Ти знаєш Боже, коли я плачу....
Ти знаєш Боже, коли я плачу....
Коли ніхто не розуміє і не бачить....
Коли в очах людей нічого я не значу...
А в серці важко відпустить й
пробачить.. ...
Ти знаєш, Боже, коли боляче спіткаюсь....
Коли стає так складно йти....
Й в душі я знову й знову каюсь...
І не під силу вже до берега дійти....
Ти знаєш Боже, коли немає слів щоб щось сказати....
І хочеться в такі моменти просто помовчати....
Але ти мусиш, щось тоді шукати...
Шукати в серці ті слова, щоб промовляти,
Тому що людям не під силу зрозуміти серце....
Вони не бачать те, що в глибині душі...
Вони лиш знають що про тебе кажуть.
І сльози не помітять ті що проливаються в тиші.....
Тому Господь до Тебе йду в молитві...
Так важко тут боротись у війні....
Але я йду до Тебе в тихому молінні.....
І вірю, допоможеш Ти мені...
---
По відтвореному віршу можна сказати, що він виражає релігійну спрямованість та звернення до Бога в умовах складних переживань та болю. Вірш виражає бажання знайти внутрішню силу, розуміння та внутрішню рівновагу в обличчі важких життєвих обставин.
Автор звертається до Бога з молитвою та зізнається, що іноді важко виявляти свої почуття перед іншими людьми, але Бог завжди готовий вислухати наші молитви та подати нам надію та допомогу в складний час.
13.10.2023
|
|
|
|
|
Не вклоняйся
Не вклоняйся, нікому крім Бога,
Він не вчить так, неправда то є,
І хоч, трудною буде дорога,
Лиш Йому відкрий серце своє.
Не молись до бездушних бовванів,
Це не вірно, не каже так Бог,
Скільки в Бога для тебе є планів,
Проведе тебе серед тривог.
Не молись, до святих, до пророків,
Бог лиш чує молитву один,<...
Ту любов не опишуть поети...
1 Ту любов не опишуть поети,
І не в силі її у піснях співаки оспівать.
Та Любов, що смиренно ішла на Голгофу,
І Себе розпинала за нас.
2. Та любов, що терпіла насмішки,
Глум, знущання і муки тяжкі,
Переносила все, бо любила,
Нас нещасних, знедолених, грішних людей на землі.
3. Та любов ще сьогодні усіх закликає,
Хто ...
Гріють душу теплі почуття
Гріють душу теплі почуття
Коли згадую про рідну я матусю.
Бо вона для мене - сенс життя,
Без кінця я Богові молюся…
Щоб зберіг її він для мене,
Бо без неї світ мені не милий…
І коли життя це промине,
Я схилюсь біля її могили…
Й гірко буду плакати тоді,
Що не завжди нею цінувала,
Не підтримала в тяжкій...
Буває відкидаємо далеко, У цьому світі ми любов Христа.
Буває відкидаємо далеко,
У цьому світі ми любов Христа.
Хоч жити інколи не легко,
Та ми повинні пам'ятати про любов Творця.
Коли я оглядаюся навколо себе,
Життя кипить в очах людей.
Усі вони немов комета
Летять далеко без цілей.
Так само й люди на Землі,
Ідуть далеко та без Бога
Поразки чи не мало признают...
Ми лист Христів, який читають люди
Ми лист Христів, який читають люди.
Та тільки що написано у нім?
Чи бачать в нас Спасителя Ісуса,
Чи тільки назву лиш - християнин.
Чи через нас любов Христова ллється?
Чи люди хочуть слово те читать?
Чи тільки назва Божа зостається,
І не працює Його благодать.
"Ви - лист Христів" - звання таке високе.
Йому потрібно ...
ГІМН ТВОРЦЮ
Немає в світі слів, щоб передати
Ті почуття, що серце відчуває,
Коли я намагаюсь написати
Про ту любов, що його наповняє.
Любов до Тебе, Боже мій єдиний,
Мій Батько, мій Творець, моє спасіння,
В Тобі щодня, щомиті, щохвилини
Знаходжу спокій, мир, благовоління.
Як я люблю дивитися на зорі,
На місяць, що ...
ДОВІРА
Серед пітьми, тривоги і зневіри
У світі цім неправди й марноти
Яка важлива є для нас довіра,
Довіра Господеві назавжди.
Коли в душі невпевненість, проблеми,
Тягар життєвий серце враз стиска,
Найкраще подолання, будь ти певний, -
Довіра Богові свого життя.
О, як важливо Богу довірятись,
Та не частково, а в усім завжди.
А...
Не бійтесь визнавати помилки
Не бійтесь визнавати помилки.
Хоча б для себе, в думці, перед Богом...
Нас іноді заносить плин ріки,
А розуміння визріває згодом.
Усі ми помиляємось не раз,
Але не кожен зважиться на сповідь...
Не можна вже, на жаль, вернути час,
Але можливо виправити совість.
В моменти гніву, злості чи страждань,
Буває, сам се...
Чи це мир, що в серці світить, Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в серці світить,
Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в душі осягнута,
Любов'ю Божою пронизана?
Чи це мир, коли гріхи забуті,
І простила небесна благодать?
Чи це мир, коли Богом воджені,
Ми крокуємо в світле майбуття?
Мир – це дар від Всемогутнього,
Що відкриває нам вічні небеса.
ЗАЛИШИТИСЬ ГОСПОДЕВІ ВІРНИМ
Те, про що я хочу розказати,
Трапилось давно. Це був той час,
Коли за Христа ішли страждати,
Навіть смерть приймаючи не раз.
Було дуже холодно надворі.
Снігові замети - де не глянь.
Аж блищали від морозу зорі.
І цю ніч обрали для знущань.
Групу християн на лід штовхнули.
В них забрали одяг і взуття,
Щоб нікчемними себе ...









