ЗАЛИШИТИСЬ ГОСПОДЕВІ ВІРНИМ
Те, про що я хочу розказати,
Трапилось давно. Це був той час,
Коли за Христа ішли страждати,
Навіть смерть приймаючи не раз.
Було дуже холодно надворі.
Снігові замети - де не глянь.
Аж блищали від морозу зорі.
І цю ніч обрали для знущань.
Групу християн на лід штовхнули.
В них забрали одяг і взуття,
Щоб нікчемними себе відчули
І щоби злякались за життя.
А вони стояли. Від морозу
Аж біліли. Може, й плакав хтось,
Та відразу замерзали сльози.
Їх побачити катам не довелось.
Враз у небо здійнялася пісня
Про Христа, Його святу любов.
І хоч воїни гукали злісно,
Та крізь ніч лилася знов і знов.
Міцно взявшись за замерзлі руки,
Всю любов до Господа несли.
І не слабли пісні тої звуки,
А щораз сильнішими були.
Вже й солдати добре перемерзли.
Щоб зігрітись, розвели вогонь.
Раптом один з них, найбільш кремезний,
Рот прикривши рупором долонь,
Гучно мовив: "Хто з вас хоче жити,
Нехай змовкне та іде до нас.
Зможе він біля вогню сидіти.
Швидше думайте, поки є час!"
Обірвалась пісня, бо відразу
Після слів тих із плачем один
Вигукнув таку болючу фразу:
"Я вже більше не християнин!"
І побіг скоріше між солдатів
До вогню, ховаючи лице.
Як же вони стали реготати:
"Хто з вас другим зважиться на це?"
Ну а ті розгублено мовчали:
Розірвався їх братерський круг.
Боляче було, хоча і знали,
Що не кожен міг знести наруг.
Тільки як же буде тепер жити
Він, що зрікся в мить оцю Христа?
Ще ж лишилось трохи потерпіти,
І Господь зніме цього хреста...
Заспівали знову. Дуже тихо.
Голос в кожного із них тремтів.
Серед вигуків й гучного сміху
Вже не чути було пісні слів.
І тоді, наперекір усьому,
Кинув зброю молодий солдат.
Все, що з теплого було на ньому,
Зняв і від своїх ступив назад.
"Моє серце відтепер не з вами.
Я так хочу бути серед них!"
Повернувся й босими ногами
Впевнено пішов в холодний сніг.
Він з'єднав собою їхнє коло,
Посміхнувся щиро і сказав:
"Треба, щоби спів такий ніколи,-
Чуєте?- ніколи не змовкав!"
Знов лилася пісня. В ніч летіли
Невимовна радість і хвала.
І була в тій пісні дивна сила,
Що над смертю всіх їх піднесла.
Залишитись Господові вірним.
Що б не сталось, все перенести.
Все прийняти з рук Його покірно
І без нарікань йти до мети.
Не зректися у важкі хвилини.
Не засумніватися у Нім.
Не забути, що Він не покине,
Бо назвав уже дитям Своїм...
Дай нам, Боже, так життя прожити,
Все тримати міцно, що Ти дав,
Своїм місцем в Церкві дорожити,
Щоб до Себе потім Ти прийняв.
---
Цей вірш розповідає історію християн, які опинилися в надзвичайно важких умовах під час переслідувань і глибокого морозу. Незважаючи на мороз та жорстокість, яку вони переживали, християни втримували віру, виконували свою молитву і співали пісню про Христа та Його любов.
Вірш підкреслює силу віри і надії, які допомагають людям подолати будь-які випробування. Герой, який зняв зброю і приєднався до групи християн, визначив свої пріоритети, вибравши віру в Христа над іншими аспектами життя.
Загалом, вірш підкреслює важливість віри, солідарності і відданості Богу, навіть у важкі моменти життя.
02.10.2023
|
|
|
|
О, Господь Ти мій, я люблю Тебе
О, Господь Ти мій, я люблю Тебе
На Голгофі Ти в жертву Сам приніс Себе
За мої гріхи проливав Ти кров
Доказав мені цим Свою любов
Тяжко так страждав , знемагав від спраги Ти
Піт рясний чоло вкривав
Хрест не в силі був нести
Та з любовію Ти дививсь у майбуття
Подвиг Твій приніс багатьом нове життя
Тож достойний Ти покл...
Не будуть мертві Господа хвалити, Не полине слава з німих вуст
1. Не будуть мертві Господа хвалити,
Не полине слава з німих вуст.
Не полетить подяки пісня в небеса,
Слова гарячої молитви не потривожать більше небо.
2. І серце не заб'ється в радості чи смутку час,
Не переповниться щастям в Бозі.
Навіки зупинилося воно - холодне стало наче камінь.
3. І руки, що могли зробити стільки ще добр...
З ДНЕМ СІМ'Ї 💖
Сім'я- це вперше у політ здійматись,
Над бурями летіти в майбуття ,
Сім'я- це болем ближнього пройматись,
В серцях плекати ніжні почуття..
Сім'я- це смутком й радістю ділитись,
Це вірність аж до смерті берегти...
Це ревно Богу по ночах молитись ,
За рідних в воду і в вогонь іти...
Сім'я- це по...
Любов Творця мого безмежна
Любов Творця мого безмежна
І точно знаю що вона,
Навіть від вчинків незалежна
Любов постійна і міцна.
Його любов дарує мені крила
Великі крила віри,щоби я
Поклалася на нього,і злетіла
Над цілим світом без спокус і зла
І та любов дає мені надію
Надію,на прекрасне життя з Тим
Хто мене прийняв з грішною душою&n...
Не раз ти думаєш - усе в житті чудово
Не раз ти думаєш - усе в житті чудово.
А Бог...приходить тільки лиш у свято.
Коли, на церкві, б'ють церковні дзвони
І так, до церкви, йде людей багато.
У будні ж Він - далеко там, на небі.
Йому, до тебе, геть немає діла.
Не бачить і не чує, мабуть, з неба...
І так живеш собі, людино - як схотіла.
Але коли приходить рапт...
Відпавшим
Довіряйся Богу завжди!
Довіряйся й тоді коли тяжко!
І в час горя, і в час біди
Не забудь до Нього прийти.
Може, скажеш, що Бог мовчить,
Що і зовсім Його немає?
Ні, просто Він тебе вчить
І на віру так провіряє.
"Чи знайде Бог віру в тобі?
Чи знайде краплину любові?" -
Ти питання задай собі
І ві...
Дякую Тобі, Боже
Дякую Тобі, Боже, за світанки,
Дякую Тобі за сніданки.
Дякую за кружку - кружку чаю,
І за мед, що я до нього маю.
Дякую за сонечко вгорі,
Що сьогодні тепло на дворі.
Дякую за дні, які з морозом, -
В них я можу покататись на санках з повозом.
Дякую за річку швидкоплинну,
За ...
ПОКИ РАНИ СВОЇ НЕ ПОБАЧИШ...
Поки рани своїх не побачиш ,
До Цілителя ти не прийдеш ,
Поки в горі один не заплачеш ,
Ближнім сльози гіркі не зітреш...
Ти не матимеш зовсім потреби ,
Щоб тебе хтось в провинах прощав ,
Не подивишся поки на себе ,
Й не збагнеш те як низько ти впав...
Виправлятися сам не захочеш ,
Не відкривши порочніст...
Я зустрінусь з Тобою в вічності
Я зустрінусь з Тобою в вічності
По одну чи по різні сторони;
Й, хоч немає границь у милості,
Буде пізно платити податі.
Буде пізно шукати Істину
За порогом життя суєтного,
Буде пізно, як час закінчиться
Разом з тихим останнім подихом.
Ти стоятимеш грізний й праведний
І всіх діл моїх ціну знатимеш:
Чи не знайдеш кл...
Так часто ми маємо можливість Посіяти маленьке зернятко
Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...
Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.
Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми част...