Ми потрібні один одному
Одна людина, прогулюючись полем, побачивши в'яз і виноградну лозу, почала міркувати про те, як вони потрібні один одному.
Виноградне дерево має плід, а в'яз - дерево безплідне, але виноградна лоза не може приносити багатого плоду, якщо не спиратиметься на в'яз, тому що лежачи на землі, вона дає гнилий плід. Але якщо виноградна лоза висітиме на в'язі, то дає плід рясний і добрий. Люди думають, що в'яз не дає плоду, але не знають вони і не розуміють того, що під час посухи в'яз, маючи в собі вологу, живить виноградну лозу, і виноградна лоза, маючи постійну вологу, дає подвійний плід – за себе та за в'яз. !
"І ви - тіло Христове, а порізно - члени. Не може око сказати руці: ти мені не потрібна; або також голова ногам: ви мені не потрібні" (1Кор. гл.12. ст.27,21)
|
|
|
|
|
ВИПРОБУВАННЯ ТА ДОВІРА
«Але як ви берете участь у стражданнях Христових, радійте, та й у явленні слави Його зрадієте і переможете» (1 Пет. 4:13).
Слово «страждання» викликає у пам'яті картинки виснажених тіл, зламаних болем; голодуючих дітей; горючих від втрати дитини батьків. Ваша картинка страждання залежить від пережитих втрат, зрад, фізичних захворювань чи травм. <...
Надія
Він з'явився також раптово, як і колись зник, кілька років тому.
Тоді про його зникнення довго шепотіли сусідки під'їздом. Спостерігаючи за тим, як різко змінилася його мати, чварили:
— Посадили, напевно. Он як Ганна Семенівна вбивається.
Ганна Семенівна і справді різко здала, за якийсь місяць перетворившись із статної, владної начальниці фінансового...
Не дивлячись на обставини
«Він встановив це на свідчення Йосипові, коли
він вийшов із єгипетської землі» (Пс. 80:6).
Як пастор я багато працював із молоддю з самого початку мого служіння, багато років пропрацював в освітніх закладах. Я бачив тисячі юнаків і дівчат, які виходили з найважчих ситуацій, і я зрозумів, що одним із факторів, що забезпечують успіх, є труднощі, а не їхня відсутність, я...
Чому вчить Біблія – Господь Ісус Христос
Господь Ісус Христос є центральною темою Святого Письма. У цій статті йдеться про Його божественність, втілення, справу Христа та Його функції.
Повчальна розповідь про одного християнина
Є повчальна розповідь про одного християнина, який серед інших людей відзначався побожністю: дотримувався постів, молитв, не жалів себе до праці, допомагав іншим. На перший погляд здається праведною людиною. Але що з того? Все те, що він робив, не мало ніякої вартості перед Богом, бо у своєму серці мав ненависть на свого сусіда і ніяк не бажав з ним примиритись.
Він сам себе заспокоюв...
Не тримайте зла!
«(Вам слід) радіти цьому, навіть якщо вам і доводиться терпіти якийсь час негаразду чи випробування, переносити спокуси. Як золото вогнем випробовується, так і (справжність) вашої віри – (віри), незмірно дорогоцінної, ніж приречене на знищення золото, – (у випробуваннях явить себе) до похвали, і слави, і честі вашої в день, коли прийде Ісус Христос ( Месія, Помазанник)&ra...
Христос Воскрес!
Я зустрів його випадково, на рибалці. У мене клювання не було, але за кущами тільки й миготіло саморобне вудлище. Стало цікаво, підійшов, присів:
- Здорово, дідусю. Як у тебе якийсь улов!
Він повернувся до мене, зарослий, брудний, обірваний. Але очі блищали добротою і радістю.
- Здоровенькі. Я тебе знаю.
- Звідки, дідусю?
Наслідуйте Ісуса!
«Живіть (ведіть життя) гідно у згоді з покликанням (даним згори), (як властиво покликаним на служіння Богу) у глибокій смиренності, (покірності), лагідності (безкорисливості, доброті, м'якості), будьте довготерплячі, поблажливі один до одного, виконані кохання».
– Послання до Ефесян 4:1-2,
Розширений переклад Біблії
У першому вірші п'ятого розділу По...
Господи дай мені терпіння
Ми часто молимося саме таким чином, просто і без зайвих роздумів говоримо: «Господи дай мені терпіння!», або «Господь наповни моє серце любов'ю!», ну і ще «Навчи мене Отче смиренності».
Молимося і припускаємо, що терпіння впаде на голову як сніг у січні. Прокинувся, а він уже лежить, і я вже такий терплячий, далі просто нікуди, просто переповн...
Усьому свій термін
Жебеня, що недавно народилося, всього боялося. Він сильно тремтів і був такий слабкий, що ноги його підгиналися і часто падав. Побачивши великих коней, які легко й привільно мчали по зеленому лузі, він від страху забився під черево матері і звідти пролунав його тоненький голосок: —
Невже й я колись стану таким, як вони?
— Не бійся, дитино, — відповіла йому ...









