|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
ЗАЛИШИТИСЬ ГОСПОДЕВІ ВІРНИМ
Те, про що я хочу розказати,
Трапилось давно. Це був той час,
Коли за Христа ішли страждати,
Навіть смерть приймаючи не раз.
Було дуже холодно надворі.
Снігові замети - де не глянь.
Аж блищали від морозу зорі.
І цю ніч обрали для знущань.
Групу християн на лід штовхнули.
В них забрали одяг і взуття,
Щоб нікчемними себе відчули
І щоби злякались за життя.
А вони стояли. Від морозу
Аж біліли. Може, й плакав хтось,
Та відразу замерзали сльози.
Їх побачити катам не довелось.
Враз у небо здійнялася пісня
Про Христа, Його святу любов.
І хоч воїни гукали злісно,
Та крізь ніч лилася знов і знов.
Міцно взявшись за замерзлі руки,
Всю любов до Господа несли.
І не слабли пісні тої звуки,
А щораз сильнішими були.
Вже й солдати добре перемерзли.
Щоб зігрітись, розвели вогонь.
Раптом один з них, найбільш кремезний,
Рот прикривши рупором долонь,
Гучно мовив: "Хто з вас хоче жити,
Нехай змовкне та іде до нас.
Зможе він біля вогню сидіти.
Швидше думайте, поки є час!"
Обірвалась пісня, бо відразу
Після слів тих із плачем один
Вигукнув таку болючу фразу:
"Я вже більше не християнин!"
І побіг скоріше між солдатів
До вогню, ховаючи лице.
Як же вони стали реготати:
"Хто з вас другим зважиться на це?"
Ну а ті розгублено мовчали:
Розірвався їх братерський круг.
Боляче було, хоча і знали,
Що не кожен міг знести наруг.
Тільки як же буде тепер жити
Він, що зрікся в мить оцю Христа?
Ще ж лишилось трохи потерпіти,
І Господь зніме цього хреста...
Заспівали знову. Дуже тихо.
Голос в кожного із них тремтів.
Серед вигуків й гучного сміху
Вже не чути було пісні слів.
І тоді, наперекір усьому,
Кинув зброю молодий солдат.
Все, що з теплого було на ньому,
Зняв і від своїх ступив назад.
"Моє серце відтепер не з вами.
Я так хочу бути серед них!"
Повернувся й босими ногами
Впевнено пішов в холодний сніг.
Він з'єднав собою їхнє коло,
Посміхнувся щиро і сказав:
"Треба, щоби спів такий ніколи,-
Чуєте?- ніколи не змовкав!"
Знов лилася пісня. В ніч летіли
Невимовна радість і хвала.
І була в тій пісні дивна сила,
Що над смертю всіх їх піднесла.
Залишитись Господові вірним.
Що б не сталось, все перенести.
Все прийняти з рук Його покірно
І без нарікань йти до мети.
Не зректися у важкі хвилини.
Не засумніватися у Нім.
Не забути, що Він не покине,
Бо назвав уже дитям Своїм...
Дай нам, Боже, так життя прожити,
Все тримати міцно, що Ти дав,
Своїм місцем в Церкві дорожити,
Щоб до Себе потім Ти прийняв.
---
Цей вірш розповідає історію християн, які опинилися в надзвичайно важких умовах під час переслідувань і глибокого морозу. Незважаючи на мороз та жорстокість, яку вони переживали, християни втримували віру, виконували свою молитву і співали пісню про Христа та Його любов.
Вірш підкреслює силу віри і надії, які допомагають людям подолати будь-які випробування. Герой, який зняв зброю і приєднався до групи християн, визначив свої пріоритети, вибравши віру в Христа над іншими аспектами життя.
Загалом, вірш підкреслює важливість віри, солідарності і відданості Богу, навіть у важкі моменти життя.
02.10.2023
|
|
|
|
|
Українська Голгофа Я не хочу щоб діти страждали
Українська Голгофа
Я не хочу щоб діти страждали,
Щоб від горя сивіли батьки,.
Хочу бачить,щоб люди всміхались,
Щоб було більш добра на землі!
Щоби люта війна зупинилась
І щоб більше не лилася кров!
Щоб людина з Творцем примирилась,
Щоб в серцях царювала любов!
Щоб більш не ховала мати сина
І дружина коханого свого,
Щоб...
Навчи мене молитися, Христос
Навчи мене молитися, Христос.
Молитися, щоб серце відкривалось.
Щоб зайвого нічого не зосталось.
Щоб, з Твоїм духом лиш воно злилось.
Щоб біль ніяка не могла здолать,
Від вдячності Тобі, щоб відлучити.
Щоби від Тебе якось відділити,
Аби молитва не могла лунать.
Навчи мене молитися, як Ти
Колись молився до Отця ночами.
Б...
Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов
Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.
Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.
Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...
Чому мені важко зараз жити
Чому мені важко зараз жити,
Але я хочу з своїм Богом поговорити!!!
Чомусь все дратує і я стаю нервова,
О Господи прости мене, бо я така гріховна!!!
Чомусь я думаю, що без Бога все можу
Але постійно свою душу тривожу!!!
Допоможи мені Боже бути вірною Тобі,
Щоб у вдячності, до вічності дійти!
Я хочу всіх людей прощати,
Але мені важко ...
Буває що слова, не сходяться з ділами
Буває що слова, не сходяться з ділами,
Граємо в Церкву, в християн.
О Боже!Що стається з нами,
Дай нам побачить наш самообман!
Знання великі ми по вуха знаєм,
Розумних фраз набралися запас.
І думаємо–Бога краще знаєм,
А Він стоїть і жде в стороні нас.
Він жде, коли ми в бігах безтурботних,
Збагнемо враз,що Бога в н...
Чому забули про Христа
Чому забули про Христа
Чому Його вже не шукали
Чому красиве те життя
Ви на Голгофу не міняли
Чому не згадуєте те
Що ви ще в чора тут прожили
А зараз вас життя несе
Де лише радість є не кривда
Сьогодні ви живете там
Його не треба так багато
У вас є дім сім'я життя
Для чого вам там помирати
Згадала...гріх ще згадала. Може його не пробачив?
Згадала...гріх ще згадала.
Може його не пробачив?
Минуле ось знов нагадало,
Де у житті не така ще.
Може не все я сповідала?
Може відкрила не все?
До Бога іду я по відповідь.
Каюсь в минулому все.
А сатана все з минулого
Знову виводить гріхи,
Що уже прощені Господом,
Що Ним забуті вони.
Знову гнітить нев...
Невидимий бій
До Господа янгол прийшов на розмову
– Всевишній Ти знаєш, так важко мені,
Поглянь мої крила обпалені знову
У битві зі змієм всі ночі і дні…
В моєї людини великі окови,
Не страшно коли на руках чи ногах,
Та в серці вони і я знову і знову,
Калічусь об них, наче зранений птах…
– Я знаю, боротись, ангелику, важк...
Слабке відлуння величі Творця — Моє єство: мій розум, сила, дія…
Він — Бог, я — раб
Пс.118, 14
Слабке відлуння величі Творця —
Моє єство: мій розум, сила, дія…
До неба очі зводжу без кінця,
Бо тільки в Бозі — вічності надія.
Він — Бог, я — раб! І в цьому правди суть,
Найвища мудрість чесної людини.
Душі всі болі й радощі несу,
(Приймає Він без вихі...
Будуйте мур і ворог не пройде...
Будуйте мур і ворог не пройде.
У мурі замуровуйте проломи.
Де впали, де пролом зробився ще,
Де розбива стіну він знову й знову.
Промолюйте кожний рядок в стіні.
"Допоможи, Господь, знову не впасти.
Закрить пробоїни допомогти мені
Лиш у Твоїй лише, мій Боже, власті.
Де віри мало, Ти її примнож,
Вона як камінь, що лягає в с...