Не виривайся с під Господніх рук - християнські вірші українською
Не виривайся с під Господніх рук.
Покірна будь,якщо ти на кружалі.
Хоч знемагаєш ти уже від мук,
А серце повне гіркоти та жалю.
Не виривайся. Чуєш? Не роби
Того,що може бути тобі гіршим.
Якщо ти на кружалі- то терпи.
Гачар про тебе знає значно більше.
Не хочеться. Я знаю. Але все ж
Не виривайся,коли Бог шліфує.
Над міру тягаря не понесеш,
Й вогонь в печі тебе лиш загартує.
Не виривайся з під Господніх рук.
Усе пройди,що Бог твій допускає.
Все буде добре. Бо Господь - наш друг,
І Він для нас лиш доброго бажає.
Потрібно нам долинами пройти
Щоб після того в висоту здійнятись.
Бо у долині зможемо знайти,
Те чим ми будем в висоті триматись.
Не думай,що помилиться Ганчар.
Не думай,зо даремно ти страждаєш.
Бо незабаром прийде такий час
Коли подячну пісню заспіваєш.
А зараз постарайся й потерпи.
Нехай душа твоя не нарікає.
Віддай Ісусу всі свої страхи,
Він Той,Хто страх завжди перемагає.
Чекай і вір. І прийде така мить,
Коли душа подяку заспіває.
Хоч зараз все єство твоє кричить
Й про звільнення у Господа благає.
Усе в житті закінчиться й мине.
Нам лиш потрібно в боротьбі не здатись.
Хай Бог ,,душе,благословить тебе
І дасть тобі в терпінні дочекатись.
22.09.2023
|
|
|
|
|
А ми вже дійсно починаємо звикати. Звикати до війни, великих втрат
А ми вже дійсно починаємо звикати.
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.
А ми вже дійсно починаємо звикати,
До того що в країні боротьба
І не потрібно йти нам воювати,
В нас є молитва - зброя головна.
Ми перестали дійсно цінувати
Цим синім небом і його теплом.<...
Мій Боже, страшно. Страшно
Мій Боже, страшно. Страшно...
І Ти неначебто мовчиш.
Чом так дихать стало важко,
Туман в легенях, мов кричиш.
Кричиш, але тебе не чути,
Ні слова не зрониш із вуст,
Що ось я, тут, я хочу просто бути,
У відповідь - по листю хруст.
Такі ж як ти, німі від болю.
Такі ж знедолені й ламкі,
Живі, але пробиті горем,
Для Господа живи
Для Господа живи, Йому належить слава,
Він всесвіту Творець, Він є Спаситель твій,
Любов свята Христа, для цього є підстава,
Тебе Він спас й веде, в небесний край святий.
З Ним добре дуже є, для нас Він щит й опора,
Як можна в цім житті, не славити Христа?
Важлива як для нас, є перед Ним покора,
Не забувай про те, що кров текла з хреста.
Пісні вдячності нині співаємо
Пісні вдячності нині співаємо ми,
Бо Ісус дарував нам спасіння.
Він смиренно прийшов в світ тривог і біди,
На хресті кров проливши невинну.
Сам Спаситель ішов до Голгофи-гори,
Смерть чекала Його, біль і страта.
Серце билося сильно й стискалось в журбі.
Це ж за нас так Він мусив страждати!
Він прийшов, щоб скорботи життя всі пройти,
А як без Христа? Що можна почати?
А як без Христа? Що можна почати?
Найлегше за Богом іти лиш спочатку.
Здається, пройду, усе я здолаю.
Біжу як атлет, бо силу я маю.
Та ось, пів дороги і сили не стало.
Важка боротьба, раптом, зразу настала.
Ось, хтось обігнав та побіг іще швидше.
А може відстати? А може спинитись?
А ворог вже тут – поглянь ти на інших...
Хто я є?
Хто я є?
Що Ти, мене так любиш..
Хто я є?
Що Ти, мене як Батько голубиш...
Хто я є?
Що для Тебе безцінне життя моє..
Хто я є?
Що віддав за мене життя Ти своє..
Хто є я?
Що весь час за мною спостерігаєш..
Хто є я?
Що ні на хвилину мене не залишаєш..
Хто є я?
Що мир і спокій в серце даруєш...
...
БАТЬКИ
Слово "батьки" звучить наче пісня.
Наче вітер шумить у траві.
Слово це наче щира молитва
Та молитва, що лунає в тиші.
Як ми часто буваєм невдячні.
За життя, що батьки нам дали.
І як часто буваєм в словах необачні.
У словах,що печалі і сліз додали.
Як ми часто приносимо горе і сльози.
І можливо не бачим, як плачуть во...
Господь - моя сила, Він -- моя скеля
Господь - моя сила, Він -- моя скеля
Хвалюся я тільки лиш Ним.
Бо знаю: від Нього залежить уся моя доля,
Щаслива я тільки з Ісусом моїм!
Це Він у дорозі життєвій мене потішає
Коли стає важко на серці моїм
То Він Святим Духом мене підкріпляє
І знову хвалюся Ісусом своїм.
Коли ж серце радість свята наповняє,
То в небо до Господа...
Небо схилилось близько до води... Чи то вода підстрибнула до неба...
Небо схилилось близько до води...
Чи то вода підстрибнула до неба...
Стираючи людські сліди.
Збираючи собі усе що треба.
Весь світ швиденько очі закриває,
Щоб не тривожили його спокійний сон
А в нас не серце...там його немає...
Лиш пустка довжиною у Херсон.
Кожного дня, страждає Україна
І рани більше й більше кровото...
Незвична школа
Ось корабель, квиток в руках,
Попереду незвичний шлях.
Бо вирішив пророк сьогодні
Піти проти велінь Господніх.
Лежить маршрут його в Таршіш,
З бажанням утекти скоріш
Спустився Йона у каюту.-
Та бачив Бог пророка всюди...
Тут здійнялася буря вмить,
Сердитий вітер аж свистить,&nbs...









