Серед мільйонів прохожих людей
Серед мільйонів прохожих людей,
Серед різнобарвних глибоких очей,
Де кожний щастя відважно шукає,
Так іноді, до болю, самотньо буває..
Як же сховатись від поглядів цих?
Байдужих, холодних, осудливих,
Мовчання їхнє найгірше за все!
Поводяться так, ніби немає мене.
Я знаю, про гріх мій дізналися всі,
Як наробила помилок багато в житті,
Та не бачите ви, як душа страждає,
Як виходу хоче знайти, та незнає.
Душа моя спрагла, біжить до води,
Та у людях її, я не всилах знайти,
Ніхто не бажає поділитись зі мною,
Проганяють, махають на мене рукою.
Як я втомилась, сила геть відійшла,
В розпачі йду, просто так, навмання,
А сонце нестерпно й нещадно пече,
"Винна" - кричить невгамовно, серце моє.
Та раптом чую, хтось мені промовляє:
"Дай напитись води, бо спрагу Я маю"
Здивувавшись я глянула в очі Йому,
- Де ж чистої води для Тебе знайду?
Таж сама від спраги тихо вмираю,
Такої води, нікраплини, у мене немає.
Мимоволі гріх підікрався, забравши усе
Лиш серце залишилось грязне й пусте.
А Він промовляє, до мене, дивні слова:
"Я дам тобі воду, що вічно жива,
Від цієї води не будеш прагнути знову,
Серце омию твоє і дам життя нове.!"
О, як захотілось мені тієї живої води,
Я з радістю крикнула: - Пане не йди,
Наповни ж мене до самого краю!
Покажи щиру правду, Тебе я благаю!
Тоді очі відкрились мої, я все зрозуміла,
Жити, як раніше жила, я більш не хотіла,
До людей побігла, мерщій, і стала казати -
Зустріла я Христа що має силу прощати!!
---
вірш розповідає про шукача внутрішнього спокою та віри, яка відчуває самотність і осудливість навколишнього світу. Головна героїня відчуває втому від своїх помилок і дороги, які вона пройшла, та намагається знайти джерело спокою та очищення.
Ця самотність і бажання знайти істину приводять її до зустрічі з Христом, який пропонує їй воду життя і вічного прощення. Ця зустріч відкриває їй нову надію та силу жити з вірою та любов'ю. Вірш відзначає трансформацію та відродження душі під впливом віри і благодаті.
Цей вірш передає важливість віри і прощення в духовному житті, а також можливість зміни та відродження через віру в Бога.
17.10.2023
|
|
|
|
|
Ти не такий, Господь, як кажуть люди...
Ти не такий, Господь, як кажуть люди,
Ти зовсім інший, що за балачки?
Про Тебе, Боже, чутно зараз всюди,
Про Ім'я Твоє, свідчать нам річки.
Твоє створіння, створене Тобою,
В цім є любов, що Ти явив для нас,
Ти за наш гріх, сплатив ціну Собою,
А як живемо в благодатний час?
Ти не такий, що гріх нам не прощає,
Ми вірмо...
Найцінніший скарб
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,
Все переміниться… настане та хвилина
Все переміниться… настане та хвилина,
Зустрінешся лицем в лице ти з Божим Сином,
І що тоді? І як? І що сказати?
Напевно будемо усі мовчати.
І десь сміливість заховається далеко,
І схилимось до ніг Його ми легко.
Та буде пізно щось поправити, змінити
І ще раз, ще одне життя прожити.
Пригорне матір доньку, батько - син...
Забута мати, якось прикро чути - Вірш про маму
Забута мати, якось прикро чути.
Коли батьків вважають за чужих.
Мені прийшлось в одній родині бути.
Де кожен чимось кращий від усіх
Хороші діти, школу вищу мають.
Працюють на посадах не простих,
А про батьків стареньких забувають.
Заріс давно травою шлях до них.
А немічні сидять і виглядають,
Коли приїде в гості хтос...
Я так люблю спостерігати
Я так люблю спостерігати
За тим, як промовляє Бог.
Кого завгодно може взяти
Для цього в уділ Свій Христос.
Господь дитину може взяти,
І прямо в серце показать,
Щоб таємниці відкривати,
Щоб відповідь комусь подать.
Через природу Бог говорить,
Через дерева, шум дощу,
Буває, відповідь приходить
В долині смутку і плачУ.
ХВАЛЮСЯ ГОСПОДОМ
Хвалюся Господом Своїм,
Як справжнім другом дорогим !
На Нього маю я надію,
Ним потішаюся й радію !
Нічим не можу більш хвалитись
І лиш від нього можу вчитись !
Бо все, що в світі - марнота,
Вона відводить від Христа...
А Його істини Святі,
Немов монети золоті !
Найбільший скарб - це Боже Слово,
Від Н...
Небо нахилилось низько, низько...
Небо нахилилось низько, низько...
Хочу,на землі, я жити небом.
Щоб воно завжди було так близько.
Доторкатись щоб до нього серцем.
І коли мені так буде тяжко,
Знов прийдуть в житті важкі хвилини,
Небо мене зможе обійняти
Так, як батько обійма дитину.
Небо нахилилось низько, низько...
Серця вічність тихо доторкнулась.<...
БАТЬКИ
Слово "батьки" звучить наче пісня.
Наче вітер шумить у траві.
Слово це наче щира молитва
Та молитва, що лунає в тиші.
Як ми часто буваєм невдячні.
За життя, що батьки нам дали.
І як часто буваєм в словах необачні.
У словах,що печалі і сліз додали.
Як ми часто приносимо горе і сльози.
І можливо не бачим, як плачуть во...
Чи Ісус є серцем твоєї родини?
Чи Ісус є серцем твоєї родини?
Чи Він з вами разом в центрі, при столі?
Може нема місця в кутику хатини?
І закриті двері, темно у вікні.
Ти зітхнув так важко… В центрі? - Ні, немає…
Крісло що для нього, я давно зламав.
Жаль, та вся родина Його не чекає,
І ніхто не просить, щоб за стіл сідав.
Ти Його не бачиш, Він глядить у віконце,
Яка ж чудова наша Україна! - Про війну
Яка ж чудова наша Україна!
Блакитне небо, золоті поля.
Струмки прозорі і луга зелені,
Красиві люди, чорная земля.
Яка ж прекрасна наша Україна!
Кущі біліють на весні в садах.
Бджола гуде, пилок збирає з груші,
Співає пташка високо в гіллях.
Весняний вітер хвилі підіймає,
Десна, наповнена водичкою, тече.
Дивлюс...









