Четвер 23 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

ПОДАРУНОК БАТЬКА...

Один багатий чоловік мав сина,
І подарунка йому готував,
Бо в нього наближались іменини,
Двадцятиріччя хлопець відзначав.

І батько знав бажання його сильне,
Чого хотів давненько його син, -
Він мріяв дуже про авто спортивне,
Так сильно прагнув, до душі глибин.

Хлопчина бачив - коштів вистачає,
Тому на день народження чекав,
Що тато прийде, його привітає,
Приємні ці хвилини уявляв...

І скаже: "Ось твій подарунок, сину!
Нова автівка у дворі стоїть!"
Він розцілує батька за машину,
Що його мрію допоміг здійснить...

Той день настав, несе багач дарунка,
Юнак із нетерпінням його жде...
В руках трима барвистого пакунка,
Хлопчина зрозумів, щось тут не те...

Коли відкрив - там Біблія лежала,
Новенька, особлива, дорога,
А в серці злість на батька закипала,
Образа сильна, ненависть лиха:

"Та як ти міг зі мною так вчинити?!
Бо ж знав, чого я прагну з давніх пір,
Ти змогу мав і гроші, щоб купити
Те, що хотів я сильно, аж надмір...

У тебе я єдиний, ти ж жалкуєш
Для мене коштів, мрію щоб здійснить,
Ти ще про це страшенно пошкодуєш,
Не буду більше я з тобою жить!

Не хочу більше називатись сином!
І ти мені не батько з цього дня!
Тебе я відсьогодні вже покину,
Живи один й згромаджуй надбання!"

Хоч батько намагався щось сказати,
Та син його і слухати не став,
Він стрімголов, скоріше вибіг з хати
Й далеко з дому геть попрямував.

І колесо життєве завертілось,
Роботу мав, багато працював,
Та з батьком спілкуватись не хотілось,
І не дзвонив йому і не писав.

Пройшло з тих пір чимало довгих років,
І добре і погане пережив,
З життя він взяв багато так уроків,
І зрозумів тоді, що зле вчинив.

Так захотілось в рідний дім, до тата,
Близьких і рідних більше він не мав,
Обняти його і "Пробач!"-сказати,
Що стільки літ образу й злість тримав.

Знайоме місто... Вулиця... Будинок...
До болю рідний, милий, дорогий...
Відкрив його, зайшовши всередину
І занімів, став, наче кам'яний...

Стоїть портрет - на ньому чорна стрічка,
Помер татусь...Давно цей світ лишив...
А біля нього згорток невеличкий,
Той самий, що образу спричинив.

Взяв в руки Біблію, відкрив...
і в ту хвилину,
Знайшов,перегорнувши сторінки,
Ключі до тої самої машини,
Про яку мріяв всі свої роки...

Сертифікат подарунковий в папці
Й записка: "Я пробачив все давно!"
І батьків заповіт лежав на лавці,-
На сина переписане майно...

Як боляче... Ніколи не вернути,
Той час, коли ще батько був в живих..
Щоб виправить помилку, пригорнути
Людину рідну до грудей своїх...

Коли почав читати Боже Слово,
То зрозумів гріховність всю свою,
В сльозах молив: "Пробач мене, мій Боже,
Що батькові завдав скорбот, жалю..."



Скажіть, а вам Святе Письмо вагоме?
Чи до земного тягнеться душа?
Чи почуття образи всім відоме,
Коли близька людина, мов чужа?

Що має цінність зараз в цьому світі?
Мільярди? Особняк, а чи авто?
Коли із Богом прийде час зустрітись,-
Не забере набутого ніхто!

Читайте Біблію! Вона покаже
Які ми є в Ісусових очах,
На всі погрішності, помилки вкаже,
Доровказ в Господніх тих словах.

Можливо хтось роками в серці носить
Образу, кривду, ненависть і злість,-
Яку ж тоді вам користь це приносить?
Воно ж людину зсередини їсть!

Цінуймо рідних зараз, бо можливо
Вже взавтра буде пізно щось змінить!
Як дарувати їм любов важливо!
Поки є час... близькими дорожіть!

Катерина Бойко

---

Син бажає отримати від батька дорогий подарунок на свої двадцятирічні іменини. Він очікує автомобіль, що стало предметом його довготривалої мрії. Однак, коли настав цей особливий день і він відкрив подарунок, він розчарувався, побачивши, що в пакунку лежить Біблія. Спочатку він обурений і розлючений, вважаючи, що батько не зрозумів його бажань і мрій.

Син виражає своє обурення та образу на батька за такий подарунок і висловлює недовіру до нього. Він вирішує покинути батька і родинний дім, відчуваючи, що не може більше жити з тим, хто не розуміє його.

Однак через кілька років син повертається до рідного будинку, де дізнається про смерть батька. Він відкриває портрет батька і знаходить Біблію, яку отримав у подарунок. Тоді він знаходить внутрішню сторінку Біблії і знаходить ключі до нового автомобіля, які батько приховав для нього. Син розуміє, що батько пробачив його образи і зневагу і залишив йому цей дорогоцінний подарунок.

В цьому вірші підкреслюється важливість примирення, внутрішнього очищення та родинних відносин. Вірш також наголошує, що розуміння і простачання можуть змінити життя і створити місце для нових початків і щасливих відносин.

21.10.2023

Псалом 36

Ти тим,хто зло вчиняє–не бажай,
До беззаконних заздрості не май.
Вони,мов та трава, що висохає
І листя, яке швидко облітає.

На Господа надію ти тримай,
Твори добро, по правді поступай.
І будеш ситим,голоду не знати
І від землі рясні плоди приймати.

Втішайся Господом ти друже мій
Й бажання буде сповнене твоє.
Свій ...

Нащо свій час Ти витрачаєш?

Нащо свій час Ти витрачаєш?
Який тобі подарував Господь?
Задай собі питання друже,
І відповідь собі ти дай.

Із чого день свій починаєш?
Куди всі сили витрачаєш?
І що є перше у твоїх думках?

Ти є господар свого часу,
І в праві, ти вирішувати сам,
Кому й коли ти відаси свій час.

У світі є багато пожерачі...

Відпавшим

Довіряйся Богу завжди!
Довіряйся й тоді коли тяжко!
І в час горя, і в час біди
Не забудь до Нього прийти.

Може, скажеш, що Бог мовчить,
Що і зовсім Його немає?
Ні, просто Він тебе вчить
І на віру так провіряє.

"Чи знайде Бог віру в тобі?
Чи знайде краплину любові?" -
Ти питання задай собі
І ві...

Хто ми є у Христі з вами сьогодні?

Хто ми є у Христі з вами сьогодні?
Чи немовлята, діти, чи вже юнаки?
Щоб підростали ті, Господь лиш хоче,
Що народилися від слова у Христі.

Щоб виростали в вірі день за днем,
Кормлячи дух постійно Божим словом.
Він хоче бачить нас батьками, як...

Що ми шукаємо у житті своїм

Що ми шукаєм, у  житті своїм,
Цінуєм що, що любимо серцями?
Чи Бог сьогодні є Царем твоїм,
Вважаєм чи себе, Його вівцями?
Ще кличе Він, приходьте до Христа,
Його шукайте, Він лише Спаситель,
Слова любові, линули з хреста,
Він від гріха, від смерті Відкупитель.
Його покличте і в серця прийміть,
Знайдіть спасіння, Бог що всім дар...

Так часто ми маємо можливість Посіяти маленьке зернятко

Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...

Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.

Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми част...

Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов

Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.

Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.

Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...

Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба - Про війну в Україні

Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба
Налитого сонцем і шумом червневих дощів
Дивлюсь на хлібець і душа моя дуже радіє,
Що Батько небесний так щедро нас ним наділив.

Надворі вступила в права помаранчева осінь
Фарбує листки і помалу зриває з дерев
Сади яблуневі нам плід соковитий підносять
Несеться в повітрі терпкий аромат хризантем

...

Сміливо йду стежиною життя

Сміливо йду стежиною життя,
Бо знаю точно, під контролем у Творця
Мій кожен крок, і стук серцебиття
Мій подих, вибір та мета.

Хоча здається,  як сміливо йти?
Як бути впевним у миті цій?
Коли навколо так багато зла,
Коли я бачу біль, та страх.

Крізь мить неспокою, надіюся на Бога,
У дні вагання - Ти впевненість моя,
...

У ЧОМУ СЕНС ЖИТТЯ?

Спитали люди мудреця:
У чому сенс його життя,
Якщо багатства він не має,
Хоча життя вже доживає.

Мудрець на те їм відповів,
Що пів життя свого провів
В достатку, розкошах і славі,
Із друзями в гульні й забаві.

Його не турбували чужі сльози
І люди, що траплялись на дорозі.
Його бездумного життя пустого,
В якому мі...