Земля вмивається сльозою

Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи,де Ти?"
Навкруг зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні,затишні маєтки
Перетворились в пустирі.
І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?"
Біда,мов темрява, покрила
Всі наші села і міста.
Надія й віра так безсила
Й,здається, виходу нема.
Тому на згарищах й руїнах,
В розбитих селах і містах
Волає наша Україна
До Бога з смутком у очах:
"Де Ти? Де Ти? Чи відвернувся?
Чи залишив в біді наш край?"
А Бог Той Самий - не змінився,
Він чує крик наш і відчай!
А Бог в метро,де породіля
В муках народжує дитя.
Для неї Він одна надія,
Коли навкруг іде війна.
Бог під завалами в підвалі,
Де плачуть люди ще живі.
Він дбає,щоби їх дістали,
Щоб були звільнені усі.
Бог у лікарні плаче з батьком
Зчорнілим й сивим від біди,
Що над простріляним дитятком
Кричить душею від журби.
Бог з мамою,якій судилось
Зустріти сина у труні.
Для неї щастя увірвалось,
А Бог підтримує їі.
Бог із служителем у Церкві,
Що опустіла в час війни.
Трима в молитві його руки,
Щоб міг до неба він дійти.
Бог поряд там із полоненим,
Якого мучать вороги.
Він дасть - і буде він спасенним,
З лещат кривавої орди.
А Бог в машині з волонтером,
Який під обстрілом везе
В гарячі точки допомогу
І хтось врятований буде.
Бог в полум'ї,де рятувальник
Дитя виносить на руках,
І кріз огонь у час печальний
До Бога кличе у думках.
Бог в дитбудину з сиротою
Там,де запеклий бій іде.
Він там, і в час лихий рукою
Снаряд від неї відверне.
А Бог в окопі із солдатом,
Його надійно береже,
Бо ж він чиїсь дитині тато,
Живим до дому він прийде.
А Бог із лікарем в підвалі,
Який без світла, без води
Лікує рани "градом" рвані,
Штопає куль страшних сліди.
А Бог "зеленим коридором"
З переселенцями іде.
І ті,хто під Його покровом,
То куля тих не здожене.
А Бог із Церквою,що кличе
Про милість для усіх людей,
Що на колінах слізно плаче
І вдень,і в темряві ночей.
Бог не поїхав з України,
Забравши милість в чемодан.
Він біля кожної людини,
Він бачить твій тривожний стан.
Бог плаче над дитям убитим,
Над раненим в боях бійцем,
Він поряд,щоб твій дух зцілити,
Щоб ти з впокореним лицем
Прийшов до Нього і схилився
В покорі серця перед Ним.
Бог в Україні залишився,
Щоби підмогу дати тим,
Хто обезсилений до краю,
Хто втратив віру в майбуття.
Бог знами тут. В момент відчаю,
Відчуй Його любов сповна.
Коли поміж тривожні звістки
Волаєш в небо:"Бог,де Ти?"
Знай - Він спішить,щоб бути близько
З нами між вибухів війни!
І хоч здригаємось від болю,
Втираєм сльози із очей,
Бог з нами тут,на полі бою!
Він захистить Своїх дітей!
Оксана Гудзь
22.06.2023
|
|
|
|
|
Потужний вірш про наше вічне життя! А ЩО ПІСЛЯ СМЕРТІ❓Задумайтесь, люди❗️
Зустрітись з смертю кожному прийдеться,
Питання часу: Де? Чому? Коли?
Останній стук зупинить кожне серце,
Життя покине тіло назавжди.
А що потому? Пустота, темрява?
Кінець життя - це страх у нікуди?
Якби спитати тих, що вже померли...
Та не дадуть нам відповідь гроби.
Хтось скаже: «Смерть - це вічний сон і кра...
Мене щось кличе знову на коліна
Мене щось кличе знову на коліна,
Мені порада так Твоя потрібна,
Там свище вітер,там тополі безтурботні,
А я молюсь,прийди ,Господь, сьогодні...
Прийди,Господь,і доторкнись до серця,
Будь ласка,Боже,мою душу обійми,
З'єднай серденько,що розбилося як скельця,
Прийди,Господь,прошу Тебе,прийди.
Я тут стою,чекаю Тебе,Боже,
Будь...
Реальність є страшнішою за сон... О Боже... як болить мені Херсон...
Реальність є страшнішою за сон...
О Боже... як болить мені Херсон...
Струмки знов проливає моє око...
О Боже... як болить Нова Каховка...
Кричить душа... тремтять в біді уста...
За села і затоплені міста...
А світу... світу , певне, всеодно,
Що південь України йде на дно....
Мій Господи... за нас Ти заступись,
На н...
А Бог присутній скрізь і всюди
А Бог присутній скрізь і всюди,–
Так було й буде так завжди,
І хоч не бачать Бога люди,
Та явні нам Його сліди.
Вони – в цвітінні трав і квітів,
В ранкових променях ясних;
Усю красу, що є на світі,
Лише Господь створити міг!
Прозорі роси і тумани,
Зірками вкритий небозвід,
Моря безкраї й океани,
ТРАГЕДІЯ ПТАХА
Синя безодня вирує сильніше,
Море тривожить страшний буревій,
Небо закрилось, стає все темніше,
Немає життя тут, немає надій.
Птах пролітав тут над цими водами,
Прагнув до цілі й щосили махав.
Він ще й раніше боровся з вітрами,
Але оцéй його віру зламав.
Він ще й раніше у бурях змагався:
Прямо дивився — ...
Квіти неба
Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?
Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.
Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,
У кожного свій власний біль
У кожного свій власний біль,
Якого іншим не відчути...
Для всіх незримий вічний бій...
Своя невидима отрута...
Нам всім по різному болить
Ось те "гірке" своє у грудях...
Та хтось тримає і мовчить,
А хтось зривається на людях...
Нам не збагнути глибину
Чужого сорому чи страху...
Ось ту незриму таїну,
Яка об гр...
Цінуй Христа благословіння
Цінуй Христа благословіння,
Приготував Він їх для нас,
До Його вух, твої моління,
Доходять з ранку й в ночі час.
Все що ти маєш, є від Нього,
Що ще Господь не дав тобі ?
Тож слав й хвали ти Бога свого,
Він все для тебе дав, в Собі.
Його рахуй благословіння,
Все помічай і вдячним будь,
Згадай, про біль Його й терпіння,
Він мусив із небесного чертога
Він мусив із небесного чертога
Прийти у цей пропащий грішний світ,
Де тільки хлів убогий ждав на Нього
І плин поневіряння хмурих літ.
Він мусив доброхіть обрати долю
Наруги, глуму, злигоднів, страждань...
Творець землі мав тут зазнати болю
І замість поклоніння - бичувань...
Він мусив безустанно крокувати...
Минув вже день....
Минув вже день, неначе кліп очима,
У цьому дні, нас Бог благословляв,
Нехай Господь, серця від злого стрима,
Подякуєм, за милість, що нам дав!









