|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Правда
Зв‘язаних мотузкою за шию,
Їм за спину руки силоміць
Заломили з вигуком: «Омию
Кров’ю, щоб обличчям пали ниць!
Не помре, хто вклониться нам й батьку
Нашому, що дав такий наказ.
Тільки-но дивіться, щоби царську
Руку цілували кожен раз».
Ця спокуса вірного не візьме,
Він віддасть життя та збереже
Серце своє віддане і чесне,
Рідного не зрадить, не втече.
Правда не бува рабом неволі,
Голос її гучний, а брехня
Очі має люті, але кволі,
Сил забракне їй одного дня.
Правди вже нема у цьому світі
Й не було з появою гріха.
У людей не вийде її встріти,
Бо інакше б жили не всиха,
Не було б під владою народа
Пролитої крові без вини,
Не страждала б і від нас природа,
Не вмирала б на чужій війні.
Якщо б люди вправно могли сіять,
То пожали б гарні врожаї,
І якби все зло могли розвіять,
То воно б не нищило гаї.
В нас нема такої сили, влади,
Крапку що поставила б в кінці.
В наших ДНК ген «убивати»,
Щит і меч для цього у руці.
Ні, немає правди у людини
Й джерела любові в нас нема.
Треба вчитись в того їй щоднини,
Потуха від кого вся пітьма.
---
Цей вірш розглядає тему підневільного ставлення до правди і вірності, а також моральної силі відстоювати свої переконання, навіть у важкі часи. Автор описує сцену, де група людей намагається змусити інших вклонитися і дати обіцяну лояльність та послушність царю або правителю, погрожуючи жорстокими покараннями. Однак є людина, яка відмовляється від відступництва та вірно служить своїм переконанням. Автор стверджує, що правда і вірність не можуть бути подолані, і закликає до відданості цим цінностям.
Вірш також висловлює думку, що люди не завжди вірні своїм переконанням і можуть бути ведені владою, гріхом і жадібністю. Автор відзначає, що правда і вірність - це цінності, які потрібно цінувати і відстоювати, інакше світ буде наповнений злом і насильством.
В кінці вірша автор висловлює надію на те, що люди повинні вчитись від правди і любові, і намагатися позбавитися негативних рис, що властиві сучасному світу, таких як жорстокість і неправда.
16.10.2023
|
|
|
|
|
Що ти хочеш?
Я Біблію сьогодні днем читала,
Історію знайому там одну.
Вона мені у серце так запала
І я її вам друзі розкажу:
–Просячи милостиню, скорботно сидів
Незрячий,сліпий при дорозі.
Монета лиш деколи жалко дзвенить,
Лице повне смутку й в тривозі.
Працювать би пішов? Та як? Він сліпий,
А жить на землі якось треба.
«О Гос...
Невидимий бій
До Господа янгол прийшов на розмову
– Всевишній Ти знаєш, так важко мені,
Поглянь мої крила обпалені знову
У битві зі змієм всі ночі і дні…
В моєї людини великі окови,
Не страшно коли на руках чи ногах,
Та в серці вони і я знову і знову,
Калічусь об них, наче зранений птах…
– Я знаю, боротись, ангелику, важк...
Чому ти плачеш і кого шукаєш?
Чому ти плачеш і кого шукаєш?
Ось Я стою, шукать Мене не треба.
Лише поклич, почую Я відразу.
Прийду Я і побуду біля тебе.
На Мене дивишся ти, та Мене не бачиш.
Ось Я... та знову чомусь не впізнала...
З печери, що сховалась, вийди зряча,
Щоб сонце знову у житті засяло.
Навкруг ти бачиш лиш одні проблеми.
Я вирішу їх ...
А є серця на цій землі Господні
А є серця на цій землі Господні.
Що творять навкруги лиш тільки мир.
А Бог їх називає - миротворці,
Блаженними Він називає їх.
А мир творити, зовсім є непросто
Серед гріха, що злобою кіпить.
А миротворець - як безлюдний острів,
Куди людей заносить вітер злий.
Де душі, що шукають де зігрітись,
Знаходять слово добреє собі.
...
Живи так наче ти живеш останній раз
Живи так наче ти живеш останній раз
Наче завтра ніколи не настане
І не засвітить більше сонце
Серденько більше не заб'ється.
Не побачиш прекрасні лани
Не відчуєш запах квітів польових
Наче не почуєш шепіт моря
Не вдихнеш більш аромат весни.
Живи так ніби це остання мить
Насолоджуйся всіма щасливими моментами
ЗАЛИШИТИСЬ ГОСПОДЕВІ ВІРНИМ....
Те, про що я хочу розказати,
Трапилось давно. Це був той час,
Коли за Христа ішли страждати,
Навіть смерть приймаючи не раз.
Було дуже холодно надворі.
Снігові замети - де не глянь.
Аж блищали від морозу зорі.
І цю ніч обрали для знущань.
Групу християн на лід штовхнули.
В них забрали одяг і взуття,
Щоб нікчем...
Ти думаєш, що ти Мене образиш, Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що ти Мене образиш,
Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що буде наріканням,
Коли розкажеш, що в душі несеш?
Я - Друг твій, Мені зовсім не байдуже,
Що зраненою є душа твоя.
Я не прийшов, щоб сердитися дуже.
Прийшов, щоби втішати тебе Я.
Ти душу виливай, дитино мила.
Хоча все знаю, та чекаю дня
А ще вірю
Переживу і спеку, й холоди,
Залишиться лиш віра в моїх грудях.
А ще – мої на цій землі сліди,
Які вели усе життя між люди.
Вже перед небом я складу свій звіт,
Як розпинали пристрасті і муки,
Як брав не раз Господній Заповіт
Бентежно так і трепетно у руки.
І відчував, як у душі моїй,
Мов ранок дня – народжувалось ди...
Господь іде переді мною
Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.
Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.
Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...
Я буду йти лише з Тобою
Я буду йти лише з Тобою.
Без Тебе я нікуди в путь не вирушаю.
Коли зі мною поруч Ти -
Лише тоді я рухаюсь вперед.
Ти Боже будь завжди зі Мною,
Коли є Ти- я сильний йти все дальше.
Ти можеш помогти мені в дорозі,
Не слабнути, й не падати - а простувати далі.
Твоя рука постійно наді Мною,
В Твоїх очах є завжди я.
Я знаю з...