Цікава історія про ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО

«Нема любові більшої на світі,
Коли за друга хто віддасть себе.» –
Так сказано в Новому заповіті.
А серед нас такі сьогодні є?

Я розповім історію правдиву,
Що змусила мене це написать.
Я розповім вам про одну родину,
Яка на ділі це пережила.

Жила сімя. Щаслива. Хоч і бідна.
Ростила дочок та своїх синів.
Та захворіла вмить одна дитина
Да так, що лиш Господь щось міг зробить.

Дитина та не вірила у Бога,
Хоча про Нього знала все життя.
Та вибрала не ту вона дорогу
І не хотіла чуть про каяття.

Красива, юна і така тендітна
Почула вирок свій від лікарів...
ЇЇ чекала смерть і дуже швидко,
Зарадить чомусь тільки донор міг.

Та де ж шукати донора для доньки?
І хто б їм у цій справі допоміг?
Та й де на пересадку взяти кошти?
Й сказала матір: «Я піду під ніж.»

Для матері дочка найважливіша
І важливішим є - її життя.
День операції. Вона пройшла успішно
І донька залишилася жива.

У матері забрали ні не трохи,
А майже всю печінку віддала.
І стала мати дуже сильно хвора,
Не думала, що лишиться жива.

Дочка йшла на поправку. Мамі гірше.
Лиш Бог Один усю серйозність знав.
Жива дочка. Її це дуже тішить:
Вона життя для неї знов дала.

Й не думала вона тоді про себе,
Аби у доньки було все гаразд.
Бо знала що її чекає небо,
Ну, а дочка помре в своїх гріхах.

Вона лежала. І молилась церква.
Молились рідні. Всі хто Бога знав.
І Богові приємна була жертва,
І матір Бог від смерті врятував.

Вони живі і дякують Ісусу 
За те, що Він їм дарував життя.
Та хочу я, щоб зрозуміли люди,
Яка ж у цій історії мораль.

Мораль така: життя її дитини
Було вартніше за її життя.
Тому нема любві на світі більше,
Як хто готовий і себе віддать.

Так, це зробила мати для дитини.
Скажіть мені, а що зробив Ісус?
Помер за нас, щоб ми були щасливі,
Щоб ми були із Господом в раю.

Він дав для нас щось більше, аніж жертву,
Він полюбив нас більше, ніж життя.
Тому сказав такі слова відверті,
Тому, що Сам завжди так поступав.

І це є так. А ми сьогодні любим
Да так, щоб у пролом за когось встать?
Скажіть мені чи так сьогодні, люди,
Чи ми готові ворогів прощать?

Чи ми готові?... Відповідь хай буде
В своєму серці й для себе самих.
Нехай ніколи розум не забуде 
Цих слів складних і водночас простих:

«Нема любові більшої на світі,
Коли за друга хто віддасть себе.»
Так сказано в Новому заповіті.
Скажіть мені: чи так сьогодні є? 

---

Цей вірш розповідає історію, яка акцентує на безкорисливому акті материнської любові та самопожертви. Мати видається власну життєву силу, даруючи печінку для рятування життя своєї хворої доньки. Навіть в обличчі смерті, вона вибирає доньку і дарує їй можливість продовжити життя. При цьому, донька переживає одужання, але мати стає дуже хворою і врятувати її можливо лише донорською печінкою, що може бути отримана лише від живої людини.

Історія наголошує на тому, як материнська любов може бути безмежною і виражається в самопожертві. Мати готова пожертвувати власним життям заради своєї доньки. У контексті віри, цей вірш підкреслює Божу безмежну любов і самопожертву для спасіння людських душ.

Мораль історії полягає в тому, що істинна любов виражається в готовності віддати себе для блага інших, і це є важливим аспектом християнської віри.