|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Я Бога сильно так люблю
Я Бога сильно так люблю.
Без нього Я не проживу
Він постраждав сам на Хресті,
Сказав, за мною йди, у слід
Тільки у слід я з ним піду.
Він мене потішить, тільки я покличу.
Він сказав мені, дочкою ти моя.
Він написав, моє ім'я,
у книгу святу життя.
Не можу я сама у темряві ходити.
Прибувай,мій Боже поруч.
Будем разом ми ходити.
Наповняй,мене любов'ю,
Не відпускай, і веди мене за собою.
У довгожданий небесний край
---
Цей вірш відображає глибокий внутрішній духовний досвід та віру автора. Він виражає готовність слідувати за Богом, незважаючи на темряву і важкості життя. Автор відчуває, що Бог є його спітницею і заступником у всіх життєвих обставинах. Він просячи про надію та наповнення любов'ю, бажає бути в об'ємлюючій присутності Бога на своєму життєвому шляху.
Цей вірш віддзеркалює різні аспекти віри, такі як безмежна віра в Бога, об'ємлююча Його любов та прагнення слідувати за Ним в будь-яких обставинах. Автор також виражає сподівання на небесне життя та те, що його ім'я написане "у книгу святу життя". Весь вірш наповнений палкою вірою та глибоким відношенням до Бога.
14.10.2023
|
|
|
|
|
НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,
Господь іде переді мною
Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.
Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.
Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...
Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов
Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.
Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.
Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...
Ти лиш поглянь
Ти лиш поглянь, як гарно навкруги,
В які природа шати одягається,
Як величаються поля, сади, луги,
Як в цьому Ім'я Боже прославляється.
Ти подивись на всю красу небес,
На це шатро...
Кого ж ми запросим на Свято?
Кого ж ми запросим на Свято?
Хай прийде гостей небагато.
Всі інші зберуться допоки,
Найпершим прибуде хай Спокій.
Він сяде в кутку, край ялини,
Всілякі розкаже новини,
Згадає, що прийде і Тиша,
Що мрії й надії колише.
“А Радість не прийде?” – спитаю,
І Спокій промовить: “Не знаю,
Її в стільки міс...
Розмова
Мій Боже славний! Я до Тебе
Несу молитви і прохання,
Дивлюся мовчки я у небо,
И шлю Тобі своє вітання.
І я з Тобою розмовляю,
До Тебе в мене є довіра,
Своє життя я вже не лаю,
Тепер в мені зростає віра!
Господь наш! Ти Своєю кров’ю
Сплатив, щоб в...
Життя.... Здається, довгий шлях...
Життя.... Здається, довгий шлях...
А як невпинно пролітає...
Піском є, начебто, в руках
Крізь пальці сиплеться...Буває
Ось так зупинишся на мить
В душі замислившись як швидко
Життя дароване біжить
Але спиняємось так рідко
Частіше надимось в житті
Усе встигнути зробити
Кудись біжимо в забутті
Потрібно гроші заробити
Голгофський подвиг житиме повіки
Голгофський подвиг житиме повіки,
Його століття з пам’яті не струть,
Його не може темрява покрити —
Від нього ріки прощення течуть.
Він, як маяк, нам вказує дорогу,
Яка веде в блакитні небеса,
З душі знімає смуток і тривогу,
Дає прозріння, творить чудеса.
Із ним боролись, міфом називали,
А щирих послідовників Христа ...
Не забувайте матерів / Християнський вірш про маму
Старенька мати вийшла на дорогу,
Сльозу гарячу втерла рукавом.
Сховавши від людей свою тривогу,
Стоїть одна далеко за селом.
Вона тепер самітня залишилась,
Давно з домівки діти розійшлись.
Їх не цікавить вже хатина рідна,
Де виростали з мамою колись.
Вони тут разом плакали, сміялись,
Ділили все: і радість, і печаль.
У в...
Мені від світу крихти не потрібні
Мені від світу крихти не потрібні,
Я не бажаю їх збирать з-під столу,
Такі маленькі,дуже не примітні,
Разом з пилюкою попадали додолу...
Для чого буду жадібно збирати
Таке,що не наситись ані трішки,
Але за крихти ти повинен все віддати,
А далі спраглий,босий йтимеш пішки...
Я знаю,що покликана до столу,
Там мій Ісус розломить ...