Вже стерта посмішка з лиця... - християнські вірші
Вже стерта посмішка з лиця...
Не день...не два... уже роками...
Не видно мукам цим кінця...
На серці тільки шрами...шрами...
Немає близько тих людей,
Які спроможні зрозуміти...
І так багато тих,які
Спішать навчити й осудити...
Біжіть подалі від таких
До ніг Спасителя Ісуса.
Він поруч з вами в бурях злих,
Він добре бачить вашу душу.
Ні,не потрібно Богу слів,
Бо Він без слів все розуміє.
Віддай Йому всю свою біль
Й Він твоє серце обігріє.
Все буде добре. Ти повір.
І тут не треба сумніватись.
Усе своє Христу довір,
Бо Йому варто довірятись.
Він не засудить. Він прийме.
Він залікує й зрозуміє.
І біль уся у мить піде.
Усе пройде. Ти тільки віруй.
22.09.2023
|
|
|
|
|
Господь іде переді мною
Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.
Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.
Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...
А є серця на цій землі Господні
А є серця на цій землі Господні.
Що творять навкруги лиш тільки мир.
А Бог їх називає - миротворці,
Блаженними Він називає їх.
А мир творити, зовсім є непросто
Серед гріха, що злобою кіпить.
А миротворець - як безлюдний острів,
Куди людей заносить вітер злий.
Де душі, що шукають де зігрітись,
Знаходять слово добреє собі.
...
За все тобі хвала
О мій Господь, за все Тобі хвала
За всі щедроти і благословіння,
За труднощі й випробування на шляху
І за любов і доброту Твою безмірну
Буває думаю собі, за що?
За що я заслужила?
О скільки ти даєш мені мій Бог. Благословіня, радості і миру.
А я лиш просто є людина, яка на заслужила всього то, але ти щиро милостивий і проявлюєш ...
Вступити з Господом в завіт
Вступити з Господом в завіт -
Яка врочиста це подія,
Це запашний життя розквіт
І промінь світлої надії.
Нове життя і шлях новий
З новим і кришталевим серцем
Маршрут в край вічний, золотий
Для вас сьогодні розпочнеться.
Нехай Господь вас проведе
По цій вузенькій стежці правди,
Пригорне ніжно до грудей
В важку хвил...
Цінуй Христа благословіння
Цінуй Христа благословіння,
Приготував Він їх для нас,
До Його вух, твої моління,
Доходять з ранку й в ночі час.
Все що ти маєш, є від Нього,
Що ще Господь не дав тобі ?
Тож слав й хвали ти Бога свого,
Він все для тебе дав, в Собі.
Його рахуй благословіння,
Все помічай і вдячним будь,
Згадай, про біль Його й терпіння,
Чому ти плачеш і кого шукаєш?
Чому ти плачеш і кого шукаєш?
Ось Я стою, шукать Мене не треба.
Лише поклич, почую Я відразу.
Прийду Я і побуду біля тебе.
На Мене дивишся ти, та Мене не бачиш.
Ось Я... та знову чомусь не впізнала...
З печери, що сховалась, вийди зряча,
Щоб сонце знову у житті засяло.
Навкруг ти бачиш лиш одні проблеми.
Я вирішу їх ...
Миті одвічного
Думку до думки, і слово до слова,
Мов намистини, нанизую знову.
Та описати буваю не в силах
Посмішку неба красиву-красиву,
Чисту пелюстки сльозу на світанні,
Пісню зірниці тремтливо-печальну,
Спрагу проміння, що сяє в зеніті, —
Хоч це всього лиш одвічного миті.
Миті величні, що серце бентежать,
У таїні неосяжно-безмежній
...
Я чую знову запитання А деш твій Бог , коли війна... - Вірш про війну
Я чую знову запитання
А деш твій Бог , коли війна ,
Коли страдає безневинно
Маленька наша дітвора ?
А деш твій , Бог коли ракета,
Летить у школи та доми ?
Якщо твій Бог такий Могутній
Нехай зупинить Він її
А деш твій Бог , коли солдати
Втрачають руку чи життя ?
Невже твій Бог такий Великий
Не міг спасти...
ЦІНА
Щастя. Багатозначне слово.
Вмістити може все, лиш тільки захотіти)...
А скільки значення ми придаємо цьому?)
В хвилині, секунді, малесенькій миті...
І хоч навколо все розбито вщент...
Ти не впадай у відчай, любий друже,
Бо ж щастя не в марнотному житті.
Бо ж щастя з Богом. Із Ісусом.
О Він... Він все. Ві...
Яка це радість!
Яка це радість- встати на світанні,
З молитвою зустріти день новий,
Позаду всі залишити страждання,
З надією долати шлях земний.
Яка це радість - в щастя зодягнутись,
Всім побажати миру на Землі.
І вперше після болю посміхнутись,
Добро і ласку сіяти у злі.
Яка це радість - чути голос рідних,
Вслухатися у співи солов'я.









