Вівторок 22 Вересень 2026   Пошук    

О мій Господь...

А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був...
Ісаї 53:5

О мій Господь, так хочеться збагнути
Всю глибину Твоєї за нас жертви,
Як зміг в той час таким покірним бути,
Щоб все стерпіти й на хресті померти.

Як у саду, де Ти порушив тишу,
Коли молитва до небес злітала,
Коли вже знав - сюди не прийдеш більше,
І краплі поту, наче кров, стікали -

Ти нас любив. Ти думав не про Себе,
Хоч ось вогні і поцілунок Юди,
І з палками, мечами - всі до Тебе,
І жалю від людей уже не буде...

Розбіглись учні. І вони лишили.
А потім суд в Каяфи і лжесвідки.
Тоді плювали у лице, сміялись, били.
Скажи, прощення сила в ту ніч звідки?

Перед Пилатом крики і докори -
Тобі, знеможеному від знущання.
А Ти ж зціляв когось із них ще вчора!
Сьогодні ж замість вдячності - страждання,

І відпустити не Тебе - Варавву,
І крики "Розіпни!" - уже до Тебе!
І воїни знущаються криваво...
А Ти усе ще прихиляєш небо.

Про що Ти думав, коли йшов крізь натовп?
Тобі ж боліло дуже усе тіло.
І зранений, мусив хреста тримати,
І щоб іти, мусив шукати сили.

Голгофа. Хрест. Великі римські цвяхи.
Біль пронизав наскрізь пекучим жалом.
Господь, це ж мала бути наша плаха!
Але вона в той день Твоєю стала...

Ти помирав. А натовп ще й глумився.
Ніхто не міг такого зрозуміти:
Син Божий в руках грішників скорився,
Щоб смертю їх від смерті відкупити.

О мій Господь, так хочеться збагнути
Оті останні на хресті хвилини,
Твоє "Завершилось!" серцем щоб почути,
І вдячний погляд щоб до неба злинув

За Твої рани, за Твої страждання
І кров святу за нас усіх пролиту.
За те, що смерть прийняв без нарікання,
Щоб грішникам спасіння шлях відкрити.

Допоможи сьогодні пригадати,
Якою ми відкуплені ціною,
Достойно участь у причасті взяти.
Допоможи з'єднатися з Тобою.

---

Цей вірш є виразом релігійних почуттів та роздумів про жертву та спасіння через віру в Христа. Він звертається до сцени страждань і смерті Ісуса Христа, як описано у Євангелії, і висловлює глибоку вдячність за цей акт спасіння.

Автор віршу використовує біблійний вірш Ісаї 53:5, який говорить про те, що Христос був поранений за наші гріхи і мучений за наші провини, а Його жертва призначена для нашого відкуплення.

Вірш також висловлює бажання розуміти глибину жертви Христа та виразити вдячність за неї. Через це бажання авторка сприймає величину та любов Божу, виявлену в стражданнях та смерті Ісуса Христа.

Завершуючи вірш, авторка виражає бажання бути єднаним із Христом, приймати участь у причасті і відчувати благодатні наслідки жертви, зробленої для спасіння людства.

10.11.2023

Не бійся, чуєш? - Бог є поруч !

Не бійся, чуєш? - Бог є поруч !
Бог сильний - Він понад усе!
Якщо знаходишся в Його обіймах
Ти знай, що Бог тебе веде.

Йому достатнього твого слова,
І віри щирої в той час,
Коли в житття прийшла тривога.
Бог руку, простягне не раз.

Він не покине, чуєш!? - Не покине,
Бог дасть прихисток на землі.
І твоя душа з ...

Ми часто запитуєм самі у себе...

Ми часто запитуєм самі у себе,
А може запитуєм в когось іще:
"Де ж це той Бог,коли лихо в мене
Він що не бачить мій біль,що пече?

Він що не бачить голодну дитину?
Він не помітив як спрагне вона?
Чом він не втішив побиту людину?
Чом взагалі не спинив побиття?

Кажуть,що Бог милостивий та добрий
Але чому він тоді п...

Навчи мене молитися, Христос

Плач вночі, а на ранок – радість.
Ніч, лиш смуток завжди приносить.
А, в житті, буває світанок,
Коли серце про нього просить.

Як до Бога воно волає,
Не запізниться Він ніколи.
І світанки знов посилає,
Знову сонце на небі сходить.

Та чому ж ті приходять ночі?
На землі бо так Богом дано.
Як темряви не бачать очі,

Біда, горе, і плач немовляти - Християнський вірш про війну в Україні

Біда, горе, і плач немовляти
Гул, сирена, ракети й гранати
Руїни, пожари, і ями навколо
І скрізь відчувається запахи крові

Роздираючі крики, й слова десь прощання
Що вони всі вижили я чую вітання
Слова ці жахливі: «Живі? Відгукніться!»
Й заплакані очі, й заплакані лиця

«Надінь броньжилет, по нас десь стріл...

Днів багато у житті я змарнувала,

Днів багато у житті я змарнувала,
Бо Тебе ,о мій Господь ,я не шукала,
Я жила,як всі живуть у цьому світі,
Хоч моя душа не так хотіла жити.

Милостей Твоїх, Господь,не помічала,
Все що мала у житті, своїм вважала,
Ти ж мене любив безмірною любов'ю,
З милості своєї дав щасливу долю.

Своє світло Ти пролив в життя буденне,
Бач...

Псалом 26

Бог–Світло і Спаситель мій.
Кого мені боятись?
Він–Захисник життя Святий,
Кого мені жахатись?

Якщо хоч ворог нападе,
Щоб тіло моє вбити,
То спотикнеться і впаде,
Буде в ущент розбитий.

Якщо на ме́не військо встане,
То не злякаюсь серцем я.
Вірить й тоді не перестану,
Надія на Його моя!

...

Життя оце нам всім знайоме

Життя оце нам всім знайоме
Яким живем і цвітнем ми
Та за любов ми забуваєм
Яку Отець вручив в ці дні

Ми забуваєм помолитись
І дяку скласти за життя
За те що нас Христос обравши
Всім славити Його величнеє імя

Прощати знову Всім потрібно
І не тримати в серці біль
І посмішку оту присутню
Потрібно вилити дл...

ТИ ЗНАЄШ БОЖЕ

Ти знаєш, Боже, Ти мені потрібний...
У кожну мить, хвилину і секунду.
Коли туманне небо чи погідне,
Коли здається, світла вже не буде.

Як перехрестями життя блукаю,
Коли складні проходжу лабіринти,
Як стукають у серці молотками
Важкі питання, й їх не зупинити.

А світ жорстокий і несправедливий...
А я змиритися ніяк не можу...<...

Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба - Про війну в Україні

Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба
Налитого сонцем і шумом червневих дощів
Дивлюсь на хлібець і душа моя дуже радіє,
Що Батько небесний так щедро нас ним наділив.

Надворі вступила в права помаранчева осінь
Фарбує листки і помалу зриває з дерев
Сади яблуневі нам плід соковитий підносять
Несеться в повітрі терпкий аромат хризантем

...

Не гай життя, не витрачай даремно

Не гай життя, не витрачай даремно.
Цінуй усе, що маєш. Бережи.
Тримай своє, найближче, сокровенне
І все, що робиш, буде від душі.

Будь чесним, головне, з собою.
Злітай ракетою до мрії, до зірок.
Пірнай в можливості ти прямо з головою.
І не тримай зажурливих думок.

Вдихай повітря чисте, свіже вільно
І відпусти майбутнє на колис...