Неділя 19 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Ти вчиш мене маленьким крокам віри

Ти вчиш мене маленьким крокам віри,
Як те дитя, що йде за татом вслід.
Попереду ідеш, щоб перевірить
Чи можу я сама іти, чи ні?

Щоб на руках, постійно, не носити.
Щоб не була я вічно немовлям.
Уже ногами віри щоб ходити,
На землю ставлячи, ходити Бог навча.

Здається, йду, дивлюсь на Батька пильно.
І так стараюся іти, щоб слід у слід.
Та знову ось, за щось, я зачепилась
І падаю у придорожній пил.

І знов волаю: «Поможи, мій Тату!»
Він обернувсь, й до мене підійшов.
З одежі обтрусив усю пиляку,
З колін розбитих витирає кров…

Оливою мастить, втирає сльози –
Нічого…не лякайся… Я ось тут.
Ходить учись. Буває на дорозі
Ще й вороги, окрім каміння, ждуть.

Ось далі йду і на дорозі бачу
Великий змій, чатуючи, лежить.
«Минай його, дитя, та йдемо далі.
Тобі не зможе нічого зробить.

Лише він за п’яту схопити може.
Йому ти голову, шиплячу, відтинай.
Я переміг його Своєю кров’ю.
Її ти маєш, йди й перемагай.

Своїми не дивись, на все, очима.
На тім, що бачиш, віри не будуй.
В Моїм ти слові набирайся сили
І обітницями план ворога руйнуй»

Хто є від Господа, у світі цім, сильнішим?
А Він – твій Батько, ти Його дитя.
І дивиться Він за дітьми пильніше,
Ніж мати, що тримає немовля.

Навчи мене маленьким крокам віри,
Щоб ідучи, щоденно, підростать.
Щоби подують як ворожі вітри,
Мені вже твердо на ногах стоять.

Щоб у смиренні тільки підростати,
Проходячи випробування всі.
Ніякий змій щоби не зміг злякати
Ти – першим йдеш, його Ти переміг.

                                              Л. Шпак

22.06.2023

Голгофський подвиг житиме повіки

Голгофський подвиг житиме повіки,
Його століття з пам’яті не струть,
Його не може темрява покрити —
Від нього ріки прощення течуть.
Він, як маяк, нам вказує дорогу,
Яка веде в блакитні небеса,
З душі знімає смуток і тривогу,
Дає прозріння, творить чудеса.
Із ним боролись, міфом називали,
А щирих послідовників Христа ...

Небо схилилось близько до води... Чи то вода підстрибнула до неба...

Небо схилилось близько до води...
Чи то вода підстрибнула до неба...
Стираючи людські сліди.
Збираючи собі усе що треба.

Весь світ швиденько очі закриває,
Щоб не тривожили його спокійний сон
А в нас не серце...там його немає...
Лиш пустка довжиною у Херсон.

Кожного дня, страждає Україна
І рани більше й більше кровото...

Так треба

Сон втікав від мене о північній порі
І мені захотілось побачить Христа.
Чи то днем би було,чи вночі,на зорі
І приснилось мені і було це ось так:

Сяйво зір проникає в мій дім звідусіль,
Німа тиша лягла над землею.
Але в серці моїм не вщухав ще той біль
І не спала я ніччю тією.

Неспокійно так серце моє стукотить,
Голова,як свинц...

Де Бог, коли в житті страждання?

Де Бог, коли в житті страждання?
Де Він, як зустрічаємо біду?
Чому Він допускає зло, розчарування?
Хіба не любить тих, кого створив для існування?

А Бог так любить, безкорисно й просто.
Він кожен ранок нам дає життя.
Його терплячі руки милість посилають
А люди, все як послугу сприймають.

Вони щоранку варять собі каву,
...

Розмова

Мій Боже славний! Я до Тебе 
Несу молитви і прохання, 
Дивлюся мовчки я у небо, 
И шлю Тобі своє вітання. 
 
І я з Тобою розмовляю, 
До Тебе в мене є довіра, 
Своє життя я вже не лаю, 
Тепер в мені зростає віра! 
 
Господь наш! Ти Своєю кров’ю 
Сплатив, щоб в...

А як пройти, як не візьмеш за руку?

А як пройти, як не візьмеш за руку?
А як пройти, коли не проведеш?
І як зі мною поруч не підеш,
Я не пройду усі земні ці муки.

На себе не надіюсь, Боже, я.
Плоть немічна і дух так часто слабне.
Борюсь і плачу…та Тебе лиш славлю.
І вірю – не залишиш Ти мене.

Хай вірний друг залишить в боротьбі.
Хай руку н...

Час від Бога

Ще буде час, життя тобі всміхнеться
Ще буде час і плакатимеш ти,
І буде час, що ти ще озирнешся,
І скажеш Богові: «Я дякую Тобі»

Ще буде час, що схилиш ти коліна
Попросиш Господа, щоб Він тебе простив,
Ще буде час, ти з щирими очима
Для Господа всю славу віддасиш.

А зараз час, що треба нам молитись,
Молит...

Так хотілося щоб час - зупинився

Так хотілося щоб час - зупинився
Щоб не спішили люди...
Не йшли години , дні , хвилини
Щоб годинник зупинився назавжди...

Щоб не рахували тижні, місяці, роки
Щоб була завжди вічність...
Така спокійна , радісна , тиха
Прекрасна і щаслива...

Щоб всі забули про проблеми і горе
Про все погане , невстигнуте й не зроблене....

Не лінуйся

Те, що бджоли носять мед,
Ні для кого не секрет.
З квіточок пилок збирають
Та у вулики ховають.
І мурашки теж працюють,
Бо мурашники будують.
Цим невтомним трудівницям
Спокій навіть і не сниться.
В лісі десь пухнаста білка
Скаче з гілочки на гілку,
Діткам корм заготовляє,
Цінності в дуплі складає.
Також сірі миш...

Серце

Що серце твоє наповняє
Яких ти скарбів туди наскладав
Можливо вже терен у ньому буяє 
Тому що за серцем ти не доглядав.

Що сіяв ти в серце кожного разу 
Яке ти насіння збирав кожен день 
Можливо у серці сховав ти образу
Яка не дає співати пісень.

Що серцю твоєму найбільш до вподоби ?
Що вабить твій погляд і душу...