Опущені руки у християнина?
Опущені руки. Погасла надія...
Хіба так буває у християнина?
Буває. Як серце омите сльозами...
І далі іти більше сили не стане...
А холод ночей пробирається в душу
І думка пекуча знов очі зворушить...
Буває! Не видно кінця темним ночам,
Не чуєш пісень або чути не хочеш...
І погляд пустий вкотре тихо сховаєш,
Розради собі вже давно не шукаєш.
Здається ніхто вже не чує, не знає,
Як часто тривога така огортає,
І в тиші нічній розчиниться молитва,
А серце відчує: іде справжня битва!
Опущені руки... і сил вже немає...
Хіба в християн безнадійно буває?
Настане хвилина Бог скаже тобі:
«Я завжди був поряд у тій боротьбі.
Я силу молитися знову давав
І душу спокоєм Своїм наділяв.
І те, що в словах ти сказати не міг,
У кожнім зітханні твоїм розумів!
Тебе ні на хвилю Я не залишав...
І в битві тяжкій Я тебе піднімав.
Не чув ти, не бачив і не відчував,
Ти думав: лишив Я, а Я не лишав!
Погасла надія? А Я залишаюсь
Тим Богом, якого пізнав ти... і знаєш?
Опущені руки Я знов підіймаю!
Дитино, довірся, Я міцно тримаю!»
Альона Басанська.
23.09.2023
|
|
|
|
|
Вже до бою готові були вороги,
Вже до бою готові були вороги,
Щоб знищити усе і зруйнувати.
Народ Ізраїльський не може спати:
Вже чути дзвін ворожої стріли,
І вже ось-ось підходять вони взяти.
Нерівні сили, військо безнадійне,
Сміється ворог: "Хто ж врятує вас?
Від рук моїх ніякий бог не спас,
Ще трохи й буде неспокійно,
У нас великий зброї є запас.<...
Ради Христа
Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.
На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:
«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
РАДИ ХРИСТА! СПАСИБІ ...
Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Цього не зрозумієш просто так.
Це треба пережити серцем й розумом,
В молитві на колінах, у сльозах.
Як добре з Господом! Не тільки, коли добре,
Не лиш тоді, коли благословення є,
Але й тоді, коли не перший раз, а вкотре
Життя безжалісно, без перестанку б’є.
Тоді Господь єдин...
Любов – буде жити!
Я стану на кручі,
І вітра спитаю.
- Скажи мені, вітре,
Бо дуже страждаю.
Де зараз мій милий?
Я всюди шукаю. –
Майнув він повз мене,
Сказавши:
- «Не знаю» -
Мовчав також місяць,
І яснії зорі.
Самотня ридаю,
Втопившись у горі.
- Чому ж мене, Боже,
Так...
Іди у світ неси Христа любов
Іди у світ, неси Христа любов,
Бо тільки Він душі спокій дарує,
Нагадує про це Писання знов,
Молитву покаяння, Господь чує.
І розкажи, знайшов як тебе Він,
Гріхи простив, чи є цього замало?
Христова кров, найбільша з усіх цін,
Він зруйнував, людину що тримало.
Молись за тих, хто на шляху гріха,
І покажи, як любить Бог людину,
...
Коли лиш смерть і крик, і тіснота Тоді лише ти кажеш, що ти Мій
Коли лиш смерть і крик, і тіснота
Тоді лише ти кажеш, що ти Мій.
Ти, як Ізраїль, що шия тверда
І непокірна волі вже Моїй.
Ти силу маєш, та вона вже відійшла.
Тільки говориш – Мною ти живеш…
І проголошують – що Мій, твої вуста,
А ти далеко так від Мене є уже.
Міра скорботи й болю наляга –
Тоді...
Розпинають Христа розпинають і досі
Розпинають Христа, розпинають і досі,
На Голгофі Син Божий, спасіння звершив,.
О невже ти людино, невже ти не в змозі,
Жити так, як бажає твій Бог щоб ти жив.
Що сьогодні для тебе, людино, є цінним,
Тим життям що живеш, задоволений ти?
Не роби у всіх бідах Спасителя винним,
В небо інший бо шлях не можливо знайти.
Ми гріхами...
Не смій собі казати: Я не можу
Не смій собі казати: Я не можу,
Іди вперед наперекір вітрам.
Ніхто тобі ніколи не поможе,
Якщо ти не повіриш в себе сам!
Не думай говорити: Я здаюся...,
Хоч як уперто підганяє час.
Лиш заспокій себе: Хай помилюся,
Та буду знати вже на другий раз...
Ніколи не кажи собі: Не справлюсь...,
Невпевненість - то подруга тривог.
Лиш под...
Чи це мир, що в серці світить, Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в серці світить,
Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в душі осягнута,
Любов'ю Божою пронизана?
Чи це мир, коли гріхи забуті,
І простила небесна благодать?
Чи це мир, коли Богом воджені,
Ми крокуємо в світле майбуття?
Мир – це дар від Всемогутнього,
Що відкриває нам вічні небеса.
Я люблю Бога не тому, що так треба
Я люблю Бога не тому, що так треба.
Чи хтось примусив Його полюбить,
А лиш тому, що Сам Творець неба,
Зійшов, щоб мене від гріха захистить.
Віддавши себе, частинку від себе,
Єдиного сина, за весь грішний світ.
Бо так полюбив Бог, більше ніж треба,
Щоб зняти з душі гріховний мій гніт.
Люблю, бо Він є Творець всього світу,
Він с...









