Опущені руки у християнина?
Опущені руки. Погасла надія...
Хіба так буває у християнина?
Буває. Як серце омите сльозами...
І далі іти більше сили не стане...
А холод ночей пробирається в душу
І думка пекуча знов очі зворушить...
Буває! Не видно кінця темним ночам,
Не чуєш пісень або чути не хочеш...
І погляд пустий вкотре тихо сховаєш,
Розради собі вже давно не шукаєш.
Здається ніхто вже не чує, не знає,
Як часто тривога така огортає,
І в тиші нічній розчиниться молитва,
А серце відчує: іде справжня битва!
Опущені руки... і сил вже немає...
Хіба в християн безнадійно буває?
Настане хвилина Бог скаже тобі:
«Я завжди був поряд у тій боротьбі.
Я силу молитися знову давав
І душу спокоєм Своїм наділяв.
І те, що в словах ти сказати не міг,
У кожнім зітханні твоїм розумів!
Тебе ні на хвилю Я не залишав...
І в битві тяжкій Я тебе піднімав.
Не чув ти, не бачив і не відчував,
Ти думав: лишив Я, а Я не лишав!
Погасла надія? А Я залишаюсь
Тим Богом, якого пізнав ти... і знаєш?
Опущені руки Я знов підіймаю!
Дитино, довірся, Я міцно тримаю!»
Альона Басанська.
23.09.2023
|
|
|
|
|
Церкво, пробудись!
Господь приготував нам небеса
Помер за нас, за гріх наш заплативши.
Ціною власної крові нас спас.
І ми спасаємось в Його крові обмившись!
Прекрасно все, що Бог наш сотворив…
І там у небі нас чекає радість!
Бажає Він нас кожного спасти
І вічний мир Свій нам подарувати!
О, як чудово вічність з Богом провести:
Не...
Шляхи Твої не знані, наш Отець
Шляхи Твої не знані, наш Отець.
Через життя наше вони проходять.
Шляхами Ти Своїми нас ведеш,
І в них одних спасіння ми знаходим.
Нас випробував - чи вірні Тобі.
Як срібло у горнилі переплавив.
На наші стегна накладаєш сіть.
Крізь воду і вогонь ішов Ти з нами.
На волю виведеш нас завжди із біди,
Духовні очі відкриваючи в дороз...
ПОКИ РАНИ СВОЇ НЕ ПОБАЧИШ...
Поки рани своїх не побачиш ,
До Цілителя ти не прийдеш ,
Поки в горі один не заплачеш ,
Ближнім сльози гіркі не зітреш...
Ти не матимеш зовсім потреби ,
Щоб тебе хтось в провинах прощав ,
Не подивишся поки на себе ,
Й не збагнеш те як низько ти впав...
Виправлятися сам не захочеш ,
Не відкривши порочніст...
Як твій подих зводить знов і знов
Як твій подих зводить знов і знов,
І земля вже ходить під ногами,
Не забудь: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.
І як шлюб буденністю зійшов,
Полум’я загасло із роками,
Твердо знай: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.
Мало нині тих, хто ладний знов
Йти в житті нелегкими шляхами,<...
І небо нахилилося почути
І небо нахилилося почути,
І сонце зупинилось серед хмар…
Та почуття у серці не збагнути.
Отримав я Святого Духа дар.
Я ВІРУЮ мій Бог і ОБІЦЯЮ…
Слова, які злетіли до небес.
Від Тебе лиш підтримки я чекаю,
І знаю що життя не із чудес.
Важка дорога жде попереду…
Та знаю, що із Тобою подолаю все,
Що робитимеш ти,коли завтра візьме і не прийде?
Що робитимеш ти,коли завтра візьме і не прийде?
Коли стулені очі ніколи не зможеш відкрить
А на думку прийдуть лиш роки,що прожив в марнотинні
І змінить схочеш все,та серденько у грудях мовчить.
Ти поглянеш назад там є радощі, там купа смутку,
І робив,що хотів,зачиняв своє серце ти хутко.
Та ти знав,що є Бог,і закон Його був вже відомий
Д...
НЕ ОБРАЖАЙСЬ!
Образили... навмисне, випадково...
Як ніби камінь кинули тобі.
І поселилась в серці печаль знову
Чи ти простив образу у собі?
Легко образитись. Простити – тяжче,
На перший погляд так здається нам.
Та прощати легше, а найтяжче –
Тримать сліди образ, неначе хлам.
Образившись лишаєшся спокою
І в серці біль, немов гаря...
Джерело життя
Все, що є – Його, існує,
Ще й живе, тече пульсує.
Він Творець, Володар всьому
І Господар цього дому.
Сам Господь у кожнім ділі,
Бо живе в твоєму тілі.
Ти Ним дихаєш і скачеш,
І радієш, часом, плачеш.
А коли нас покидає,
Тоді – все! Життя немає!
Не шукай реінкарнацій.
Їх нема ні в яких наці...
Без Тебе , мій Бог я ніхто в цьому світі
1. Без Тебе , мій Бог я ніхто в цьому світі.
Я просто порох земний.
Без тебе мій Бог, усі двері закриті.
І життя, здається сумним..
2.Без Тебе, мій Бог життя таке сіре.
І цей світ для мене не мій.
Я просто тут перехожа.
Я просто на землі,вже чужа.
3.Тут все не моє, і мені не потрібно.
Я не хочу збирати все тут.
...
НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,









