні віковій промінь радості запалав.
У хвилину, коли ніхто не чекав уже на Спасителя.
Коли ширилась світом ніч і зростав лабіринт проблем,
Розірвався небес хіто...
День за днем минають роки
День за днем минають роки,
Ми все ближче й ближче до небес.
А оглянувшись назад перевірмо наші кроки
Не зійшли ми часом з вірної дороги десь?
Що ми скажем за прожиті роки?
Як прийдемо скоро до Христа...
Чи виконували Божі всі уроки,
Чи лишали просто чистого листа?
Знаю, часом є складні завдання
Але Бог лише по силі нам дає
Можливо молишься і ти...
Можливо молишься і ти як Анна,
Скорбить твоя душа,скорбить твій дух,
Світанки зустрічаєш ранком раннім,
Молитва серцем мовчки, але не вслух.
І кожний вечір в Небо споглядаєш,
Гарячі сльози знову заблищать.
І кожен день ти Господа шукаєш,
Та Небеса здається все мовчать.
А ти у смутку і в душевній болі,
Продовжуєш все до Небес взивать...
Не звикайте до міцних плечей, Що поряд хтось турботливий підставить
Не звикайте до міцних плечей,
Що поряд хтось турботливий підставить.
Не чекайте що наступний день
Все змінить і життя все переправить.
Життя таке мінливе й непросте.
Й ніколи наперед не загадаєш.
Сказав хтось мудрий "Дякуй і за те,
Бо мріє хтось про те, що ти вже маєш."
А ми так часто біжимо вперед,
Наздога...
Вихід
Багато років в рабському полоні
Народ Господній тяжко спини гнув.
Катам своїм,схиляючись в поклоні,
Приємний смак свободи,вже давно забув!
Народжені в неволі,у краю чужому,
Багато літ ярмо важке вони несли.
Та зараз вільними ідуть до свого дому,
Залишивши кайдани, у яких жили!
Їх вивів Бог із рабської неволі,
Народ пішов,за Го...
Небо схилилось близько до води... Чи то вода підстрибнула до неба...
Небо схилилось близько до води...
Чи то вода підстрибнула до неба...
Стираючи людські сліди.
Збираючи собі усе що треба.
Весь світ швиденько очі закриває,
Щоб не тривожили його спокійний сон
А в нас не серце...там його немає...
Лиш пустка довжиною у Херсон.
Кожного дня, страждає Україна
І рани більше й більше кровото...
Кажеш - ось у серці біль. Хіба Бог серце біллю наповняє?
Кажеш - ось у серці біль.
Хіба Бог серце біллю наповняє?
А Бог з небес дарує лиш любов.
І не мала вона, великая такая.
До краю сповнить серце лиш твоє,
Як, замість болі, її в серце приймеш.
А як прийнять? Як віднайти її,
Серед всіх відчуттів, що серце будять нині?
Такий буває вир тих відчуттів,
Що в них лю...
Час останній ступає на землю
Лине звістка одна за одною:
Катаклізми, конфлікти, хвороби...
Десь міста затопило водою,
Помирають від лиха народи.
Там війною іде брат на брата,
Непокірні батькам стають діти,
Хтось самотнім лишивсь помирати,
Комусь біль вже несила терпіти.
У життєвій важкій круговерті
Прагнуть люди багато звершити
Й дуже сильно лякают...
Ти перший полюбив мене, Пішов на хрест заради мене
Ти перший полюбив мене,
Пішов на хрест заради мене
Ти перший дав цей крок вперед
Щоби відкрити вічне небо.
Ти перший зрозумів чого я хочу.
Ти перший зрозумів чим я живу
Ти все відав заради мене.
Щоб я жила з тобою у Раю.
Ти перший дав мені цю радість,
Яку відчула, прийнявши Тебе.
Ти перший дав мені це щастя
...