П'ятниця 18 Жовтень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Я хочу здатись… Хочу зупинитись… Я хочу зараз руки опустить…

Я хочу здатись… Хочу зупинитись…
Я хочу зараз руки опустить…
Я так стомилась вірити й молитись…
Я так стомилась у чеканні жить…

Я так стомилась у житті боротись,
Й усе своє постійно віддавать.
Я так стомилась…Господи мій… Досить.
Я вже не можу… Сили геть нема…

Я знаю Боже, що Ти завжди чуєш,
Й тоді, коли Ти нібито мовчиш.
Ти завжди поруч, коли я сумую,
Та я стомилась. Відпочити б лиш…
Стомилась руки підняті тримати…
І Ор і Аарон давно пішли…
О, скільки Боже, буду знемагати
В своїй від болю змученій душі?

Я так стремилась всім допомагати,
Всім дарувати крихітку тепла,
Я так спішила скрізь всіх потішати,
Щоб в кожного душа знов ожила.

І зараз я стою на роздоріжжі,
З питанням в серці: «Що ж мені робить?»
А тихий голос, каже дуже ніжно:
Тобі потрібно трохи відпочить.

Ось глек води. А ось буханець хліба.
Присядь дитино й трішки відпочинь.
Й повернуться до тебе твої сили,
Які втрачала у житті своїм.

Я зараз поруч. Рани Я лікую,
Яких зазнала у тяжкім бою,
І стомлену тебе Я нагодую,
І спраглу душу також напою.

Моє дитя. Всі можуть утомлятись,
Бо ця дорога зовсім нелегка,
Тут кожен може впасти й захитатись
Під натиском життєвого хреста.

Тут кожен може плакати від болю,
І знемагати на земнім шляху.
Ти пам’ятай, що Я завжди з тобою,
Й якщо впадеш – Я завжди підніму.

Коли не стане сили посміхатись,
Й забракне сили, щоб вперед іти,
Коли не стане сили, щоб піднятись,
Для себе місце сховку ти знайди.

Піди туди, так, щоб не знали люди,
Щоб навіть видно не було сліди,
А Я на тебе там чекати буду
З буханцем хліба й глечиком води.

Я твої рани ніжно залікую
І сльози всі з очей твоїх зітру.
Приходь дитя. Приходь, коли сумуєш,
Й усе, що втратиш знову поверну.

На тебе завжди, дочко, Я чекаю.
Й тобі на поміч завжди Я спішу.
Коли щоб йти, ти сили вже не маєш,
Я на руках батьківських понесу.

Стомитись на землі тут може кожен.
Не кожен може встати й знову йти.
Прийми дитя благословіння Боже.
Ти відпочинь… Та потім знову йди…

---

Цей вірш висловлює почуття стомленості і втоми від боротьби з життєвими випробуваннями та важкостями. Авторка звертається до Бога, виражаючи бажання відпочити та отримати силу, бо їй вже важко продовжувати боротьбу.

Вірш також включає образи та порівняння, які передають почуття стомленості та важкості життя. Але важливим елементом є надія на Божу підтримку та віру в те, що Бог завжди поруч і готовий допомогти в тяжкі моменти. Людина відчуває, що може знайти відпочинок і спокій у Бозі, а потім знову продовжити свій життєвий шлях.

09.10.2023

Білий вісон

Так важко учням мить цю осягнути, 
Чому Ісус Їх знову залишає? 
Невже не міг Він з ними далі бути? 
Бо хто ще в світі серце потішає?! 
 
Христос здобув над пеклом перемогу, 
Народу дав надію,серед бід та лих! 
Чому ж Він далі у складну дорогу 
Лишає рідних учнів на шляху самих? 
 

О рани, не пом'якшені оливою...

О рани, не пом'якшені оливою...
Що милість є від Господа Святого.
А все тому, що зовсім ще не вміємо,
Ми оживити, що читаєм, слово.

Його прийнявши, розчинивши вірою, 
"Так і амінь!"- сказавши в серці твердо.
Прийде та перемога з перемінами.
А тверда віра розум твій наповнить.

І скажеш: " Легко так іти з Тобою,...

Земля здригається від болю... - Вірш про війну в Україні

Земля здригається від болю,
І над розбитими людьми
Зітхають втомлені дороги
Й кричать душею від журби.

А люди тихо по землі ступають
Й кричать у небо Бог де ти?
Чи залишив ти нас у нашім краї?
Ну де ти Боже? Де є ти?

А втомлені війною землі,
Зітхають тихо бо нема вже сил.
А скільки бачили вони руїнів?
І...

НЕ БІЙСЯ! БОГ ПІДЕ ПЕРЕД ТОБОЮ...

Не бійся! Бог піде перед тобою
Дорогу серед пасток прокладе, 
За камінь не зачепишся ногою,
Лиш твердо знай: твій Бог тебе веде! 

Веде в долині смерті і падіння,
Веде в часи тривог, невороття!
Коли все навкруги так безнадійно,
Вручай Творцеві все своє життя!

Вручай Йому всю неміч і печалі,
І сльози, що течуть, течуть...

Хочу Господи бути з Тобою Щоб Ти оберігав мене Своєю рукою

Хочу Господи бути з Тобою
Щоб Ти оберігав мене Своєю рукою
Щоб всі біди, страждання і сльози
Ти змив з очей моїх,Боже

Хочу любити всією душею
Хочу, щоб Ти був моєю тишею
Хочу, щоб Ти був моєю хвилею
Хочу, щоб Ти був моєю криницею

Хочу, Господи, бути слухняною
Хочу, Господи, бути покірною
Хочу з Тобою бути силь...

Тримайтесь світла!

Якщо ти захочеш почути колись,
Наскільки прекрасна природа навколо,
Далеко край світу, прошу, не женись
У пошуках істин...Спитайся в сліпого!

Який через диво побачив цей світ,
Опісля років непроглядної ночі...
Ніхто так, як він не опише ,як цвіт
Прекрасно край неба блакитний лоскоче...

Як тягнуться трави до срібних зірок,
Як х...

Час - куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?

Час - куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?
В людському бутті все зовсім не спиш,
Так нам здається, що багато маєм тебе,
Не встигнем оглянутись, життя і пройде.

Пробач, що цінувати тебе ми не вмієм,
І як втрачаємо, тоді нарешті, розумієм,
Що для нас людей, ти дарований Богом,
Щоб серце своє наповнять Його Словом.

І з вірою жить,...

Ось час останній наступає

1. Ось час останній наступає
Вже зовсім близько наш Господь
Коли прийде той день, Отець лиш знає
Коли зустрінем ми Його

2. Як нам потрібно бути близько з Богом
Як варто мати в серці Божий страх
І коли пройдем цю земну дорогу
То щоб зустрітись з Богом в небесах

3. А нам потрібно завжди буть готовим
Не просто на словах...

Поламані долі, розбиті серця Зруйновані села, міста і будинки... Війна в Україні

Поламані долі, розбиті серця
Зруйновані села, міста і будинки
Для кого прийшла квітуча весна
Для когось, закінчилось все із словом - Війна.

Сльози болю й розлуки, тортури і муки
Крик душі, підійняті до неба руки
Сухий шматочок хліба у руках солдата
Гірка сльоза дитини, яка ніколи, вже не побачить мами й тата.

Війна. Таке ко...

Всім серцем Боже дякую Тобі

                 Всім серцем Боже, дякую Тобі,
                  За те , що поруч Ти зі мною.
                  І в буревісному не легкому житті,
                  Ведеш мене Ти слідом за Собою.