Неділя 22 Грудень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Отой, що розуму не має

Отой, що розуму не має
Сказав у серці своєму:
"Який там Бог? Його немає!"
До всього все одно йому.

I ці розбещені звершили
Свої поганії діла,
А де ж оті, що добре діють?
Навкруг ні одного нема!

И на людських синів дивився
На землю Сам Господь з небес,
Щоб бачить, що не помилився,
Той, хто шукає Бога - єсть?

Всі збочили і непотрібні,
Ніхто не робить добрих справ,
Гризете, як шматочок хлібний,
Народ Мій, хто вам дозвіл дав?!

Невже до разуму не прийдуть, 
Їх, може, Божий страх зляка,
Сміялися, що "Бог спасе всіх",
Над упованням жебрака,

Він знає, що Господь - Спаситель,
З полону поверне народ,
До Iзраїля прийде радість,
Спасає праведних Сам Бог!
 
Людмила Гуменюк 

---

Цей стих говорить про те, як деякі люди втратили віру в Бога і релігійні цінності. Вони вважають, що Бога не існує і ніякого спасіння не існує. Такі люди схильні до безвір'я та гріху.

Автор стверджує, що хоча деякі можуть втратити віру, Бог спостерігає за всіма і бачить, що добрі люди, які роблять добрі справи, не покинуті і вони спасені. Бог спасає тих, хто вірить і робить праведні справи.

Цей стих закликає до збереження віри в Бога і до роботи добра, навіть коли довкола панує безвір'я і гріх. Він наголошує важливість віри та моральних цінностей у житті.

11.10.2023

В пітьмі воєнній чути крик та плач

В пітьмі воєнній чути крик та плач.
Стогін дорослих, плачуть всюди діти.
Шукаючи, кого іще згубити,
Там смерть розгулює містами як палач.

І сльози по усій нашій землі.
Де вибухи і там де їх немає.
До Господа Єдиного волають,
Та на коліна падають усі.

Який все чує, бачить все згори.
Який Суддя над світом є Єдиний.

«Ще трішечки, дитино, зачекай

«Ще трішечки, дитино, зачекай.
Я не лишав тебе і не залишу» -
Дорогоцінні для мене слова.
Та буду славити Тебе я і за біди.

Три дні уже у прірві я морській.
І хвилі з головою накривають.
Все кличу: «О, мій Господи, прийди»
І ворог все камінням побиває.

Знов ворог атакує через плоть.
Як Іова, т...

ПОКИ РАНИ СВОЇ НЕ ПОБАЧИШ...

Поки рани своїх не побачиш ,
До Цілителя ти не прийдеш ,
Поки в горі один не заплачеш ,
Ближнім сльози гіркі не зітреш... 

Ти не матимеш зовсім потреби ,
Щоб тебе хтось в провинах прощав ,
Не подивишся поки на себе ,
Й не збагнеш те  як низько ти впав... 

Виправлятися сам не захочеш ,
Не відкривши порочніст...

Не втрачайте здатності відчути Насолоду кожної хвилини

Не втрачайте здатності відчути
Насолоду кожної хвилини,
Адже втрата буде неминуча,
Тож прикрасьте чимось їхню плинність.

Не чекайте визначних моментів,
А шукайте кожен раз нагоду
Більш радіти і ридати менше.
Не журіться, все можливе Богу!

Залишіть в минулому вчорашнє —
І пізнайте чудо сьогодення!
Ви зроб...

Мене щось кличе знову на коліна

Мене щось кличе знову на коліна,
Мені порада так Твоя потрібна,
Там свище вітер,там тополі безтурботні,
А я молюсь,прийди ,Господь, сьогодні...

Прийди,Господь,і доторкнись до серця,
Будь ласка,Боже,мою душу обійми,
З'єднай серденько,що розбилося як скельця,
Прийди,Господь,прошу Тебе,прийди.

Я тут стою,чекаю Тебе,Боже,
Будь...

Земля здригається від болю... - Вірш про війну в Україні

Земля здригається від болю,
І над розбитими людьми
Зітхають втомлені дороги
Й кричать душею від журби.

А люди тихо по землі ступають
Й кричать у небо Бог де ти?
Чи залишив ти нас у нашім краї?
Ну де ти Боже? Де є ти?

А втомлені війною землі,
Зітхають тихо бо нема вже сил.
А скільки бачили вони руїнів?
І...

Звикли до Христа вже, не цінили...

Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."

Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.

Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...

Вдова з Сарепти

Пророк Ілля  підходив  до Сарепти, 
Скрізь посуха, ні цвіту, ні трави... 
Та знав: Господь не дасть йому померти, 
Бо сам привів сюди, де дім вдови... 

Вона збирала дрова  біля міста...
«Можливо, ти води мені даси? - 
Пророк гукнув вдові - так хочу їсти...
І ще шматочок хліба принеси» 

Сміливо йду стежиною життя

Сміливо йду стежиною життя,
Бо знаю точно, під контролем у Творця
Мій кожен крок, і стук серцебиття
Мій подих, вибір та мета.

Хоча здається,  як сміливо йти?
Як бути впевним у миті цій?
Коли навколо так багато зла,
Коли я бачу біль, та страх.

Крізь мить неспокою, надіюся на Бога,
У дні вагання - Ти впевненість моя,
...

Реальність є страшнішою за сон... О Боже... як болить мені Херсон...

Реальність є страшнішою за сон...
О Боже... як болить мені Херсон...
Струмки знов проливає моє око...
О Боже... як болить Нова Каховка... 

Кричить душа... тремтять в біді уста...
За села і затоплені міста...
А світу... світу , певне, всеодно,
Що південь України йде на дно.... 

Мій Господи... за нас Ти заступись,
На н...