Не смій собі казати: Я не можу
Не смій собі казати: Я не можу,
Іди вперед наперекір вітрам.
Ніхто тобі ніколи не поможе,
Якщо ти не повіриш в себе сам!
Не думай говорити: Я здаюся...,
Хоч як уперто підганяє час.
Лиш заспокій себе: Хай помилюся,
Та буду знати вже на другий раз...
Ніколи не кажи собі: Не справлюсь...,
Невпевненість - то подруга тривог.
Лиш подумки повторюй: Постараюсь,
Але хай буде так, як хоче Бог...
О. Сапріянчук-Маротчак
|
|
|
|
|
А Ти поруч завше. Коли я радію і плачу
А Ти - поруч завше. Коли я радію і плачу.
Як сльози ковтаю солодкі чи терпко-гіркі.
Коли на мій шлях суне хмарою прикра невдача.
Коли вириваються з серця молитви палкі...
Ти тут. Чуєш кожне слівце. Відчуваєш мій настрій.
Цікавишся навіть найменшою річчю в житті.
Спаситель і Друг, мого щастя щоденного Майстер,
Ти завсіди поруч, у натовпі ...
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба - Про війну в Україні
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба
Налитого сонцем і шумом червневих дощів
Дивлюсь на хлібець і душа моя дуже радіє,
Що Батько небесний так щедро нас ним наділив.
Надворі вступила в права помаранчева осінь
Фарбує листки і помалу зриває з дерев
Сади яблуневі нам плід соковитий підносять
Несеться в повітрі терпкий аромат хризантем
Дні минають, немов тікають...
Дні минають, немов тікають
Від нас людей, які на Землі тут проживають
А що зробив ти ось сьогодні?
Щоб бути чистим в Бозі.
Кожен день, нас бережуть
Ангели Господні
А пристав ти в раз, що буде, якщо твоє життя закінчиться прямо у цей час?
Ти згадаєш все, що робив не так.
Як там не допоміг, того не дочекав.
Там батьків...
Слова,слова... О як же їх багато
Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
Від них ми часто зазнаємо втрату,
Бо на вустах не раз слова пусті.
Ми можем словом, як ножем, вколоти,
Й чиясь душа від болю защемить,
А як багато в язика роботи,
Коли когось бажаєм осудить.
Словами можем ображати ближніх,
Нести прокляття,ворожнечу,горе й біль.
БАТЬКИ
Слово "батьки" звучить наче пісня.
Наче вітер шумить у траві.
Слово це наче щира молитва
Та молитва, що лунає в тиші.
Як ми часто буваєм невдячні.
За життя, що батьки нам дали.
І як часто буваєм в словах необачні.
У словах,що печалі і сліз додали.
Як ми часто приносимо горе і сльози.
І можливо не бачим, як плачуть во...
Мільйони, тисячі поранених людей Шукають допомоги і поради..
Мільйони, тисячі поранених людей
Шукають допомоги і поради..
Шукають рідних та знайомих їм очей,
Тепла шукають, слова, що розрадить.
Схилившись десь на кам‘яній плиті,
Що вже навік замовкла із землею.
Вони нічого вже не мають на меті,
Лише б хто повернув їм час з сім‘єю.
Коли усі зібрались за столом,
Коли всі...
Вірші
Вірші - це радість моя й біль,
Подяка серця і прохання.
Це стоголосий світом дзвін
Про Божі задуми й бажання.
Вірші мої, немов трава,
Лиш мить квітують, і зів'януть.
Душе, слав вічного Христа,
Не ждучи почестей, визнання.
"Хвали, душе моя, Господа! Хвалитиму Господа, поки живу,
співатиму Богу моєму, аж поки існу...
ТАК ЯК ТИ
Спасителю, хочу жити
В цім світі отак, як Ти!
Навчитись, як Ти Любити
Любов'ю, що з Висоти!
Прощати навчитись хочу
так, як і Ти Прощав!
Петро Тебе зрадив тричі!
Простив Ти – не докоряв.
Так хочу молитись, Христе,
як ти до Отця Взивав!
Так хочу долати нечисте,
як диявола Ти подолав!
Так хочу я ...
Дивись на Христа
Якось враз дівчина одна
Сказала пастору сердито:
«В цій церкві не потрібна я,
Не буду більш сюди ходити!
Все тут не так і все не те!
Посеред проповіді шумно!
Молитв не чути щирих вже,
Ведуть себе всі нерозумно!
Один читає, один спить,
А інший грає в телефоні,
А хтось-то ходить, не сидить,
Як ніби в церкві п...
Вдячне...
За те, що причащав мене Собою,
За те, що називав мене дочкою,
Що сил давав мені в нерівній битві,
Як припадала я
до Тебе у молитві,
Я дякую Тобі!
За те, що загортав мене у крила,
Як під дощем я плакала безсила,
За присмак полину і свіжість м'яти,
За те, що в бурях вчив мене співати,
Я дякую Тобі!
За всі...









