Господь з тобою до небес
Долиною плачу іду,
Мені так тяжко, Боже милий,
Навколо бачу горе і біду
О мій Господь, де взяти сили?
Здавалося б учора ще раділа,
Усе терпіла, з посмішкою йшла,
Любов Господня в серці так горіла,
І я її мов самоцвіт той берегла
А нині що?Полишена людьми
Бреду, й не знаю, як молитись
Навколо мене стиснулось кільце пітьми,
Так хочу на Голгофу подивитись.
Але мені вже й там немає місця,
Там, де колись знайшла прощення
Уже пожовкло моє листя
Господь розбійнику дарує відкуплення
Ісус мене вже спас, я прийняла Його
Але я зараз хочу радість цю відчути:
Коли підняв з колін, до серця пригорнув свого,
Мені нізащо в світі цього не забути
Чому ж сьогодні радість ця пропала?
У серці ворухнувся страх:
“О мій Господь, невже я низько так упала,
Що Ти мене покинув у сльозах?!”
Хай світ померкне, небо ворухнеться,
З тобою Я, дитино, назавжди,
Моя нога ніколи не спіткнеться,
Прийде на допомогу, лиш зажди.
Як можу Я, дитя, тебе забути?
Поглянь на руки ці пробиті,
Твоє ім’я записаним там має бути,
Твої всі болі на мені прибиті.
Я знаю, як полишеним у світі бути:
Петро відрікся, учні розбрелись,
І хрест все нижче, нижче до землі став гнути,
Тоді не тільки потом, кров”ю, сльозами очі залились.
Я знаю бо й Отець Мене покинув
У ту страшну хвилину на хресті,
Щоб нині ти не йшла у цій долині,
Щоб над тобою тривоги вітер не свистів.
І знаючи це все, кажу тобі, дитино,
Я не покину, не полишу Я тебе,
Спитай: “Чи Ти, Ісус, зі мною нині?”
І Я скажу: “З тобою, до небес!”
---
Вірш виражає внутрішній конфлікт і пошуки віри. Автор описує свої почуття та переживання в долині плачу, де вона відчуває важкість життя та зустрічає горе та біду.
За всіх труднощів автор згадує про свою віру і відносини з Господом. У вірші присутні елементи релігійної сповненості, де автор згадує Господа, Голгофу і прийняття Ісуса.
Зокрема, автор виражає розчарування і питає себе, чому радість і віра пропали, але водночас висловлює надію на те, що Господь не залишить її та що він завжди поруч. Автор наголошує на тому, що попри всі труднощі і розчарування, вона вірить у Божу присутність і залишається вірною вірі.
Вірш також сповнений образами і метафорами, що розглядають теми віри, спасіння і відданості.
17.10.2023
|
|
|
|
|
Христос , як важко Ти страждав за мене Там на Голгофському хресті
Христос , як важко Ти страждав за мене
Там на Голгофському хресті
Пролив Ти кров свою невинну
Щоби спасіння в Тобі мали ми
Там на хресті з Тебе сміялись
Плювали в Твоє лице, і сильно бичували
А коли спрага сильна була до води
Вони знущались й уксус подавали
Тебе продали просто за ніщо
Твоя любов все це змогла здолати...
Все задаєш Мені питання - Багато різних є "чому"
Все задаєш Мені питання -
Багато різних є "чому"
Не будь ти завжди немовлятком,
Живи по слову Моєму.
Ти його знаєш і читаєш.
І навіть інших учиш ти.
Чому ж тоді не довіряєш
Так часто ти словам Моїм?
Приходять до тебе сумніви -
Чи то говориш, Боже, Ти?
Мені скажи і я повірю.
Почуй - не раз молю, прийди.<...
Господи! Я так іти втомилась... Можна, трішки я ось тут спочну?
Господи! Я так іти втомилась...
Можна, трішки я ось тут спочну?
І в прохладі дня,в дібровій тіні,
Хоч на мить очі свої зімкну....
Можна мені, бо нема бажання
Далі йти. Уже я находилась!
Від втоми мою душу рве вагання,
Більш Господи не можу. Я втомилась!
Не раз здається шлях важким порою
І зрозуміть не можу я ніяк.
Втомлена душа
Я так, Господи, втомилась
Від світу цього і його перемін.
Дитино, Я хочу, щоб ти зупинилась,
І не рахувала більше хвилин.
Щоб підняла свій погляд до неба
Та зрозуміла, що поряд Я є.
А більше тобі і не треба.
Я Той, хто силу дає.
Люди шукають щастя
Та без Мене його зовсім нема.
І душу, як жовте листя
Нак...
ЛИНУ ДО ПРЕСТОЛУ БЛАГОДАТІ
Лину до престолу благодаті
Вічного Небесного Царя.
Він – Джерело води живої,
Якої серцем прагну я.
Лину до престолу благодаті
Вірного Небесного Царя.
Там є для всіх спасенних місце,
То ж прагну в ті оселі я.
Лину до престолу благодаті
Мудрого Небесного Царя.
Книгу Життя відкриє Агнець,
І в книзі є моє ім&rs...
Тим, хто нині сміється
Ніхто не сміється над Богом в лікарні,
Ніхто не сміється з Його на війні.
Там віра в серцях починає зростати
І часто молитви звучать в тишині.
Ніхто не сміється над Ним при пожарі
І всім не до сміху коли смерч іде.
При голоді то чи в підземнім ударі
Міняється мова і страх всіх бере.
Злітає з обличчя вся гордості маска,
Коли вертоліт...
Всміхалось небо сонячним світанком, Вгорі лунав дзвінкий пташиній спів
Всміхалось небо сонячним світанком,
Вгорі лунав дзвінкий пташиній спів.
Усе раділо дневі спозаранку,
А в тебе смуток панував в душі.
Чомусь тривога серце огорнула.
Кудись поділись радість і спокій.
Якісь думки погані промайнули.
Дай сил Господь, спинить потік гіркий.
О, не сумуй і не журись даремно.
Ти сам безсилий щ...
Не смій собі казати: Я не можу
Не смій собі казати: Я не можу,
Іди вперед наперекір вітрам.
Ніхто тобі ніколи не поможе,
Якщо ти не повіриш в себе сам!
Не думай говорити: Я здаюся...,
Хоч як уперто підганяє час.
Лиш заспокій себе: Хай помилюся,
Та буду знати вже на другий раз...
Ніколи не кажи собі: Не справлюсь...,
Невпевненість - то подруга тривог.
Лиш под...
Хіба це не час навернутись до Господа???
Хіба це не час навернутись до Господа,
Хіба це не час з покаянням прийти
В молитві згадати про милості Господа
Й очистити серце своє від гріхів.
Невже у цей час тобі іншого хочеться
Грішити, ненавидіть, злом віддавать
Хіба у цей час не потрібно нам каятись
З молитвою й вірою в проломі стоять?
Коли ти не бачиш, як будівлі палають
Лунає молитва в вечірній тиші
Лунає молитва в вечірній тиші,
В ній сльози є, є розкаяння..
Господь не пройде повз тієї душі,
Він буде із нею в єднанні.
На рани проллє Свій цілющий бальзам,
Загоїть їх і перев'яже,
Спокоєм наповнить сердечний весь храм,
І слово потіхи їй скаже.
О, як же важливо молитись завжди,
В вечірній час й в ранішню пору,
Мол...









