|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Коли душа наповнена Тобою
Коли душа наповнена Тобою -
Словами це не передать.
То як стакан наповнений водою
Але ще можна лити й енну кількість вод вміщать.
Бо істина Твоя мій Бог - цікава,
І прагну я її все більше пізнавать,
Слова Твої до дна я випиваю,
І огортає мою душу благодать.
Твої всі плани я приймаю,
Без сподівань своїх і міркувань,
У Твої руки я життя своє ввіряю,
Бо знаю, забереш усю печаль.
До ніг Твоїх переживання я складаю.
Усе земне від мене віджени.
І те, чого мені бракує, і в душі не маю -
Ти покажи, примнож, додай, навчи.
Генріх Ванеса
---
Цей вірш виражає глибоке відчуття автора стосовно його віри і відношення до Бога. Він порівнює наповнену душу Божою присутністю з наповненим стаканом водою, вказуючи на те, що душа може приймати все більше і більше благодаті і істини.
Автор прагне долати обмеженість слів у передачі своїх відчуттів щодо Бога. Його віра та взаємодія з Богом є цікавою істинною пригодою, де він постійно прагне пізнавати Творця та приймати Його плани для свого життя.
Автор виражає готовність віддати усе Богові, віруючи, що Бог прийме всі його переживання і забере усю печаль. Він просять Бога навчити, додати та покращити їхнє життя відповідно до Божої волі.
15.10.2023
|
|
|
|
|
Хай постріли вже більше не лунають… Вірш про війну/ Вірш про Україну
Сьогодні всім потрібне лиш єдине,
І кожен Господа про це благає,
«Дай, Боже, миру нашій Україні
Хай постріли вже більше не лунають!
Достатньо їх! Вже полягло багато…
Помилуй нас, і край наш наверни
До пізнання Тебе, Святого Бога,
У вірі кожного, мій Господи, зміцни.
Хай на все буде Твоя воля, Боже,
Не по заслузі, ...
Щастя
Щастя наше, це всього лиш мить
Коли себе порівнюєм із тим
У кого від життя душа болить
У кого доля сіра наче дим
Важливо в той момент питанням перейнятись
Чим я у Бога щастя заробив?
Мабуть не варто вихвалятись
Бо нас Христос від смерті відкупив
А чи щасливий був Ісус Христос тоді
Коли Його на хрест підняли
Прибиті руки...
Правда
Зв‘язаних мотузкою за шию,
Їм за спину руки силоміць
Заломили з вигуком: «Омию
Кров’ю, щоб обличчям пали ниць!
Не помре, хто вклониться нам й батьку
Нашому, що дав такий наказ.
Тільки-но дивіться, щоби царську
Руку цілували кожен раз».
Ця спокуса вірного не візьме,
Він віддасть життя та збереже
...
Настане день - ми виплачемо сльози
Настане день - ми виплачемо сльози,
На рвані рани накладем бинти,
Розбиті полатаємо дороги,
Відновимо зруйновані мости.
Настане день - повернуться з полону
Чиїсь сини, чоловіки, батьки,
Залишать на порозі свою втому,
А їх обіймуть діти і жінки.
Настане день, коли оті солдати,
Які стікають кров'ю в лікарнях,
Коханих ...
НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,
Ти вчив мене не опускати рук
Ти вчив мене не опускати рук.
Ти на руках тримав мене постійно.
Ти лікував від всіх сердечних мук.
І рани всі Ти гоїв дуже ніжно.
Як я пройшла – це знаєш тільки Ти.
Ти бачив все. Усі мої бажання.
Я завжди йшла з Тобою до мети
Не дивлячись на всі поневіряння.
Я йшла вперед, бо Ти завжди був там.
Ти кликав і казав щоб не здавала...
Любов прибита до хреста цвяхами
Любов прибита до хреста цвяхами,
Кружляє зло над розп’яттям птахами.
Тернина впилася в чоло боляче,
Ридає мати, під хрестом стоячи.
Той, Хто створив джерела вод, — спрагнений,
Хто був Причиною буття — страчений.
І впала Батьківська сльоза краплею,
А небо в розпачі дощем плакало.
Кров запеклася на устах зранених,
Тримайся моя рідна, Україно!
Тримайся моя рідна, Україно!
Хоч зболена, хоч зранена - живи!
Ми віримо - піднімешся з руїни!
Якщо ми з Богом, що нам вороги?
Тримайся, нене, стій заради діток,
заради волі, правди, мирних днів.
Ти не одна, розкиданих по світу
мільйони в тебе доч...
Спливають дні і пори року також
Спливають дні і пори року також,
Життя іде, його не повернуть.
Учора було тільки двадцять, -
Сьогодні вже за п'ятдесят.
І сивина уже на скронях твоїх,
Господь онуками тебе обдарував
І друзів маєш ти заможних,
Але спокою ти не маєш сам.
Мій друже, я скажу чому так, -
В твоєму серці спокою нема.
Й не буде, п...
Не лінуйся
Те, що бджоли носять мед,
Ні для кого не секрет.
З квіточок пилок збирають
Та у вулики ховають.
І мурашки теж працюють,
Бо мурашники будують.
Цим невтомним трудівницям
Спокій навіть і не сниться.
В лісі десь пухнаста білка
Скаче з гілочки на гілку,
Діткам корм заготовляє,
Цінності в дуплі складає.
Також сірі миш...