Вівторок 23 Червень 2026   Пошук    

Білим голубом з Неба спустився до мене

Білим голубом з Неба спустився до мене,
І звільнив грішну душу від горя і мук,
Я Твоєю любов'ю навіки спасенна,
Ти Отець є , Ти- Син, Ти - мій Бог , Святий Дух.

Ти є скеля моя , Боже, Ти не людина ,
Ти наповнюєш радістю , мир подаєш.
Над бідою несеш мене, наче дитину,
І долинами смерті за руку ведеш.

Як порою душа моя сповнена страхом,
І тривожить питання:"Як бути ? Як жить?"
Ти на поміч щоразу спішиш білим птахом ,
І ніхто так так, як Ти ,нас не зможе любить.

Дні бувають важкі, розбиваються мрії,
Часто падаю я , спотикаюсь без сил..
Але знову в душі воскресає надія ,
Коли чую я шелест Твоїх вірних крил.


Ворог ходить слідами, бажає втоптати,
Мою душу в болото , кричить: "Не змогла,
Знову впала й тобі вже на ноги не встати ,
Ти одна , у душі твоїй стільки є зла.

Подивися на себе , твій одяг нечистий,
Дух Святий відступає, і щастя нема,.
Не простить Бог тебе.. Ти спіткнулась навмисно
Твоє серце як камінь, у ньому зима..."

Але з тихого Неба Ісус промовляє:
"Я ж за тебе, дитино Моя , постраждав,
Кожен раз у падіннях  тебе підіймаю,
Як овечку ,не раз з хижих лап рятував.

Бачиш рани Мої? Це , дитино, за тебе ,
Я одежі білішими снігу зроблю ,
Як наднизько впадеш, підійму аж до Неба...
Все тому що люблю , все тому що люблю.


Неосяжна любов , як її зрозуміти ,
В ній є стільки тепла , до людини жалю...
Кров пролив на хресті , мусів болі терпіти,
А тому що люблю, все тому що люблю...

Твоє серце Я скарбом безцінним вважаю,
Ще не раз благодать Я на нього зіллю ..
Бережу Я тебе і скорботи всі знаю ,
все тому що люблю, все тому що люблю!

І Святим Духом Я потішаю, рятую,
А над міру страждання тобі не пішлю...
Днів прекрасних твоїх Я шедевр намалюю,
Все тому що люблю, все тому що люблю...

Небо нині відкрите. Тебе там чекаю,
Ти дійдеш . Лиш тримайся за Руку Мою.
Я для тебе вінець вже готовим тримаю ,
Бо навічно , безмежно , і щиро люблю.

Наталія Мартинюк 

---

Цей вірш виражає віру та вдячність перед Богом, Який є унікальним, милосердним і готовим приймати та любити грішних. Основні пункти вірша:

  1. Вірш починається із зображення голуба, який символізує духовну чистоту та надію. Автор наголошує, що Бог спустився, щоб врятувати її грішну душу.

  2. Автор виражає вдячність перед Богом і розпізнає Його як Творця і Всевладного. Вірш підкреслює роль Святого Духа в житті автора.

  3. Вірш виражає віру в Бога як спасителя та провідника в житті, незважаючи на життєві труднощі і важкості.

  4. Поет виражає впевненість у тому, що Бог є її опорою в тяжкі миті, долає біду та підтримує її.

  5. Вірш підкреслює, що Бог завжди готовий простити і підтримати, навіть коли душа сповнена страху та суму.

  6. Поет закликає звертатися до Бога в молитві, наголошуючи важливість віри та спільноти з Ним.

  7. В останніх рядках вірша виражається надія на спасіння та радість у майбутньому, коли душа зустріне Бога в Небі.

15.10.2023

ЗАВЖДИ ДОВІРЯЙ БОГУ...

Серед пітьми, тривоги і зневіри
У світі цім неправди й марноти
Яка важлива є для нас довіра,
Довіра Господеві назавжди.

Коли в душі невпевненість, проблеми,
Тягар життєвий серце враз стиска,
Найкраще подолання, будь ти певний,-
Довіра Богові свого життя.

О, як важливо Богу довірятись,
Та не частково, а в усім завжди....

Я дуже добре пам'ятаю ту хвилину

Я дуже добре пам'ятаю ту хвилину 
Коли на нашу землю увійшла війна.
Коли проснулась зранку і вже чути
Коли над хатою летить літак.

Прийшла війна і все змінилось.
Всі люди раптом до Христа прийшли 
Вони до Бога щиро так молились
Що смерть вж...

Радієм ми, коли квітки цвітуть

Радієм ми, коли квітки цвітуть,
Свій аромат вони нам шлють,
Вони вдягли чудові пишні шати,
Що неможливо їх не помічати.

Бог повелів мені в саду Його цвісти
І добре є отут мені рости,
Він і мені дав ту відвагу,
Щоб людям проявлять увагу.

Як дощ рясний на землю ллється,
То запашність навкруг несеться.
Я хочу бут...

Ми часто запитуєм самі у себе...

Ми часто запитуєм самі у себе,
А може запитуєм в когось іще:
"Де ж це той Бог,коли лихо в мене
Він що не бачить мій біль,що пече?

Він що не бачить голодну дитину?
Він не помітив як спрагне вона?
Чом він не втішив побиту людину?
Чом взагалі не спинив побиття?

Кажуть,що Бог милостивий та добрий
Але чому він тоді п...

Закриті очі, закрите серце...

Закриті очі, закрите серце...
У край небесний душа не рветься.
Важким кайданом закуті ноги,
Земним кайданом гріха й знемоги.

Іде людина, життям блукає.
Куди іде так, сама не знає.
Душа безсмертна в тяжкім полоні.
Кайдани тягнуть важкі, в безодню.

Та, щей до того, страх диха в спину.
З боків всіх смика він без зупину.
Ст...

Приймай себе

Приймай себе таким яким, ти є,
Ти створений за образом Святого,
І не марнуй, ти цим життя своє,
Якщо Господь, торкнувся серця твого.
Ти є Його, що краще цього є,
Тебе Він спас, від пекла, цього мало?
Йому присвячуй, серденько твоє,
Без Бога, щоб у світі не страждало.
І дякуй, прославляй за все Христа,
За те, що зараз ти Йому, належи...

Життевий шлях

Де була б я, якби не Ти;
Сиділа б там, у той глубокій ямі;
І думала про прожиті роки;
Й Для чого так зробив мені тіей весни;

Для чого це мене спідкало?
Як міг сам Бог Отець таке зробить;
Що дітонька сидить у ямі;
Й благае Бога повернуть ту мить.

Ту саму мить де була вона счастлива;
Ту саму мить де поруч Бог іде;

Батько Небесний! Тебе ми благаєм

Батько Небесний! Тебе ми благаєм:
Почуй грішних і знеможених нас,
що робити без тебе не знаєм,
бо страждає край любимий наш.

Від його початку
вже не одна війна пройшла.
Та були й часи порядку,
Коли Україна вільною була.

Ти- Той, Хто й раніше нас слухав.
Бачив Ти всі наші бажання.
Життя вічне у Небі нам дав,

А часом так вже хочеться на небо

А часом так вже хочеться на небо
Злетіти й ринути туди
Побути там хоча б хвилину
У вічній і не в'янучій красі.

Побачу я там і Ісуса
Спасителя мого - Христа
Впаду до ніг Його, схилюся 
Й подякую, що кров Його свята, 

Колись пролилася і за мене і славлять Господа мої уста
Я дякую, що вільно жити можу,
Що ті ...

О мій Господь...

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був...
Ісаї 53:5

О мій Господь, так хочеться збагнути
Всю глибину Твоєї за нас жертви,
Як зміг в той час таким покірним бути,
Щоб все стерпіти й на хресті померти.

Як у саду, де Ти порушив тишу,
Коли молитва до небес злітала,
Коли вже знав - сюд...