|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Цікава історія про ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО
«Нема любові більшої на світі,
Коли за друга хто віддасть себе.» –
Так сказано в Новому заповіті.
А серед нас такі сьогодні є?
Я розповім історію правдиву,
Що змусила мене це написать.
Я розповім вам про одну родину,
Яка на ділі це пережила.
Жила сімя. Щаслива. Хоч і бідна.
Ростила дочок та своїх синів.
Та захворіла вмить одна дитина
Да так, що лиш Господь щось міг зробить.
Дитина та не вірила у Бога,
Хоча про Нього знала все життя.
Та вибрала не ту вона дорогу
І не хотіла чуть про каяття.
Красива, юна і така тендітна
Почула вирок свій від лікарів...
ЇЇ чекала смерть і дуже швидко,
Зарадить чомусь тільки донор міг.
Та де ж шукати донора для доньки?
І хто б їм у цій справі допоміг?
Та й де на пересадку взяти кошти?
Й сказала матір: «Я піду під ніж.»
Для матері дочка найважливіша
І важливішим є - її життя.
День операції. Вона пройшла успішно
І донька залишилася жива.
У матері забрали ні не трохи,
А майже всю печінку віддала.
І стала мати дуже сильно хвора,
Не думала, що лишиться жива.
Дочка йшла на поправку. Мамі гірше.
Лиш Бог Один усю серйозність знав.
Жива дочка. Її це дуже тішить:
Вона життя для неї знов дала.
Й не думала вона тоді про себе,
Аби у доньки було все гаразд.
Бо знала що її чекає небо,
Ну, а дочка помре в своїх гріхах.
Вона лежала. І молилась церква.
Молились рідні. Всі хто Бога знав.
І Богові приємна була жертва,
І матір Бог від смерті врятував.
Вони живі і дякують Ісусу
За те, що Він їм дарував життя.
Та хочу я, щоб зрозуміли люди,
Яка ж у цій історії мораль.
Мораль така: життя її дитини
Було вартніше за її життя.
Тому нема любві на світі більше,
Як хто готовий і себе віддать.
Так, це зробила мати для дитини.
Скажіть мені, а що зробив Ісус?
Помер за нас, щоб ми були щасливі,
Щоб ми були із Господом в раю.
Він дав для нас щось більше, аніж жертву,
Він полюбив нас більше, ніж життя.
Тому сказав такі слова відверті,
Тому, що Сам завжди так поступав.
І це є так. А ми сьогодні любим
Да так, щоб у пролом за когось встать?
Скажіть мені чи так сьогодні, люди,
Чи ми готові ворогів прощать?
Чи ми готові?... Відповідь хай буде
В своєму серці й для себе самих.
Нехай ніколи розум не забуде
Цих слів складних і водночас простих:
«Нема любові більшої на світі,
Коли за друга хто віддасть себе.»
Так сказано в Новому заповіті.
Скажіть мені: чи так сьогодні є?
---
Цей вірш розповідає історію, яка акцентує на безкорисливому акті материнської любові та самопожертви. Мати видається власну життєву силу, даруючи печінку для рятування життя своєї хворої доньки. Навіть в обличчі смерті, вона вибирає доньку і дарує їй можливість продовжити життя. При цьому, донька переживає одужання, але мати стає дуже хворою і врятувати її можливо лише донорською печінкою, що може бути отримана лише від живої людини.
Історія наголошує на тому, як материнська любов може бути безмежною і виражається в самопожертві. Мати готова пожертвувати власним життям заради своєї доньки. У контексті віри, цей вірш підкреслює Божу безмежну любов і самопожертву для спасіння людських душ.
Мораль історії полягає в тому, що істинна любов виражається в готовності віддати себе для блага інших, і це є важливим аспектом християнської віри.
26.10.2023
|
|
|
|
|
Коли лиш смерть і крик, і тіснота Тоді лише ти кажеш, що ти Мій
Коли лиш смерть і крик, і тіснота
Тоді лише ти кажеш, що ти Мій.
Ти, як Ізраїль, що шия тверда
І непокірна волі вже Моїй.
Ти силу маєш, та вона вже відійшла.
Тільки говориш – Мною ти живеш…
І проголошують – що Мій, твої вуста,
А ти далеко так від Мене є уже.
Міра скорботи й болю наляга –
Тоді...
Весна, весна… ми так тебе чекали
Весна, весна… ми так тебе чекали,
Надіялись на сонечко ясне.
Що будеш ти кривава - не гадали,
Що біль прошиє душу, як мечем.
Господь, Господь почуй нашу молитву
Не заховай лице Своє від нас.
Допоможи перемогти нам битву,
Будь з нами любий Боже повсякчас.
Вже сотні ангелів стоять біля престолу,
Батьків тут і не...
МОЖНА ГОВОРИТЬ СЛОВА КРАСИВІ
Можна говорить слова красиві,-
головне ж в словах є суть.
Можна все життя прожить у мирі,
можна зло усе ще не забуть.
Можна неподумавши зробити,-
потім цим зашкодити комусь.
Можна все життя комусь розбити
й дивуватись потім ще чомусь.
Можна бути вдома із батьками -
почуватися чужим дитям.
Можна жити поруч з жебраками,-<...
Сьогодні чітко видно хто є хто
Сьогодні чітко видно хто є хто,
Зриваються без сумніву всі маски,
Наружу випливає людське зло
І ворог наставляє люті пастки.
Господь спасе і визволить своїх,
Хто щиро покладаєься на Нього
І тих хто замишляє в серці зло,
Господь спитає в день свого приходу.
Сьогодні час не лише молитов,
Сьогодні час явити віру в ділі,...
Рідна моя Україно!
Рідна моя Україно!
Скільки страждання вже винесла ти!
Горе одне ще не встигло скінчитись
Друге уже поспішило прийти.
Скільки страждання, і горя і болю
В нашу країну принесла війна!
Другий вже рік ти обмита сльозою
В жінок молодих вже блищить сивина.
Ми беремо приклад з мужніх
Ми беремо приклад з мужніх
Ми беремо приклад з сильних
Їхні долі не байдужі
Вони не здали свої позиції
Вони боряться до останнього
Захищаючи сильну, Єдину
Вони прагнуть мира і злагоди
Коли боронять, боронять країну
Християни, ми войни теж!
Чи боронимо ми так душу?
Батьківщину, рідних, дітей?
Чи ми здали...
Як Тебе зрозуміть? Людям це неможливо
Як Тебе зрозуміть? Людям це неможливо.
Чому відповідь довго нам потрібно від Бога чекать?
Твої дії, Господь, тяжко нам на землі зрозуміти.
І приходять думки - чи є віра, а може її вже нема...
Нам здається усе, відповість Бог - нема в тобі віри.
Як вона підросте, то й отримаєш відповідь ти.
І все думаєм часто, що тільки старанні у вірі
Получают...
Ніколи не буде вже так як колись... - Вірш про війну
Ніколи не буде вже так як колись...
І нам не вернути, людей що забрала вона.
Прийшла несподівано, зовсім для нас,
Жахлива, і вбивча ВІЙНА .
Забрала у всіх вона спокій та мир,
Забрала і рідних для серця людей.
У кожного крихітку серця вона,-
Забрала навіки, й не верне ніколи.
Після кожного звуку сирени,-
Трагічні нови...
Безцінний скарб
Ми втратили скарбів безцінних немало:
Хто сина, хто доньку, маленьке дитя,
Матусю чи тата… бабусі не стало…
Ми втратили все у війні за життя.
Ми втратили сім‘ї, наш світ й спілкування,
Будівлі, квартири, хати та міста.
Ми втратили храми й гарячі бажання,
Але ми не втратили в серці Христа.
Не втратили гідність та людське сумління
На поміч спішит...
Церкво, пробудись!
Скільки раз до небес ти свій зір піднімав
І про ба́жаний спокій бажав,
В час,коли на душі ураган вирував,
Все живе,що в тобі,руйнував?
Скільки раз ти людської підтримки просив,
Щоб підтримав би хтось твої руки,
Та байдужості в відповідь дощ моросив,
Додаючи душевної муки?
І у відчай можливо не раз ти впадав,
В...