НЕ ОБРАЖАЙСЬ!
Образили... навмисне, випадково...
Як ніби камінь кинули тобі.
І поселилась в серці печаль знову
Чи ти простив образу у собі?
Легко образитись. Простити – тяжче,
На перший погляд так здається нам.
Та прощати легше, а найтяжче –
Тримать сліди образ, неначе хлам.
Образившись лишаєшся спокою
І в серці біль, немов гаряча піч.
Образи тяжкість серед дня з тобою
Й полегшення вже не приносить ніч.
Образник є гість незва́ний,
Не можеш в очі ти дивитися йому.
І згадуєш нанесені ним рани
Й від цього важко є тобі тому.
Ні радості, ні миру, ні молитви,
Пустує серце і мовчать вуста.
Дияволу ти програє́ш цю битву,
Коли ображеним рішаєш стать.
Ісуса люди ображали часто,
Але на них не ображався Він.
Якщо в Любові ти Його причасник,
Прости, як вчить нас Божий Син.
Невже образа ляже тяжки́м грузом
На серце, що співає для Христа?
Ти віриш, що належиш до Ісуса?
Чому ж в тобі живе образа та?
Поглянь – там на хресті Христос Розп'ятий,
Який усі гріхи твої простив.
Чи в праві ти образитись на брата,
Яку би біль тобі він не вчинив?
Коли є сповнений ти Божої Любові,
В душі твоїй є глибина води.
Над кинутим камінням хвилі знову
Зімкнуться. Образи зникнуть всі сліди.
Нас ображатися вчить сила вража,
Прощать образу вчать нас Небеса...
Тебе образив хто-не́будь? Не страшно,
Страшніше, якщо ти образив сам...
Не ображай ні ділом, ні словами,
Яка би поруч не була душа.
Не кине хай рука в когось-то камінь,
Ні брата, ворога не ображай!
Образив чи Христос когось? – Ні разу,
Він всіх любив, Він всіх хотів простить.
Вручи Ісусу волю, відчуття, розум,
Тоді Його Любов'ю будеш жить.
І хай ніхто від слів твоїх не плаче,
І не страждає від жорстоких ран.
Христос в тобі, а це вже щось-то значить –
Він Бог любові є і Бог добра!
Хай голос Божий досягає слуху,
Щоб ти умів любить, умів прощать.
Навчайся від Ісуса жить по Духу:
Не ображатись і не ображать!
---
В цьому вірші висвітлюється тема образи та прощення в контексті християнських цінностей. Автор закликає читача не ображатися навіть тоді, коли йому дуже важко цього уникнути, і звертає увагу на те, як образа може впливати на внутрішній стан людини.
У вірші описується внутрішній конфлікт ображеного, який стикається з вибором між утриманням образи і здатністю простити. Автор розглядає образу не тільки як внутрішній конфлікт, але й як заваду для духовного росту та зближення з Богом.
Особливу увагу приділено прикладу Ісуса, який, навіть ображений, не ображався і не відплачував зла. Автор закликає читача навчитися прощати, спираючись на приклад Христа, який вказує шляхи любові та добра.
Вірш акцентує на внутрішньому стані, який може виникнути внаслідок образи, та на способах подолання цього стану через прощення та прийняття Божої Любові.
20.11.2023
|
|
|
|
|
Боже,Ти надія моя
Боже,Ти надія моя,
Надія єдина у серці моєму,
Бо не маю на кого надіятись я,
Крім написаного в слові Твоєму.
Завжди довіряю все в руки твої,
І кажуть мені:"а де Він,твій Бог?",
Почалась війна і далі питають:
"На кого була надія твоя?"
А я їм кажу:"на Бога ,єдиного Бога,
Якого для вас чомусь завжди нема...
Двоє царів
Двоє царів
Не про те вам кажу, щоби жить нам безпечно.
Ви надійтесь на Бога! Ось про що говорю!
Просто повість згадалась, що в вічність минула,
Як один цар промовив вбивці - царю:
Ти наповнив долини своїми конями
І військами горби ти прослав, як піском,
Оточи́в мій народ і смієшся над нами,
Боже,Ти надія моя
Боже,Ти надія моя,
Надія єдина у серці моєму,
Бо не маю на кого надіятись я,
Крім написаного в слові Твоєму.
Завжди довіряю все в руки твої,
І кажуть мені:"а де Він,твій Бог?",
Почалась війна і далі питають:
"На кого була надія твоя?"
А я їм кажу:"на Бога ,єдиного Бога,
Якого для вас чомусь з...
Ради Христа
Ради Христа
Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.
На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:
«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
...
За все тобі хвала
О мій Господь, за все Тобі хвала
За всі щедроти і благословіння,
За труднощі й випробування на шляху
І за любов і доброту Твою безмірну
Буває думаю собі, за що?
За що я заслужила?
О скільки ти даєш мені мій Бог. Благословіня, радості і миру.
А я лиш просто є людина, яка на заслужила всього то, але ти щиро милостивий і проявлюєш ...
Буває нас паралізує страх - Актуальний вірш при стресі, відчаї, безвиході
Буває нас паралізує страх…
Від відчаю так хочеться кричати
І терпить віра неминучий крах,
Не змігши всі атаки відбивати.
І наповняє душу сильний плач,
І крик німий летить туди, до Бога.
А страх стоїть над нами, як палач:
Великий, грізний і надміру строгий.
Наш розум розуміє «що» і «як»,
А страх н...
Втомлена душа
Я так, Господи, втомилась
Від світу цього і його перемін.
Дитино, Я хочу, щоб ти зупинилась,
І не рахувала більше хвилин.
Щоб підняла свій погляд до неба
Та зрозуміла, що поряд Я є.
А більше тобі і не треба.
Я Той, хто силу дає.
Люди шукають щастя
Та без Мене його зовсім нема.
І душу, як жовте листя
Нак...
ЦІНА
Щастя. Багатозначне слово.
Вмістити може все, лиш тільки захотіти)...
А скільки значення ми придаємо цьому?)
В хвилині, секунді, малесенькій миті...
І хоч навколо все розбито вщент...
Ти не впадай у відчай, любий друже,
Бо ж щастя не в марнотному житті.
Бо ж щастя з Богом. Із Ісусом.
О Він... Він все. Ві...
Бува, що плачу: "Господи, не можу, Не вистачає сил уже іти
Бува, що плачу: "Господи, не можу,
Не вистачає сил уже іти.
Здається, що цього не переможу.
Відчути хочу так, що поруч Ти"
Так соромно, що слухаю я тіло,
Яке стражданням змучене уже.
Я пам'ятаю, що Тобі боліло
Та Ти стерпів, та Ти пройшов усе.
І я борюсь, терпіти намагаюсь.
І віри, щоби вистоять, прошу....
Коли прийде закінчення війни? Християнський вірш про війну в Україні
Земля втомилась сльози проливати
Від наслідків жахливої війни...
Квітучий край наш змушений страждати,
І люди всі вмиваються слізьми...
О синє небо! Змилуйся над нами, -
Ридає гірко стомлена земля...
Топились люди від прориву дамби,
Далеко хвилі несли їх тіла...
О Господи! Яви нам Свою милість,
На крик молитв...









