ПОДАРУНОК БАТЬКА...

Один багатий чоловік мав сина,
І подарунка йому готував,
Бо в нього наближались іменини,
Двадцятиріччя хлопець відзначав.

І батько знав бажання його сильне,
Чого хотів давненько його син, -
Він мріяв дуже про авто спортивне,
Так сильно прагнув, до душі глибин.

Хлопчина бачив - коштів вистачає,
Тому на день народження чекав,
Що тато прийде, його привітає,
Приємні ці хвилини уявляв...

І скаже: "Ось твій подарунок, сину!
Нова автівка у дворі стоїть!"
Він розцілує батька за машину,
Що його мрію допоміг здійснить...

Той день настав, несе багач дарунка,
Юнак із нетерпінням його жде...
В руках трима барвистого пакунка,
Хлопчина зрозумів, щось тут не те...

Коли відкрив - там Біблія лежала,
Новенька, особлива, дорога,
А в серці злість на батька закипала,
Образа сильна, ненависть лиха:

"Та як ти міг зі мною так вчинити?!
Бо ж знав, чого я прагну з давніх пір,
Ти змогу мав і гроші, щоб купити
Те, що хотів я сильно, аж надмір...

У тебе я єдиний, ти ж жалкуєш
Для мене коштів, мрію щоб здійснить,
Ти ще про це страшенно пошкодуєш,
Не буду більше я з тобою жить!

Не хочу більше називатись сином!
І ти мені не батько з цього дня!
Тебе я відсьогодні вже покину,
Живи один й згромаджуй надбання!"

Хоч батько намагався щось сказати,
Та син його і слухати не став,
Він стрімголов, скоріше вибіг з хати
Й далеко з дому геть попрямував.

І колесо життєве завертілось,
Роботу мав, багато працював,
Та з батьком спілкуватись не хотілось,
І не дзвонив йому і не писав.

Пройшло з тих пір чимало довгих років,
І добре і погане пережив,
З життя він взяв багато так уроків,
І зрозумів тоді, що зле вчинив.

Так захотілось в рідний дім, до тата,
Близьких і рідних більше він не мав,
Обняти його і "Пробач!"-сказати,
Що стільки літ образу й злість тримав.

Знайоме місто... Вулиця... Будинок...
До болю рідний, милий, дорогий...
Відкрив його, зайшовши всередину
І занімів, став, наче кам'яний...

Стоїть портрет - на ньому чорна стрічка,
Помер татусь...Давно цей світ лишив...
А біля нього згорток невеличкий,
Той самий, що образу спричинив.

Взяв в руки Біблію, відкрив...
і в ту хвилину,
Знайшов,перегорнувши сторінки,
Ключі до тої самої машини,
Про яку мріяв всі свої роки...

Сертифікат подарунковий в папці
Й записка: "Я пробачив все давно!"
І батьків заповіт лежав на лавці,-
На сина переписане майно...

Як боляче... Ніколи не вернути,
Той час, коли ще батько був в живих..
Щоб виправить помилку, пригорнути
Людину рідну до грудей своїх...

Коли почав читати Боже Слово,
То зрозумів гріховність всю свою,
В сльозах молив: "Пробач мене, мій Боже,
Що батькові завдав скорбот, жалю..."



Скажіть, а вам Святе Письмо вагоме?
Чи до земного тягнеться душа?
Чи почуття образи всім відоме,
Коли близька людина, мов чужа?

Що має цінність зараз в цьому світі?
Мільярди? Особняк, а чи авто?
Коли із Богом прийде час зустрітись,-
Не забере набутого ніхто!

Читайте Біблію! Вона покаже
Які ми є в Ісусових очах,
На всі погрішності, помилки вкаже,
Доровказ в Господніх тих словах.

Можливо хтось роками в серці носить
Образу, кривду, ненависть і злість,-
Яку ж тоді вам користь це приносить?
Воно ж людину зсередини їсть!

Цінуймо рідних зараз, бо можливо
Вже взавтра буде пізно щось змінить!
Як дарувати їм любов важливо!
Поки є час... близькими дорожіть!

Катерина Бойко

---

Син бажає отримати від батька дорогий подарунок на свої двадцятирічні іменини. Він очікує автомобіль, що стало предметом його довготривалої мрії. Однак, коли настав цей особливий день і він відкрив подарунок, він розчарувався, побачивши, що в пакунку лежить Біблія. Спочатку він обурений і розлючений, вважаючи, що батько не зрозумів його бажань і мрій.

Син виражає своє обурення та образу на батька за такий подарунок і висловлює недовіру до нього. Він вирішує покинути батька і родинний дім, відчуваючи, що не може більше жити з тим, хто не розуміє його.

Однак через кілька років син повертається до рідного будинку, де дізнається про смерть батька. Він відкриває портрет батька і знаходить Біблію, яку отримав у подарунок. Тоді він знаходить внутрішню сторінку Біблії і знаходить ключі до нового автомобіля, які батько приховав для нього. Син розуміє, що батько пробачив його образи і зневагу і залишив йому цей дорогоцінний подарунок.

В цьому вірші підкреслюється важливість примирення, внутрішнього очищення та родинних відносин. Вірш також наголошує, що розуміння і простачання можуть змінити життя і створити місце для нових початків і щасливих відносин.