Над головою хмари, хмари, хмари...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Душа втомилася від тих життєвих хмар.
Та ось промінчик сонця засвітив ласкаво,
Невже то, Господи, це Ти його послав?
Зігрів так ніжно скільки в ньому щастя!
Душа так тішиться - о, лиш не пропади!
Здається, що біда уся позаду...
О, мій промінчику, завжди мені світи.
Та на землі так щастя те коротке.
Лише на мить потішив Дух Святий.
Щоби я тільки пригадала просто,
Що Він є поруч і в похмурі дні.
А серце знає, серце пам'ятає...
Та знов над головою хмара та.
І той промінчик від мене ховає,
І знов в душі надія лиш жива...
А мої очі Господа побачать
Колись отам, в небесній вишині.
І більше вже ніколи не заплачу.
Бо Сам Господь світитиме мені.
Вже не промінчиком, а всім небесним світлом,
Яким і є наш Всемогутній Бог.
А поки, посилає Свій промінчик
Щоб серце не знесилилось з тривог.
І знову хмари, та у Бога завжди
Є час той, щоб промінчик ще послать.
І знову буду я його чекати -
Оту небес велику благодать.
---
Цей вірш виражає духовну спільноту та зв'язок з Богом в житті людини, яка зазнала випробувань і пошукує надію в хмарних моментах свого життя. Він описує періоди темряви і втоми, коли життя здається складним і похмурим.
Проте вірш втілює ідею, що Бог завжди присутній та надсилає світло надії в найтемніші миті життя. Поодинокий "промінчик сонця" є символом Божої благодаті і милосердя, який може принести втіху та віру в душі людини. Автор закликає завжди пам'ятати про Божу присутність, навіть коли здається, що хмари знову заслоняють сонце.
В цій поезії відчутна віра, внутрішній спокій та надія на майбутнє, де Бог є джерелом світла та тепла.
05.11.2023
|
|
|
|
|
Боже, Україну збережи

Минає час, минають дні
І змінюється все навколо
Та тільки Бог Господь Святий
Не змінюється Він ніколи
В одну хвилину може Він
Змінити все в нашій краї...
Цінуймо час! Життя не вічне!
Цінуймо час! Життя не вічне!
Ти ще сьогодні є живий.
А завтра, хто сказати зможе
Що він зустріне день новий?
Усі ми, друзі, в руках Божих!
Життя і смерть в Його руках...
А ти до вічності готовий?
Що наповняє? Спокій? Страх?
То тут, то там ми чуєм горе...
А ми живі, у нас спокій.
Цінуй цей час і Д...
Як Господа шукаєш ти
Як Господа шукаєш ти —
Поглянь на квіти, на сади,
На гори, ріки подивись,
І серцем в Бозі звеселись.
Бо ж цілий світ є повен Ним –
Творцем Вселенної святим.
В найменшій речі без кінця
Впізнаєш геній ти Творця!
Віддай любов самотньому серденьку
Маленьке ліжечко,маленькі оченята
Маленьке серденько,маленьке,та живе
Йому не треба ні грошей, ані палаців
Ти лиш люби його,для нього це усе.
Він зараз плаче,хоче їсти,може спати
Та теплих рук батьківських десь нема
-"А що дамо йому?немає навіть хати
Тут буде краще,буде кращим тут життя"
А хто крихтинку цю маленьк...
Стою на колінах, вмиваюсь сльозами
Стою на колінах, вмиваюсь сльозами,
Не можу молитву сказати словами,
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш,
І кожну сльозу із очей витираєш.
Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно, я, Господи, маю,
За інших людей Тебе нині благаю!..
За тих, хто сьогодні в підвалах ночують,
Хт...
А у мене є Ти
А у мене є Ти, хоч би що відбувалось навколо.
Хоч би як хижий вітер усе намагався знести.
Хай здіймається лемент. Хай б'ють звідусюди на сполох.
Я з терпінням чекатиму, Боже. У мене є Ти.
Твій упевнений глас перетворює бурю на тишу.
А як треба - Ти хвилям бурхливим звелиш розійтись
І Свій слід на піску серед моря для мене залишиш.
Я смілив...
Я і Ти Христос
Хто я є, що мене Ти так любиш,
Хто я є для Тебе мій Ісус?
Хто я є,що мене Ти голубиш,
Як та пташка пташеня своє під пух?
Хто я є, що мене пам'ятаєш
Й посилаєш опіку Свою?
Хто я є, що мене Ти плекаєш,
Наче батько,вчиш доньку
Свою?
Хоч не раз я Тебе розпинаю,
Непокірна буваю Тобі
І не ра...
Не залишай мене Господь, Тримай за руку і веди
Не залишай мене Господь,
Тримай за руку і веди
Бо так багато у житті тривог
Я без Тебе не зможу пройти.
Коли сунуться хмари біди,
І цілий ряд розчарувань
І страх не зможу я перемогти
Тоді Господь мене тримай.
Та знаю Боже що Ти поряд,
Бачити все, і серце моє знаєш
Із неба Твій я відчуваю погляд,
Мене ніколи...
Яка це радість!
Яка це радість- встати на світанні,
З молитвою зустріти день новий,
Позаду всі залишити страждання,
З надією долати шлях земний.
Яка це радість - в щастя зодягнутись,
Всім побажати миру на Землі.
І вперше після болю посміхнутись,
Добро і ласку сіяти у злі.
Яка це радість - чути голос рідних,
Вслухатися у співи солов'я.
Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Добре з Господом, як добре жити з Господом!
Цього не зрозумієш просто так.
Це треба пережити серцем й розумом,
В молитві на колінах, у сльозах.
Як добре з Господом! Не тільки, коли добре,
Не лиш тоді, коли благословення є,
Але й тоді, коли не перший раз, а вкотре
Життя безжалісно, без перестанку б’є.
Тоді Господь єдина є відрад...









